статті

Пласти пермських порід містять декілька найбільших еволюційних загадок в літописі скам'янілостей. Ці гірські породи знаходяться безпосередньо над карбоновими товщами, що я пояснював у попередніх двох статтях цієї серії. Однією загадкою є відоме масове пермсько-тріасове вимирання (P-T), яке включало різку зміну в скам'янілостях рослин, поряд з масовим зникненням морського життя і, меншою мірою, наземних істот. Інша загадка – раптова поява цілої низки згодом вимерлих дивних тварин, які кидають виклик еволюційним поясненням, разом з іншими, які до сих пір існують. Однак ці таємниці зникають, коли ми поміщаємо ці рослини та тварин у глобальну модель поховання за екологічною зональністю.

Докладніше

Багато креаціоністів та еволюціоністів знайомі з першим величезним вибухом складного морського життя, яке було поховане в кембрійських гірських шарах на початку літопису скам’янілостей, але мало хто знає про вибух наземного життя в карбоні та ранній пермі. Хоча еволюціоністи породили багато спекуляцій про те, що земноводні якимось чином перетворюються на рептилій як основну частину великої еволюційної історії та ранньої колонізації земель, доказів що підтверджували б цю гіпотезу бракує. Натомість ми бачимо масовий вибух наземного життя – різноманітних амфібій та рептилієподібних істот, поряд з величезним різноманіттям рослинного світу та членистоногих, що представляють низинні прибережні екосистеми. Розглядаючи ці скам'янілості в карбонових та гірських шарах ранньої пермі, ми маємо безпосереднє свідчення величезних руйнувань та поховань низинних прибережних екосистем під час першої фази глобального затоплення земель потопом Буття.

Докладніше

Однією з найбільших проблем для еволюції є докази переходу істот від життя у воді до життя на суші. У попередній статті я показав, як усі уявні водні предки, які нібито були еволюційними попередниками наземних істот, були не що інше, як унікальні типи рибоподібних тварин, які не могли жити на суші. Але світська історія стає ще більше неправдоподібною не лише через абсолютну відсутність перехідних скам’янілостей у той періоду часу, коли передбачалася рання еволюція наземних хребетних, але й через вибух складного наземного життя на початку карбону (Міссісіпська система).

Докладніше

Історія відкриття найстарішого англійця (як часто називали Пілтдаунську людину) загальновідома. Вважається, що робітник, який працював на гравійному кар’єрі неподалік від селища Пілтдаун в Сасексі, що на півдні Англії, знайшов уламок кістки. Він передав його місцевому археологу-любителю Чарльзу Доусону, який перевірив знахідку і сказав, що це фрагмент черепа, який, можливо, належав людині. Доусон почав пошуки інших частин, і в 1912 році була знайдена щелепа. Сер Артур Сміт Вудворд з Британського музею підтвердив, що череп має людські риси, а щелепа нагадує мавпячу. Знахідка стала відома як Пілтдаунська людина і отримала назву Eoanthropus dawsoni, що означає «Передсвітанкова людина Доусона». В 1915 році в парі кілометрів від місця першої знахідки був знайдений ще одна передсвітанкова людина. Викопні рештки тварин, які жили разом з Пілтдаунською людиною, а також інструменти, які цей гомінід використовував, також були знайдені в цих двох місцях. Нарешті, «доказ» того, що мавпи перетворились в людей, були знайдені в Англії.

Докладніше

Коли більшість людей думають про радіоізотопне датування, найчастіше на думку спадає вуглець-14 (С¹⁴) або радіовуглецеве датування. Однак С¹⁴, радіоактивний різновид вуглецю, розпадається занадто швидко, щоб використовувати його для датування гірських порід, вік яких, на думку світських вчених, становить мільйони років. За такої швидкості розпаду радіоактивний вуглець у зразку буде неможливо виявити за віку менше ніж 100 000 років.

Докладніше

Одним із уявних найбільших перетворень в еволюції хребетних є поява істот, які поміняли плавці на ноги і перейшли з води на сушу. Іншими словами, риба якимось чином розвинула численні анатомічні та фізіологічні системи, які є в чотириногих земноводних та різних наземних плазунів. Незважаючи на еволюційну пропаганду навколо незвичайних рибоподібних істот, виявлених у літописі скам'янілостей, необхідних доказів такого монументального еволюційного стрибка абсолютно не існує.

Докладніше

Однією з найбільш нерозгаданих загадок еволюційної теорії є перехід між безщелепними та щелепними хребетними. У попередній статті я розказав, як з'явилися безщелепні риби разом із безліччю істот з різною будовою тіла під час кембрійського вибуху на початку літопису скам’янілостей. Незважаючи на велику кількість знахідок викопних риб протягом останніх кількох сотень років, не було знайдено жодної перехідної форми, яка б показувала, як щелепна риба еволюціонувала від безщелепних предків. Насправді численні типи щелепних риб раптово з'являються в літописі скам’янілостей поряд з новими видами безщелепних.

Докладніше

Віруси бувають різних розмірів, форм та конструкцій і діють досить різноманітно. Одним з найпоширеніших типів є бактеріофаг (або просто «фаг»), який інфікує бактерії. Він складається з білкового трубчастого хвоста та білкової головної капсули (капсиду), що містить ДНК, упаковану під високим тиском, що сприяє ін’єкції ДНК в інфіковану клітину. Як вірусу вдається тримати цю довгу інформаційну молекулу щільно під високим тиском всередині такого невеликого об'єму капсиду, особливо коли негативно заряджені фосфатні групи відштовхують одна одну? Він має спеціальний пакувальний двигун, потужніший за будь-який молекулярний двигун, який коли-небудь був відкритий, і навіть потужніший за м’язи.

Докладніше

Однією з найбільших проблем для еволюціоністів є раптова поява складного тваринного життя без еволюційних попередників, як можна бачити з кембрійського вибуху. Але не менш проблематичним є те, як могли розвинутися складні хребетні тварини. З усіх знайдених скам’янілостей видно, що не було знайдено жодної перехідної форми, яка б зв’язувала таких безхребетних, як м’якотілі й членистоногі (істоти з твердим екзоскелетом) та хребетних. Цей кричущий розрив у літописі скам’янілостей є лише ще одним прикладом, який підкреслює відсутність доказів еволюційної теорії від молекули до людини.

Докладніше

Скам’янілі шахтарські свічки показують, що скам’янілості можуть утворитись швидко

Докладніше

За часів Дарвіна викопні свідоцтва задокументовувались рідше, ніж сьогодні, але одна з найбільших незручних загадок, що глибоко хвилювала вченого – кембрійський вибух. Кричуще протиріччя цієї події еволюційним очікуванням все ще є актуальним. Під час кембрійського вибуху в гірських породах раптово з’явилися численні форми надзвичайно складного життя без жодних еволюційних попередників.

Докладніше

Чи еволюціонував гемоглобін? Еволюціоністи мали б простежити, як виникла ця дивовижна білкова молекула, але вони не можуть. Гемоглобіни – «загадкова проблема».

Докладніше

Заголовки вирують від новин про сенсаційне «створення синтетичної форми життя» доктора Крейга Вентера (Craig Venter). То що ж насправді було досягнуто і що це все означає? Чого насправді вдалося досягти? Ліберальна британська газета The Guardian опублікувала статтю, що Крейг Вентер створює синтетичну форму життя. Але в підзаголовку було сказано: «Крейг Вентер та його команда створили геном бактерії з нуля та включили її в клітину, щоб створити першу у світі синтетичну форму життя». Це стало кульмінацією 15 років досліджень.

Докладніше

Грегор Мендель, мабуть, один з найвідоміших вчених в історії. Він став «батьком генетики» й людиною настільки випереджаючою свій час, що, незважаючи на те, що його робота була втрачена протягом більше тридцяти років, вона була заново відкрита й стала основою сучасної генетики. Він також один з небагатьох вчених, чиї погляди на біблійну світобудову активно оскаржуються в світських журналах. У той час, як секуляристи люто сперечаються про позицію Менделя щодо еволюції, з прочитання його праць абсолютно очевидно одне: Мендель не був дарвіністом.

Докладніше

«Передбачення мають цінність», – видатний вчений космолог про планетарні теорії. «Класичним випробуванням теорії, – каже він, – є її здатність передбачати. Успішні прогнози настільки рідкісні, що їх зазвичай розглядають як вагомі докази на користь базової теорії». Якщо це правда, тоді космічний зонд «Вояджер II» дам нам «вагомі докази» про походження планетарних магнітних полів на користь теорії креаціонізму, підтвердивши два його передбачення. Основним положення теорії креаціонізму в даній області — що планетарні магнітні поля повинні бути набагато молодшими за мільярди років, які необхідні еволюційній теорії.

Докладніше