статті

Земля має магнітне поле, яке спрямоване майже на північ-південь – відхилення лише 11,5°. Це відмінна конструктивна особливість нашої планети: вона забезпечує навігацію за компасами, а також захищає нас від небезпечних заряджених сонячних частинок. Це також вагоме свідчення того, що земля повинна бути такою молодою, як навчає Біблія. У 70-х роках професор фізики, креаціоніст, доктор Томас Барнс (Dr Thomas Barnes) зазначив, що вимірювання з 1835 р. показали, що поле слабшає зі швидкістю 5% на століття (також археологічні вимірювання показують, що в 1000 р. н.е. магнітне поле було на 40% сильнішим, ніж сьогодні). Барнс, автор підручника з електромагнетизму, який користується заслуженим авторитетом, припустив, що магнітне поле Землі було спричинене згасаючим електричним струмом у металевому ядрі Землі (див. примітки). Барнс підрахував, що струм не міг згасати більше 10 000 років, інакше його початкова сила була б досить великою, щоб розтопити землю. Отже, Земля повинна бути молодшою.

Докладніше

Напрочуд живучим аргументом еволюції є ідея уявних атавістичних органів. Вважається, що це «пережиток» стану еволюційного предка. Така ознака нібито залежить від генетичної інформації в ДНК, яка відповідає за цю предкову ознаку, але якимось чином (наприклад, шляхом мутації) проявляється. Якщо раніше ген був «закритий» («вимкнений»), то зараз він «увімкнений».

Докладніше

Андерс Берінг Брейвік (Anders Behring Breivik) був молодим норвежцем, захопленим дарвінізмом та його сучасними послідовниками, такими як біолог Принстонського університету та еволюціоніст Лі Сілвер (Lee Silver). Наскільки нам відомо, Андерс власноручно створив потужну саморобну бомбу в Осло, Норвегія, а згодом вбив 69 молодих людей на засіданні Молодіжної ліги (Youth League). Його метою було довести до відома суспільства переконання, що сучасна дарвінівська євгеніка може створити утопічний кращий світ та ліквідувати багато основних проблем у ньому. В його маніфесті на 78 000 слів детально висвітлюються мотиви та цілі теракту проти власного народу. В цій статті ми спробуємо узагальнити їх.

Докладніше

Природний добір мав миттєвий успіх як нова релігія («релігія без одкровення», якщо використовувати фразу Джуліана Гакслі), й він мав революційний вплив на наш культурний погляд на людину та суспільство («Соціальний дарвінізм»). Дійсно, відомий історик-філософ Уілл Дюрант (Will Durant) у своєму недавньому інтерв’ю сказав, що нинішня язичницька ера в історії людства розпочалася в 1859 р. з публікацією книги Дарвіна. Але, незважаючи на свій успіх як нової культурної релігії, дарвінізм повністю провалився як наукове пояснення походження живого. Дарвін, куди більш кмітливий вчений, ніж більшість його прихильників, сам визнав три основні проблемні сфери: досконалість адаптації, походження варіацій та свідчення скам’янілостей.

Докладніше

У Чарльза Дарвіна було мало часу на наукові, теологічні та моральні суперечки, породжені публікацією його «Походження видів» у 1859 році. Але не в Томаса Генрі Гакслі (1825–1895), який зразу пішов у бій, навіть охрестивши себе «бульдогом Дарвіна». Дарвін називав його: «Мій добрий і любий агент для поширення Євангелія – тобто Євангелія диявола» Саме Гакслі, а не Дарвін, захоплював та обурював публіку в 60-х роках ХІХ століття розмовами про наших предків-мавп й печерних людей. Лондон поступово став – від кардиналів до Карла Маркса – спокушеним та виснаженим його блискучими лекціями. «Бородаті робітники з мозолистими руками стікалися на його бесіди про походження людини. Він збирав натовпи, які сьогодні збирають євангелісти чи рок-зірки». «Його провокації породили... нову віру Заходу – агностицизм (він придумав це слово)».

Докладніше

Етці, або Тирольська людина, або крижана людина – мумія, яку знайшли в Альпах. Унікальний набір інструментів Етці здивував вчених, які вірять в еволюцію

Докладніше

Чарльз Дарвін в роки свого становлення перебував під впливом тогочасних ідей «розумного задуму», а саме відомого аргументу Вільяма Пейлі (William Paley). Згідно цього аргументу, пристрій годинникового механізму вказує на те, що він був створений розумним годинникарем, так і будова Всесвіту свідчить про розумного Творця. Дарвін згадував: «Мабуть, жодною книгою я не захоплювався так сильно, як «Природньою теологією» Пейлі. Аж до недавнього часу я міг переказати її напам'ять». Проте, майже все своє життя Дарвін присвятив спробам пояснити явний прояв задуму в природі, не вдаючись до таких ідей, як мета чи спрямовуючий розум. Він назвав себе агностиком й залишив нам своє «Релігійне переконання» (Religious Belief) в своїй Автобіографії, написаній у 1876 році, коли йому було 67.

Докладніше

Зародження сучасної науки часто пов'язують з іменами Коперника та італійця Везалія (1514-1564). Це зовсім не занижує заслуг багатьох вчених, що жили раніше, які внесли істотний внесок у накопичення наукового знання. І греки, і араби, і китайці володіли глибокими знаннями про світ. Проте, в Китаї існувало мало спільних наукових теорій, заснованих на цих знаннях, а середньовічна наука в якості вищого авторитету в основному приймала Аристотеля.

Докладніше

У процесі становлення і синтетичного розвитку концепції самозародження життя переважали умоглядні гіпотези, які, проте, періодично чергувалися з експериментальними спробами довести або спростувати можливість самозародження. Крім класичних дослідів Реді і Пастера, експерименти з перевірки самозародження проводилися італійським абатом Л. Спалланцані (1729-1799) – він першим довів неможливість самозародження у мікроорганізмів, російським вченим М.М. Тереховським, хіміком Гей-Люссаком, біологом Ф. Пуше та іншими дослідниками. Але навіть блискучі досліди Пастера не поклали кінець науковим суперечкам про самовільне виникнення життя.

Докладніше

У науці широко використовується аргумент за аналогією, введений ще в XIX столітті англійським астрономом і фізиком Дж. Гершелем. Якщо ми бачимо які-небудь явища (наслідки) з безсумнівною схожістю, при цьому відомі причини одного з них, то можна з упевненістю стверджувати, що причини іншого явища (наслідків) аналогічні. На даний аргумент спираються сучасні астрономи, що працюють в програмах пошуку позаземних цивілізацій (Search for Extraterrestrial Intelligence). Вони намагаються вловити з космосу радіосигнали, які б свідчили про позаземний розум. Надзвичайно парадоксально і, зауважимо, нерозумно те, що офіційна наука готова визнати розум, що стоїть за якимсь штучним сигналом з космосу, але вперто не помічає розум, що стоїть за інформаційною насиченістю живої клітини, тобто біологічною програмою, яка закладена в ДНК.

Докладніше

Діатомові водорості, фото під мікроскопом. Краса мікроскопічних діатомових водоростей здавна вражає людей. Діатомові водорості – мікроскопічний витвір мистецтва.

Докладніше

Як виглядала Земля через п'ять років після Створення? Необхідно сотні тисяч років, щоб скеля перетворилася на пісок і грунт, а море вимило пляж – так стверджують геологи. Якщо це правда, то на Землі, коли їй було всього п'ять років, не було ні пляжів, ні ґрунту. Але чи так це? У 1963 році біля берегів Ісландії, на глибині понад 100 метрів, в холодні води Атлантики початку виливатися розпечена вулканічна порода. До 1967 року 2 кубічних кілометра гарячої породи перетворилися на новісінький острів, який отримав назву Суртсей (Surtsey island).

Докладніше

Один з основних принципів геології – закон нашарування. Попросту кажучи, це означає, що верхні геологічні пласти відклалися пізніше нижчележачих, якщо не було руху гірських порід (землетрусів). Це припущення досить логічно, якщо вірити, що гірські породи утворювалися протягом мільйонів років, або що вони були в основному сформовані до часу Потопу. Але і цей закон викликає серйозні проблеми у геологів-еволюціоністів – і все через системи датування за допомогою скам'янілостей. Ця система ґрунтується на принципі еволюції, коли в більш древніх породах повинні знаходитися більш «примітивні» організми. Складнощі з законом суперпозиції викликані тим, що в багатьох місцях поверхні Землі, згідно датування по скам'янілостям, більш «стародавні» породи лежать на «молодих» – і ніяких ознак руху порід!

Докладніше

У наші дні багато людей стурбовані негативним впливом теорії еволюції на життя суспільства. Хтось бачить його наслідки в моральному і духовному хаосі – і в світі, і в церкві. Хтось вказує також на шкоду, яку завдає «промивання мізків» еволюційною філософією в навчальних закладах та в наукових колах. Противники теорії еволюції справедливо заперечують, що неодарвінізм (як і будь-яка пов'язана з ним теорія – наприклад, «теорія переривчастої рівноваги») – не тільки і не стільки наука, скільки філософський матеріалізм, що маскується під наукову теорію. Багато критиків дарвінізму належать до руху «Розумний задум» (далі – РЗ), також багато хто є учасниками руху «Креаціоністи за молоду Землю» (далі – КМЗ).

Докладніше

Зовсім недавно в Англії був введений в сан єпископ, який відкидає непорочне зачаття Ісуса і Його воскресіння у плоті. Американський єпископ висвятив в сан людину з активними гомосексуальними схильностями, стверджуючи, що апостол Павло, можливо, був таємним гомосексуалістом. Один академік припустив, що Бог був вигаданий за 1000 років до Н.Х. жінкою, яка написала П'ятикнижжя (Книги Мойсеєві). Лі­бе­раль­не бо­го­слів'я, типові приклади якого ми навели вище, зростає із заперечення авторитету Слова Божого - Біблії. У наш час ліберальне богослів'я панує в багатьох семінаріях і загрожує навіть консервативним євангельським конфессіям.

Докладніше

Скільки років існує Земля й життя на ній? Будь-який школяр відповість нині майже не замислюючись: чотири з половиною мільярди. Але хто перший дав таку цифру? Хто виміряв ці роки і яким фізичним приладом? Виявляється, єдиний метод, який дійсно зводиться до якихось вимірів і розрахунків і дає подібні цифри, – це радіометричний. Але цікаво, що розмови про мільйони років почалися задовго до радіометрії й лише «підтвердилися» нею згодом. Теорія еволюції, прийнята буквально «на ура» й без будь-якої перевірки, «дала» геологам і палеонтологам завдання: час вважати тепер мільйонами років, щоб усім живим істотам вистачило часу перетворюватися в більш складні форми спокійно й неспішно. Саме цим і пояснюється існування одного з методів датування: послідовність організмів визначається віком порід, в яких виявлені скам'янілі рештки, а відносний вік порід визначається послідовністю знайдених в них решток організмів. Виходить своєрідне порочне коло.

Докладніше