Ця програма складніша за все, що ми коли-небудь могли уявити.
Надмірно спрощена еволюційна парадигма не підтверджується дослідженнями геному людини.
Як ці набори інструкцій не припускаються помилок, створюючи те, чим ми є?
Всі фізичні причини еволюції є або дегенеративними, або консервативними.
Це досить складна дилема для еволюціоністів – відсутність мутабельності заперечує фундаментальну вимогу еволюційних змін.
Ми повинні визнати, що алгоритми розвитку демонструють ефективність та винахідливість, які перевершують людські знання.
Геном людини – це найскладніша комп'ютерна операційна система в усьому відомому всесвіті.
Всесвіт – включно з кожним об'єктом у ньому – має в своїй основі логіко-математичні структури.
Ці ідеї вказують на ранні етапи наступної великої наукової революції.
Теорія нематеріального генома поєднує найкращі елементи метафізики з передовими досягненнями науки.
Чи може еволюція створити таку інформацію, яка необхідна для створення генома? Абсолютно ні!
Якщо геном не повністю матеріальний, то дарвінська еволюція не зможе отримати над ним повний контроль.
Хоча дослідження було прекрасною роботою, воно лише продемонструвало, що наявна генетична інформація може бути перетасована.
Характер та розподіл альтернативних кодів часто краще пояснюється в рамках концепції спільного дизайну.
Те, що «прото-клітини» не потребували ремонтних механізмів, вимагає сліпої віри.
Для успіху будь-якої моделі походження життя необхідне надходження величезної кількості інформації.
