Що передбачив Вернер Гейзенберг
У книзі «Помста Платона: нова наука про нематеріальний геном» Девід Клінгхоффер в доступній формі викладає думки біолога Річарда Штернберга. Але й до доктора Штернберга інші вчені передбачали визнання платонівських форм як реальності в сучасній науці. Історик науки Майкл Фланнері наводить як приклад одного з творців квантової фізики Вернера Гейзенберга:
«Відомий вислів математика, який став філософом, Альфреда Норт Вайтхеда, – вся західна філософія складається з "низки приміток до Платона". Тепер те, що Вайтхед сказав про філософію, можна застосувати й до науки. Книга "Помста Платона" розповідає про теорію телеологічно впорядкованих біологічних систем, яку Річард "Рік" Штернберг називає нематеріальним геномом. Це давня історія, що сходить до атомістів, з одного боку, й телеологів, з іншого, – Левкіпп проти Анаксагора. Суперечка між еволюціоністами-редукціоністами, як-от Чарльз Дарвін, та еволюціоністами, орієнтованими на дизайн, як-от Альфред Рассел Воллес, сходить до цих досократівських джерел, підтверджуючи мудрий вислів царя Соломона: "Немає нічого нового під сонцем".
З появою Дарвіна тріумф випадковості та необхідності був визнаний повним. Але один з найбільших прихильників телеології в усій історії людства, Платон, тепер помстився, оскільки ми бачимо, що задум і мета перемогли. Фізик Вернер Гейзенберг, розуміючи це, говорив: "Я думаю, що сучасна фізика, безумовно, прийняла рішення на користь Платона. Насправді ці найдрібніші одиниці матерії не є фізичними об'єктами у звичайному сенсі слова; це форми, ідеї, які можуть бути однозначно виражені тільки математичною мовою". Тепер Штернберг висловлює це мовою біології. Ця книга поєднує найкращі елементи метафізики з передовими досягненнями науки, щоб осоромити заношений матеріалістичний редукціонізм неодарвіністів». (Виділення додано)
(Michael A. Flannery, автор книг «Пророк природи: Альфред Рассел Воллес та його еволюція від природного добору до природної теології» і «Забутий поет-філософ Америки: думки John Elof Boodin у його й наш час»)
