Генетика
Креацентр > Статті > Генетика > Чи дійсно мутації – це частина "рушійної сили" еволюції?

Чи дійсно мутації – це частина "рушійної сили" еволюції?

Давайте розглянемо мутації більш докладно і подивимось, чи підтверджують вони теорії про те, що людина утворилась з морської піни, чи все-таки вони підтверджують Боже Слово записане в Бутті.

У еволюційній моделі мутації визнані основним рушійним механізмом еволюції і, таким чином, надають "доказ" того, що біблійна історія про створення є неправильною. Але кому слід вірити? Припущенням недосконалих людей, які схильні помилятись, чи  досконалому Богу, очевидцю Свого  творіння?

Мутації — це переважно постійні зміни в ДНК-ряді. В ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) усіх організмів, включаючи людей, кішок та собак, зберігається інформація про організм. Людська ДНК складається приблизно з трьох мільярдів пар основ. ДНК складається з двох ланцюгів і утворює подвійну спіраль. При статевому розмноженні один набір хромосом (великі сегменти ДНК) береться від матері, а інший від батька. При нестатевому розмноженні ДНК копіюється повністю, а потім передається при діленні організму.

Подвійна спіраль складається з чотирьох видів нітрогенових основ, які називаються нуклеотидами. Ці чотири типи — це гуанін, цитозин, аденін та тимін. Вони позначаються літерами G, C, A і T. Кожна з цих базових пар або "літер" є частиною коду, в якому зберігається інформація про колір волосся, зріст, форму очей тощо. Основи групуються в такому порядку: аденін з тиміном, а гуанін з цитозином.

Уявіть собі, що це азбука Морзе. Азбука Морзе — це система, в якій літери представлені тире та крапками (або ж  довгими та короткими  звуками). Поєднуючи різні комбінації крапок та тире, можна писати літери та слова. Ось приклад використання азбуки Морзе:

Наприклад, якщо хтось хоче покликати на допомогу, використовуючи азбуку Морзе, він повинен  надсилати літери SOS (це міжнародний сигнал, який сповіщає про лихо). Код Морзе для SOS:

S – крапка крапка крапка [• • •] або три коротких звуки.

O – тире тире тире  [- - -] або три довгих звуки.

S – крапка крапка крапка [• • •] або три коротких звуки.

Таким чином, послання виглядатиме так:  [• • • - - - • • •], або звучатиме так: послідовність трьох коротких, трьох довгих та трьох коротких звуків.

Мутація – це як зміна крапки на тире в коді Морзе. Якби ми б намагалися подати сигнал SOS кодом Морзе, але при цьому змінили б першу крапку на дефіс, сигнал мав би такий вигляд:

[- • • - - - • • •]

Тире крапка крапка — це послідовність для літери D, а не S. Тому сигнал буде тепер читатись як:

D [- • •]

O [- - -]

S [• • •]

Отже, через помилку (мутацію), ми тепер читаємо DOS, а не SOS. Якщо ви відправите такий сигнал, ніхто і не здогадається, що вам потрібна допомога. Ця мутація має велике значення, оскільки вона виконала дві зміни вашого повідомлення:

  1. Втрата вихідного слова.
  2. Втрата значення слова.

Ряд ДНК схожий на код Морзе, але набагато складніший. Для утворення слів та фраз замість тире і крапок використовується чотири літери (G, A, T, C). І так само як з кодом Морзе, мутації можуть впливати на ряд ДНК і створювати збої в організмі. Такі ДНК-збої називаються генетичними мутаціями.

Теоретично, генетичні мутації (які не є статичними) можуть викликати одне з двох:

  1. Втрату інформації 1
  2. Появу нової інформації

Практично усім спостережуваним мутаціям характерна втрата інформації. Це не стосується втрати або появи функції. Деякі мутації можуть призвести до того, що організм втрачає генетичну інформацію, але отримує якийсь тип функції. Це хоч і рідко, але траплялось. Такі типи мутацій мають також і позитивні результати. Наприклад, жук втратив інформацію про відкриття крил.  Якщо такий жук знаходиться на вітряному острові, то його мутація дає перевагу, адже вітер не виносить жука в море на вірну загибель. Генетично мутація призвела до втрати інформації, але була вигідною для жука. Таким чином, мутація мала позитивний результат.

Теоретично, окрім  мутацій, які призводять до втрати інформації, можуть відбуватись і такі мутації, які викликають появу нової інформації. Відомо лише декілька випадків таких мутацій. Однак, якщо мутований ряд  ДНК був би побудований з групи пар основ, які не виконують ніяких функцій, то такий ряд не був би корисним. Тому, щоб бути корисною для організму, мутація, яка викликає появу нової інформації, повинна також викликати появу нової функції.

Англійські літери та їх позначення в коді Морзе

Типи генетичних мутацій

Ряд ДНК містить інструкції стосовно утворення білка. Кожні три "літери" означають конкретну амінокислоту, наприклад, TGC, ATC, GAT, TAG і CTC. Разом багато амінокислот утворюють білок. Щоб проілюструвати концепцію ряду ДНК, будемо використовувати прості приклади з англійської мови. Ось сегмент, що ілюструє ДНК  в словах з трьох букв:

The car was red. The red car had one key.
The key has one eye and one tip.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Червоний автомобіль мав один ключ. Ключ має один отвір і один штекер.)

Точкові мутації

Точкові мутації — це мутації, в яких одна літера впливає на послідовність ДНК. Точкова мутація в нашому прикладі може перетворити "машину" у другому реченні на "кішку":

The car was red. The red cat had one key.
The key has one eye and one tip.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Червона кішка мала один ключ. Ключ має один отвір і один штекер.)

Точкова мутації спричинила втрату інформації одного слова (машини), а також змінила значення речення. Ми отримали одне слово (кішка), але одночасно втратили одне слово (машина) і втратили сенс однієї фрази. Отже, загальний результат — втрата інформації.

Але дуже часто точкова мутація не викладає появу іншого слова. Візьмемо, наприклад, іншу точкову мутацію, яка змінює "автомобіль" не на "кішку", а на "caa":

The car was red. The red caa had one key.
The key has one eye and one tip.

(Переклад прикладу:  Автомобіль був червоний. Червоний caa мав один ключ. Ключ має один отвір і один штекер.)

В даному випадку точкова мутація спричинила втрату інформації одного слова (автомобіль) і втрату значення. Ми не отримали нових слів, а, навпаки, втратили слово і значення фрази. Отже, знову загальним результатом цієї точкової мутації була втрата інформації і навіть більше.

Точкові мутації можуть бути надзвичайно руйнівними. Існує дитяча хвороба, яка називається синдром Хатчинсона-Гілфорда (HGPS), або просто прогерія. Нещодавно цю хворобу пов’язали з точковою мутацією. Це мутація, яка призводить до старіння дитячої шкіри, голова лисіє в дуже ранньому віці (ще до того, як дитина йде в дитячий садок), виникають проблеми з кістками, які зазвичай характерні літнім людям, а розмір їх тіла залишається дуже маленьким (приблизно від половини до двох третин нормального зросту). Частини тіла, включаючи органи, раптово старіють, що зазвичай є причиною смерті у віці до 13 років. 2

Не всі точкові мутації настільки ж руйнівні, однак, вони все ж призводять до втрати інформації. Біофізик Лі Шпетнер зазначає: "Всі точкові мутації, які вивчались на молекулярному рівні, зменшують генетичну інформацію, а не збільшують її." 3

Інверсійні мутації

Інверсійна мутація — це сегмент ДНК у певному ряді, що сам змінює свою орієнтацію. Інверсійну мутацію можна проілюструвати на другому реченні нашого прикладу, якщо написати його дзеркально:

The car was red. Yek eno dah rac der eht.
The key has one eye and one tip.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Чюлк нидо вам ьлібомотва йиновреч. Ключ має один отвір і один штекер.)

Інверсійні мутації можуть бути причиною втрати інформації. Ми втратили кілька слів з другого речення і їх значення. В організмі ці мутації можуть викликати серйозні проблеми. Наприклад, причиною гемофілії А є інверсія фактора згортання крові VIII (F8).

Мутації вставки

Мутація вставки — це сегмент ДНК, незалежно від того, чи це окрема пара основ чи більше, який вставляється в ряд ДНК. Для цього прикладу давайте скопіюємо слово з другого речення та ставимо його в третє речення:

The car was red. The red car had one key.
Had the key has one eye and one tip.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Червоний автомобіль мав один ключ. Мав ключ має один отвір і один штекер.)

Ця вставка насправді ніяк не допомогла. Насправді, вставка є згубною для третього речення, оскільки вона робить його безглуздим. Таким чином, це скопійоване слово в третьому реченні зруйнувало сукупне значення восьми слів у третьому реченні. Такі вставки в ДНК зазвичай проявляються в білку, який втрачає функцію. 4

Мутації видалення

Мутації  видалення — це сегмент ДНК, незалежно від того, чи це окрема пара основ чи більше, який вилучається з ряду. Це очевидна втрата. У цьому випадку друге речення буде видалено.

The car was red. The key has one eye and one tip.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Ключ має один отвір і один штекер.)

Друге речення повністю втрачено. Таким чином, ми втратили значення, а також слова, які були у реченні.  М'язова дистрофія верхньої частини тіла (FSHD) і м'язова атрофія спинного мозку – це деякі з розладів, причиною яких є мутація видалення. 5

Мутації зсуву рамки зчитування

Існує два основних типи таких зсувів: зсув рамки у зв’язку з вставкою та зсув рамки у зв’язку з видаленням. Ці мутації можуть бути викликані вставкою або видаленням однієї або більше літер (тобто кількості, яка не ділиться на 3), що спричиняє зміщення у читанні "літер" ДНК.

Якщо виникає мутація, коли вставлено одну або декілька літер, то ціле речення може випасти. Якщо вставити літеру t  на початку другого речення, то воно буде виглядати так:

The car was red. Tth ere dca rha don eke yth
eke yha son eey ean don eti p.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Тчервони йавтомобіл ьма води нклю чклю чма єоди нотві рі оди нштеке р.)

В англійському варіанті утворилося чотири нових слова (два з яких повторилось двічі): ere, don, eke та son. Ці чотири слова не були частиною вихідної фрази. Однак ми втратили 14 слів. Ми не тільки втратили ці слова, але також втратили сенс слів. Ми втратили 14 слів, отримавши лише 4 нових.

Тому, незважаючи на те, що ряд ДНК став довшим і отримав 4 нових слова, завдяки вставці однієї літери, ми втратили ще 14 слів. Загальний результат — втрата інформації.

Мутація зсуву рамки може також виникати у зв’язку з видалення однієї або декількох "літер". Якщо першу літеру  t у другому реченні видалити, то літери зсунуться вліво, і ми отримаємо:

The car was red. Her edc arh ado nek eyt hek
eyh aso nee yea ndo net ip.

(Переклад прикладу: Автомобіль був червоний. Ервонийа втомобільм аво динк лючк лючм аєо дино твірі одинш текер.)

В англійському варіанті утворилось п’ять нових слів: her, ado, nee, yea та net. Однак ми знову втратили 14 слів. Отже, загальний результат — знову втрата інформації, а ряд ДНК став коротшим через цю мутацію.

Мутації зсуву рамки зазвичай мають несприятливий вплив на організм і забирають функціональність білка. Це лише основи мутацій на генетичному рівні. 6

Що говорить еволюція про мутації?

Еволюція вчить, що з часом неживі хімічні речовини природним чином породили живу клітину. Потім ця одноклітинна форма життя породила більш розвинені форми життя. Тобто, по суті, збільшення генетичної інформації, викликаної мутаціями, та природний відбір протягом мільйонів років створили всі життєві форми, які існують сьогодні.

Для того щоб відбулась еволюція від молекули до людини, в генетичному матеріалі організму повинна з’являтись нова інформація. Наприклад, щоб такий одноклітинний організм як амеба міг перетворитися в щось на зразок корови, необхідно, щоб нова інформація (не випадкова пара основ, але складна і упорядкована ДНК) розвивалась з плином часу і кодувала вуха, легені, мозок, копита і т.д.

Щоб амеба так змінилась, ДНК повинна мутувати нову інформацію (на сьогодні амеба має обмежену генетичну інформацію, як от інформація про протоплазму). Для утворення серця, нирок і т.д. вкрай необхідна поява нової інформації. Якщо внаслідок мутації ряд збільшується, але послідовність перестає кодувати (наприклад, вона не містить інформацію про роботу легенів, серця і т.д.), то додана кількість ДНК буде не лише безкорисною, але й буде в більшій мірі заважати, ніж допомагати.

Існувало декілька суперечливих випадків мутації, в результаті якої з’явилась нова інформація. Але для підтвердження еволюції необхідні мільярди таких мутацій. На сьогодні ми фактично не спостерігаємо цього в природі, а швидше навпаки – спостерігаємо втрату організмами інформації. Організм змінюється, але зовсім не на краще! Як же тоді такі втрати інформації можуть створити щось нове?

Що говорить Біблія?

З біблійної точки зору ми знаємо, що Адам і Єва мали ідеальну ДНК, адже про Своє творіння Бог сказав "вельми добре воно" (Буття 1:31). Це стосується усіх видів тварин і рослин. Спочатку  усі мали ідеальні ряди ДНК без помилок або мутацій.

Однак, коли людина згрішила проти Бога (Буття 3 глава), Бог прокляв землю і тварин, а людину Він засудив до смерті (Буття 2:17, 3:19). Можливо, тоді Бог і вилучив частину Своєї сили, яка підтримувала все в ідеальному стані.

Тоді і з'явилося таке поняття, як "мутації", і усі ці генетичні помилки почали накопичуватись, викликаючи дефіцит ДНК. Неймовірна кількість інформації, яка спочатку знаходилась в ДНК, була відфільтрована і в багатьох випадках втрачена внаслідок мутацій та природного відбору.

За часів потопу генетична інформація багатьох земних тварин та людей була втрачена. Єдина генетична інформація, яка вижила, пішла від людей та тварин, що знаходились на ковчезі.

З часом, коли люди почали заселяти землю, Бог знав, що серед населення виникають мутації, і тому Він заборонив шлюби між близькими родичами (Левит 18 глава). Чому Він це зробив? Шлюб між близькими родичами призводить до появи генетичних мутацій у дитини через успадкування мутацій як від батька, так і від матері. Якщо обидва батьки успадкували один і той же мутований ген від спільного предка (наприклад, бабусі або дідуся), то це збільшує можливість того, що обидва батьки передадуть цей мутований ген своїй дитині.

Шлюб не між близькими родичами зменшує шанси на те, що обидва будуть мати такий же мутаційний ген. Якщо сегмент ДНК від матері мав мутацію, то він був би прихований немутованим геном батька. Якщо сегмент ДНК від батька мав мутацію, то він був би прихований немутованим геном матері. Якщо гени від обох батьків були мутованими, то мутація виявлялася б і у дитини.7  Очевидно, що наш всезнаючий Бог, знаючи про те, що це станеться, наказав в книзі Левит не одружуватись з близькими родичами.

Висновок

Біблійний погляд на зміни у живих істотах не вимагає появи нової інформації у геномі, як цього вимагає еволюція. Насправді, очікується протилежне — втрата генетичної інформації як наслідок  прокляття, описаного у розділі 3 книги Буття. Згідно Біблії, можна очікувати, що мутації спричинятимуть дефекти в геномі і при цьому не будуть утворювати достатньо, якщо взагалі будуть, нової генетичної інформації.

Спостереження підтверджують, що мутації в переважній більшості зумовлюють втрату інформації, а не її появу, оскільки це було б необхідно для еволюції.

Мутації, в правильному розумінні, є прекрасним науковим прикладом, який підтверджує зміст Біблії. Коли ми спостерігаємо руйнівні наслідки мутацій, не можна не згадати про прокляття, описане у розділі 3 книги Буття. Накопичення мутацій з покоління в покоління відбувається через гріх людини. Але ті, хто стоїть у своїй вірі в Христа, нашого Творця, очікує на нове небо та землю, де не буде більше болю, смерті чи хвороби.

 

Автор: Боді Ходж

Дата публікації: 18.02.2010

Джерело: Answers in Genesis

 

Переклад: Франковська В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. For a definition of information that is based on the laws of science, see W. Gitt, In the Beginning Was Information(Green Forest, AR: Master Books, 2006).
  2. B. Hodge, “One Tiny Flaw and 50 Years Lost,” Creation 27(1) (2004): 33.
  3. L. Spetner, Not by Chance (New York: Judaica Press, 1997), p. 138.
  4. DNA Direct website, www.dnadirect.com.
  5. Athena Diagnostics website, www.athenadiagnostics.com/content/diagnostic-ed/genetics-primer.
  6. For more on specific mutations and more complex examples, please visit www.AnswersInGenesis.org/mutations.
  7. This is only true for recessive mutations like the one that causes cystic fibrosis. There are some dominant mutations that will appear in the child regardless of having a normal copy of the gene from one parent.

Написати коментар