Генетика
Креацентр > Статті > Генетика > Еволюція — це лише помилки

Еволюція — це лише помилки

Зі статті "Зупиніть еволюцію клопів" ми бачимо, що основна причина незгоди між креаціоністами та еволюціоністами стосується появи в природі нової генетичної інформації. Що ж є тією рушійною силою еволюції згідно останніх досліджень?

Можливо, найкращим початком буде цитата  з першого параграфу прес-релізу по дослідженню університету Арізони:

Деякі люди краще пристосовуються до навколишнього середовища, ніж інші. Це сприяє їхньому виживанню і можливості передати свої гени майбутнім поколінням. Але й досі для біологів-еволюціоністів залишається загадкою те, як саме це вдається природі.

Якщо нова генетична інформація, яка, наприклад, необхідна для появи очей там, де їх немає, не з’являється в природі, то тоді ланцюг еволюції зупиняється ще у воді. Припустимо, що природний відбір дозволяє "еволюціонувати". Але якщо найбільш пристосовані види розмножуються краще ніж інші, то що станеться, коли тільки ці найбільш пристосовані види і залишаться в природі?

Еволюціоністи знайшли відповідь у формі мутацій: помилок, що виникають у генах при розмноженні. Це, як наслідок, дає життя новим істотам — "мутантам". Якщо мутація надає репродуктивну перевагу, тоді мутовані істоти краще виживають і розмножуються, що , в кінцевому підсумку, закріплює їх як частину населення. Якось так виглядає ця історія.

Проблема для еволюціоністів полягає в тому, що єдині коли-небудь спостережувані корисні мутації в генах людини не додають нової інформації до генома. Вони в основному змінюють порядок або іноді й зовсім видаляють генетичну інформацію. Все це може призвести до появи істот-мутантів, але тоді такі перетворення є абсолютно протилежними до тих, які мав на увазі Дарвін. Часто цитовані приклади "еволюції"  чомусь не повідомляють про те, що риба набирає вагу і у неї утворюються ноги та легені, а про те, що печерна риба втрачає очі. Зрозуміло, що цей процес може тривати вічно, а риба ніколи не перетвориться на філософа. Риба як і раніше буде залишатись простою рибою і не більше.

Біологи університету Аризони Джоанна Масель та Етьєн Раджон здійснили детальніший аналіз процесу, який спричиняє мутації. Результати їхніх досліджень можна знайти в американському журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Дослідники зазначають, що якби мутації ніколи не відбулися, то існувало б лише декілька обмежених варіантів реакції організму  на зміни в навколишньому середовищі. З іншого боку, мутації створюють небезпеку, і організми, які не можуть захистити себе від цієї небезпеки, швидко вимирають. Але знову ж таки, захист від небезпеки мутацій за допомогою біологічних механізмів, які "коректують" гени для усунення помилок, має свої наслідки.

Використовуючи математичну модель та супутню комп'ютерну симуляцію, Масель і Раджон виявили, що оптимальною біологічною поведінкою є те, що вони назвали "загадкові зміни". При загадкових змінах мутації відновлюються не одразу. Замість цього, процес природного відбору ("попередній відбір") відбувається всередині клітини, а мутовані руйнівні гени не копіюються.

"Попередній відбір приводить такі загадкові зміни в стан готовності, — пояснює Масель. — Можна було б подумати, що це прихований природний відбір, який усуває небезпечні мутації і залишає ті, які не можуть завдати великої шкоди або ж взагалі є нешкідливими. Все, що залишається після процесу попереднього відбору, є кращим".

ЩО МОГЛО РЕГУЛЮВАТИ МУТАЦІЇ

ДО ТОГО, ЯК ВИНИКЛА ЦЯ СИСТЕМА,

ОДНОЧАСНО СПРИЯЮЧИ ЛИШЕ

РОЗМНОЖЕННЮ НАЙКРАЩОГО ?

Ідея, безумовно, цікава, але вона не спростовує критику креаціоністів. По-перше, зверніть увагу на вражаючу складність, яка вже існувала в геномі для забезпечення таких непростих процесів корекції (не згадуючи вже про усі інші важливі клітинні процеси). Що могло регулювати мутацію до того, як виникала ця система, одночасно сприяючи розмноженню лише найкращого? По-друге, такий ідеальний регуляторний механізм насправді не пояснює, як могли виникнути складні та активні мутації. Вірогідно, все списується на активні зміни (які, за припущеннями еволюціоністів, відбувались мільйони років тому), при яких відбувалось накопичення інформації. Але, по-третє, навіть якщо це було б можливим, то при уважній оцінці швидкості мутацій та ймовірності того, що ці мутації сприятимуть виникненню нової інформації, виявиться, що для появи такої різноманітності живої природи, яку ми бачимо сьогодні, у еволюції не було б достатньо часу. До того ж, по-четверте, у природі не спостерігалося жодних мутацій, які сприяли виникненню нової інформації.

Також незрозуміло, які припущення використовувались в моделі вчених, і наскільки точно або неточно ці припущення та модель відображають реальність. Крім того, навіть якщо такий сценарій виглядав би теоретично та практично правдоподібним, то чи означає це, що Бог не міг створити усе надприродним чином, якщо Він так захотів?

 

Дата публікації: 29.01.2011

Джерело: Answers in Genesis

 

Переклад: Франковська В.

Редактор: Кравець Д.

Написати коментар