Генетика
Креацентр > Статті > Генетика > Що робить нас людиною?

Що робить нас людиною?

Чи могли б суперкомп'ютери відмовитися від теорії людської еволюції і з'ясувати, що ж на генетичному рівні робить нас людиною? Дослідники повідомляють, що завдяки їхній найдосконалішій здатності аналізувати числа, вони виявили, які генетичні зміни перетворили потомствені ембріони тварин на людські.

Проект "Геном людини" – лише початок

"Дослідження секвенування ДНК та суперкомп'ютерний аналіз дозволяють нам зрозуміти еволюцію на рівні деталей. А всього кілька років тому це було неможливим, — каже Кетрін Поллард з Каліфорнійського університету, Інститут людської генетики в Сан-Франциско. — Під час цього дослідження ми виявили ділянки ДНК, які розвивалися значно швидше, ніж інші. Ми віримо, що ці райони швидкого розвитку стали тим переломним моментом, коли наші предки почали відрізнятись від наших найближчих родичів з родини приматів".

"Пройшло 10 років з того часу, коли проект "Геном людини" було завершено, — говорить Поллард, — але об’єми геномічних знань, які ми отримали з того часу, — в значній мірі завдяки досягненням у галузі біоінформатики та суперкомп'ютерів – викинули нас далеко за рамки того, що ми думали, що знаємо. Я впевнена, що якщо продовжувати глибші дослідження таких важливих  регіонів, як людські зони акселерації (HAR-області), ми  наблизимось до відповіді на питання "Що ж робить нас людиною?"

Переключення на швидкий шлях

Еволюціоністи вважають, що люди більш розвинені, ніж шимпанзе. Група Поллард приписує розвинуті здібності людини швидкій або прискореній мутації в людиноподібних істотах, які з’явились внаслідок розділення мавпоподібних предків на людей і шимпанзе. Вони порівнювали геноми людини та шимпанзе в пошуках таких відмінностей в регуляторних генах1  і назвали близько 2600 відмінностей, які вони приписували HAR-областям.

Колись дуже давно команда висунула гіпотезу, що багато таких HAR-областей контролювали, наскільки довго певні гени переключались на посилений ембріональний розвиток, що власне і дозволило цим ембріонам перетворитися на щось більш розвинене, ніж їхні предки. Команда розробила шукач прискорювання (EnhancerFinder) для ідентифікації HAR-областей, які можуть зробити нас людиною. Потім вони тестували деякі HAR-області на ембріонах тварин, щоб побачити, чи можуть ті переключитись на людиноподібний розвиток.

"EnhancerFinder — це машинний алгоритм, який сприймає базу генетичної інформації — послідовності HAR, відомі як еволюційні зразки, інші функціональні дані геноміки і видає функції HAR, — пояснює Джон Капра, головний автор доповіді, опублікованої 11 листопада 2013 р. в науковому журналі Philosophical Transactions of the Royal Society B— Використовуючи цей підхід, ми припускаємо, що майже вісімсот HAR виступають в якості прискорювачів у певному періоді ембріонального розвитку. Нашою наступною метою було з'ясувати, чи якісь з цих HAR набули ознак гену активації, який є унікальним людським геном".

Генетично вдосконалені миші

Після тестування на ембріонах мишей деяких HAR, команда прийшла до висновку, що EnhancerFinder помітив "посилення функції", яка дозволила мавпячим предкам стати людьми. Наприклад, дослідники порівнювали вплив 2xHAR.164 та 2xHAR.170 людини та шимпанзе на ембріонах мишей. Лише людська версія "покращувала" розвиток частини мозку, що перетворювалась в мозочок. Тому дослідники вважають, що гени, спрямовані на розвиток мозку в ембріонах предків, набули нові функції, коли неактивні форми цих HAR швидко мутували у активні форми.

"Незважаючи на те, що це лише попередні результати, — заявляє Капра, — вони дають нам  безпрецедентну можливість побачити те, як недавні зміни в геномі людини змінили генетичні програми, які контролюють ембріональний розвиток, що потенційно приносить різні результати. Ми передбачаємо, що, якби ми спостерігали за активністю HARs, які є підсилювачами на останніх етапах розвитку, ми б побачили ще більше відмінностей між людьми та шимпанзе".

Втім, перевірка впливу генної послідовності людини на ембріонах мишей не показує, як мутації у ембріонах тваринних предків могла розблокувати їх генетичний потенціал і змусити їх розвиватися як людина. Ембріонний розвиток лабораторних мишей може бути видозмінений новими генетичними вказівки, що посилаються штучно. Проте ще ні разу не було зареєстровано природне генетичне «посилення функцій», необхідних для еволюції молекул в людські.

 

Розвиток ембріонів людини та різних тварин

 

Еволюційні вдосконалення чи навмисно розроблені відмінності?

Молекулярний генетик доктор Джорджія Пардом з організації «Відповіді у ??книзі Буття» пояснює, чому висновки дослідження є недосконалими:

Головною проблемою дослідження є початкове припущення, що люди і шимпанзе мають спільного предка. Дослідники порівнюють ДНК людини і шимпанзе. Вони припускають, що там, де послідовності у визначених ними місцях відрізняються,  ДНК людини в цих регіонах мутувала швидше, ніж ДНК шимпанзе в тій самій області, оскільки вони вважають, що люди більш розвинені, ніж шимпанзе.

Дослідники не спостерігали мутацію ДНК. Точніше кажучи, оскільки вони припускають, що люди більш розвинені, ніж шимпанзе, вони вважають, що ДНК в HARs повинна розвиватися швидше після того, як люди та мавпи розділились.

"Таким чином, — пояснює доктор Пардом, — вони називають ці регіони ‘людськими зонами акселерації’ або HAR". Але навіть назвавши ці ділянки генома людини "пришвидшеними" або "посиленими", припускається, що мавпоподібні істоти на стадії швидкої еволюції перетворились на людей.

Оскільки жодна така інформаційно-зростаюча мутація типів, необхідна для еволюції молекул в людські, ніколи не спостерігалася, як виникли ці HAR? Доктор Пардом проливає світло на ці відмінності між людьми та шимпанзе:

З Писання ми знаємо, що люди та шимпанзе є окремими Божими творіннями, тому дуже ймовірно, що насправді регіони, які вони називають HAR, є регіонами, які Бог створив різними в шимпанзе та людях. Люди та шимпанзе справді мають достатню частку генетичної подібності (особливо генів), що й слід очікувати, оскільки на біологічному рівні люди і шимпанзе відносяться до роду ссавців. Не дивно, що здається, ніби багато відмінностей перебувають у контрольних або регуляторних областях генів, які можуть представляти "HAR".

Подібні творіння і набагато більше

Дослідники просто "сказали"

комп'ютеру, що еволюція

"відбулась", а потім попросили

комп'ютер "розповісти" їм, як це

відбулось.

Визначення генетичних подібностей та відмінностей між людьми та тваринами-приматами не може визначити, як виникли ці відмінності.

Програмування EnhancerFinder базувалося не тільки на спостережуваних відмінностях між геномами людини та шимпанзе, але й на так званих "відомих еволюційних закономірностях". Проте ці ознаки ніколи не були виявлені, а їхнє існування лише припускалось. Запрограмувати комп'ютер так, щоб він погодився з вашою думкою, не означає, що ви праві. Простими словами, дослідники просто "сказали" комп'ютеру, що еволюція "відбулась", а потім попросили комп'ютер "розповісти" їм, як це відбулось. Насправді, комп'ютер, в кращому випадку, визначив спільне та відмінне в шимпанзе та людині.

Наш Творець використовував багато спільного в образах живих істот, які Він створив. Біологічні класифікації значною мірою залежать від таких подібностей. Але серед тих загальних подібностей є чіткі відмінності. Відмінності, закодовані в геномі людини, не лише відображають багато унікальних людських здібностей, але й існують для задоволення потреб людини. Отже, відмінні риси генома людини, такі як "HAR", визначають в більшості фізичний аспект того, що робить нас людиною.

Досліджуючи Боже створення людини у книзі Буття 2:7, Слово Божого каже: "І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею". Від часу, коли Бог створив Адама і Єву (Буття 1:26-27) за Своїм образом і подобою, люди мали цілковито людське фізичне тіло з унікальною духовною природою.

Бог створив Адама і Єву на 6-й день тижня творіння близько 6 000 років тому. Чудові особливості, унікальні для людини, а також ті, які ми поділяємо з іншими біологічними ссавцями, — це все Божий задум і творіння. З самого початку Бог створив людей по Своєму образу, щоб ми мали можливість спілкуватися з Ним, чого не можуть зробити тварини. Таким чином, людина володіє здатністю абстрактно і творчо мислити, що дозволяє думати, користуватись мовою, задавати питання, робити вибір і розуміти природу Бога і людини.

Божий "проект"

Тож що робить нас людиною? Наш людський геном є невід'ємною частиною, і лише частиною, цієї відповіді. І звідки з'явився геном людини? Геном людини був Божим "проектом", створеним словом, коли Він створив фізичне тіло Адама і наділив його духовною природою, без усякої еволюції взагалі.

Божий "проект" Його план для людей — не закінчився, коли Він створив Адама і Єву. Невдовзі після їх створення наші перші батьки повстали проти Бога, руйнуючи свої стосунки з Творцем, і накликали на себе справедливий вирок смерті, як духовної, так і фізичної. З тих пір усі люди згрішили і позбавлені слави нашого святого і досконалого Бога (Римлянам 3:23). Тим не менш, милостивий Бог дарував прощення через жертвенну смерть Свого власного Сина Ісуса Христа, щоб люди могли відновити спілкування зі своїм Творцем і мати багате й вічне життя.

 

Автор: д-р. Елізабет Мітчел

Дата публікації: 23.11.2013

Джерело: Answers in Genesis

 

Переклад: Франковська В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Regulatory genes direct the expression of structural genes.
  2. John A. Capra et al., “Many Human Accelerated Regions Are Developmental Enhancers,” Philosophical Transactions of the Royal Society B 368, no. 1632 (November 11, 2013): doi:10.1098/rstb.2013.0025.
  3. Ibid.

Написати коментар