Дослідники з Цюріхського університету використовували комп'ютерну палеоантропологію для реконструкції цієї неандертальської дитини на основі черепа Гібралтару. ² Розшифровка неандертальської ДНК тепер ясно показує схожість зі звичайними людьми. (Зображення de.wikipedia.org)

Незважаючи на те, що висновки суперечливі, вчені з тріумфом заявляють про дивовижний подвиг сучасної генетики. Вони розшифрували приблизно 60% послідовності неандетальського генома.¹

Протестувавши кілька кісток неандертальців, знайдених у відкладеннях печери в Хорватії, вони зупинилися на трьох найбільш перспективних. Незважаючи на те, що це зайняло у вчених більше часу, ніж очікувалося, та було загальне занепокоєння, що вони не зможуть впоратися із завданням², дослідникам вдалося отримати ДНК, а потім використати її для реконструкції генома неандертальців. Так як були присутні два різних і чітких мітохондріальних генома й кістки походили з різних верств, було представлено принаймні дві або навіть три людини. Таким чином, отриманий геном являє собою композицію з двох або трьох особин, багато в чому схожий на вихідний геном людини, згенерований також з ДНК декількох особин.

У декількох недавніх статтях про неандертальський мітохондріальний геном^3, 4, 5 я не наважувався робити багато передбачень про повний неандертальський ядерний геном, тому що я не був впевнений у якості стародавньої ДНК (aDNA). Я не був упевнений, що можу довіряти даним, оскільки вони були ретельно відфільтровані «еволюційним стражами». Навіть якби я зробив передбачення, я б не наважився зробити такі сміливі висновки, як ці вчениі-еволюціоністи. Зайве говорити, що я дуже задоволений тим, що вони сказали. Це, звичайно, не останнє слово, бо завжди є суперечки в рамках такої судової експертизи.

Чому геном неандертальця суперечливий? По-перше, завжди є питання про aДНК. Неандертальським кісткам тисячі років, і ДНК в них завжди сильно деградує. У цьому випадку велика частина неандертальської ДНК розпалася на шматки довжиною не більше 50 нуклеотидів і більше 95% ДНК, виявленої в цих кістках, належало бактеріям-забруднювачам. Той факт, що вони змогли отримати корисну ДНК зі своїх зразків просто дивовижний. Крім того, методи aДНК надзвичайно чутливі до забруднення. ДНК сучасних людей має набагато вишу якість в порівнянні з сильно деградованою ДНК у старих зразках. Проте, вчені пішли на крайні заходи, щоб запобігти неправильним результатам. Вони перевірили кістки на забруднення й після виконання декількох критичних тестів дійшли до висновку, що ніякого значного забруднення не відбулося. Але питання забруднення завжди буде присутнє в дослідженнях такого роду.

По-друге, походження неандертальців і питання належності їх до людської сімейної лінії завжди було гарячою й злободенною темою як серед вчених, так і в суспільстві. Серед еволюціоністів ведуться значні дебати про природу неандертальців. Коротка стаття в «Нью-Йорк Таймс» натякала на деякі з цих суперечностей, посилаючись на інших генетиків і одного палеонтолога, які категорично не погоджувалися з висновками, зробленими командою про ДНК неандертальців.⁶

По-третє, автори перевірили еволюційні зв’язки (в яких вони припускали, що будь-які подібності обумовлені спільним предком) між мавпами, неандертальцями та різними групами сучасних людей. В цьому і полягає справжня полеміка, оскільки відповіді, які вони запропонували, були не тим, що всі очікували почути. Вчені виявили, що: 

1. Неандертальці знаходяться в межах різноманітності сучасної людини; 
2. Геном неандертальців неймовірно схожий на людський;
3. Існує лише кілька фіксованих відмінностей між сучасною людиною й неандертальцями. Але навіть ці відмінності можуть зникнути в міру того, як ми дізнаємося більше про генетичну різноманітність сучасної людини та стародавніх неандертальців (чим більше ми вивчаємо, тим більше варіацій ми знаходимо, і тому «фіксовані» відмінності, як правило, зменшуються з плином часу).

Ще більш спірним є те, що ті деякі варіації, які неандертальці поділяють з сучасними людьми, характерні лише для осіб, які живуть за межами Африки. Таким чином неандертальці не лише є повноцінними людьми, але факти показують також, що вони схрещувалися з предками сучасних європейців, азіатів, австралійців і корінних американців, але не африканців. Відтак неандертальці є або кузенами, або предками людей, які проживають за межами Африки. Один із головних дослідників говорить про ці несподівані результати: 

«... ми були здивовані тим, що ця близькість з неандертальцями була не тільки в Європі та Західній Азії [де це було найбільш очікувано], але й в Папуа-Новій Гвінеї ...».⁷

Але коли могло статись таке перемішування? Еволюціоністи стверджують, що залишки неандертальців не були знайдені в інших місцях, крім Європи та Західної Азії (проте не всі креаціоністи згодні з цим⁸). В такому випадку як вони можуть бути пов'язані з людьми по всьому світу, але не з африканцями? У сценарії «з Африки»⁹ перемішування повинно було статися після того, як сучасні люди покинули Африку, але до їх розселення по всьому світу. Це могло б статись на Близькому Сході.

У моделі креаціоністів цілком може бути, що неандертальці є предками людей, які живуть в даний час в районах, де колись жили вони самі (це, звичайно, залежить від точності реконструкції генома останніх). Чому ж тоді люди за межами областей розселення неандертальців також несуть їхні гени? Таблиця народів в Буття 9-10 описує початкове заселення світу після Вавилона. За винятком Північної Африки, описані райони дуже добре збігаються з місцями, в яких були знайдені рештки неандертальців. Місця за межами цих областей були заселені пізніше, і тому, можливо, не залишилося ніяких «неандертальців». Якщо класичний зовнішній вигляд неандертальців обумовлений великою тривалістю їхнього життя,¹⁰ то, наприклад, їх менш довгоживучі нащадки несли б свої гени, але не свою зовнішність, поширюючись в найвіддаленіші райони Землі.

Відзначимо, що вивчені кістки неандертальців належали особинам, які жили за межами Африки. Це може бути джерелом розбіжності. Якби неандертальці або неандерталоподібні люди жили в Африці,⁸ аналіз їх ДНК міг би сказати нам, що вони залишили нащадків і в Африці. Однак добре збережені рештки стародавніх людей рідкісні, і ми, можливо, ніколи не зможемо розгадати цю загадку.

У відповідній статті вчені зосередилися на конкретних областях неандертальського геному, які, як відомо, відрізняються в людей і шимпанзе. В цілому вони вивчили 14 000 місць, які змінюють білок (місця, де люди й шимпанзе мають різні амінокислоти, щоправда у подібних білках), і отримали результати майже для 11 000 з них.¹¹ Дослідники виявили, що неандертальці мали ту саму амінокислоту, що і сучасні люди, принаймні, в 91,5% цих положень. 

Решта 8,5% були названі «предковими», за умови припущення, що був загальний предок з шимпанзе і що неандертальці самі не мутували в цих положеннях (через мутаційні гарячі точки, наприклад), і що сучасні шимпанзе самі не змінилися з плином часу. Всього вчені виявили 88 амінокислотних позицій, які є в усіх сучасних людей. Вони назвали ці неспадкові мутації «недавно фіксованими», але знову ж таки, за висновками стоять еволюційні припущення.

Які можливі креаційні інтерпретації двох нових наборів даних неандертальського геному?

Тут все ускладнюється. Наша організація (мова йде про CMI прим. ред.) довгий час стверджувала, що неандертальці були повноцінними людьми, які жили в Європі після Потопу і були нащадками Ноя і його родини.¹² Ці нові дані значно посилюють наші аргументи, але ким саме були неандертальці досі залишається загадкою. Я опишу три (з багатьох) варіантів.

Неандертальці могли бути нашими предками (патріархами та ранніми поколіннями людей після Потопу), які жили серед деяких наших ранніх предків протягом сотень років після Потопу. В цьому випадку їх дивні особливості могли бути результатом довгого життя та відстроченої зрілості (мається на увазі, що неандертальці дорослішали пізніше прим. ред.),¹⁰ хоча ця думка спірна серед креаціоністів,⁸ бо їх генетичні відмінності могли бути зумовлені невеликим розміром вибірки. Ми знаємо з досліджень малих популяцій (наприклад, Ісландії), що меншість людей, яка проживає в будь-який момент часу, буде предками більшості майбутнього населення.¹³ Тому чи варто дивуватися, що не всі гени неандертальців потрапили в нинішню популяцію?

Оскільки вони здаються генетично відмінними один від одного, можливо також, що вони походять від дитини, яку один із патріархів породив у старості. Ґрунтуючись на роботі генетика-еволюціоніста Джеймса Кроу, відомо, що мутаційне навантаження у дітей збільшується з віком батька.¹⁴ Таким чином будь-яка дитина, яка народилася у стародавньої людини, теоретично може мати багато генетичних відмінностей від інших людей. Екстраполюючи дані Кроу, 400-річний чоловік передав би приблизно 10 000 мутацій дитині (поточне середнє значення, яке очікується, буде близько 200, згідно Кроу). Якщо ця дитина продовжить формувати династію чи клан, ці люди можуть сильно відрізнятися від своїх сучасників.

За іншою версією неандертальці могли бути тільки одним плем'ям, розсіяним з Вавилона: вельможним, витісненим, завойованим або вбитим предками-європейцями під час міграції. Є багато інших можливих сценаріїв, але для повноцінного аналізу потрібне реалістичне моделювання.

Як це впливає на аргументи староземельних християн?

Відкриття, хоча й попередні, сильно суперечать аргументам, висунутим Reasons to Believe (RTB) та іншими староземельними організаціями. Тут наведені докази того, що сучасні люди мають неандертальських предків, і це суперечить головному твердженню староземельців, що неандертальці були бездушними тваринами, які просто зовні дуже схожі на нас.

Як вони реагують? Ґрунтуючись на подкасті за участю їхніх двох найвідоміших учених,¹⁵ вони приходять до висновку, що це явне свідчення схрещування, але потім вони відкидають концепцію біологічних видів (одну з фундаментальних теорем біології) і стверджують, що доказ схрещування не означає, що два організми належать до одного й того ж виду! Як не дивно, далі вони наводять приклади мула та касаткодельфіна, про яких ми писали раніше й які, на нашу думку, є доказом біблійної ідеї про те, що Бог створив різні «роди», від яких відбулися сучасні взаємопов'язані види.¹⁶ 

Якби відбулося схрещування та було отримане потомство, що здатне розмножуватись, і це потомство стало предками людей, які живуть сьогодні, хіба це не довело б остаточно, що неандертальці та люди належать до одного й того ж створеного виду? RTB грає тут у гру двозначності (зміна визначень в середині аргументу). Ми багато писали про зміни всередині створених видів, розвитку нових «видів» з плином часу і т.д. І немає ніяких підстав стверджувати, що неандертальці є зовсім іншими створіннями, ніж люди.

Вони також стверджують, що дані свідчать про те, що неандертальці та люди є різними видами, і що позиція молодоземельців фальсифікована, тому що різниця між людьми та неандертальцями занадто велика, щоб називати їх одним і тим самим видом «з великим відривом». Особисто я поняття не маю, звідки вони беруть ці ідеї, оскільки в цьому дослідженні немає нічого, що дає будь-які підстави для таких заяв. Як людина, яка багато вивчає, говорить і пише про генетику, у мене поки немає способу оцінити видові відмінності тільки на основі генетичних даних. 

Однак ці відмінності є незначними: це саме те, що ми очікуємо знайти в межах одного виду. Насправді в людей набагато менше різноманітності, ніж в інших видів¹⁷, і неандерталеці прекрасно вписуються в цю категорію. Два живих шимпанзе можуть бути далі один від одного, ніж неандерталець від сучасної людини.¹⁸ Всі визнають, що шимпанзе належать до одного виду, так чому б не включити неандертальців у число сучасних людей? Вони просто не можуть прийняти це, тому що тоді доведеться відмовитись від однієї зі своїх улюблених теорій, на яку є великий перелік посилань на їх веб-сайті та в їхніх книгах.¹⁹

Геном неандертальців не перебуває у своїй остаточній версії, і навколо нього існує значна полеміка, але опубліковані роботи сильно суперечать моделі RTB.

Як це впливає на теорію «виходу з Африки»?

Дані неандертальського геному цікаво вплинули на концепцію еволюційного становлення. По-перше, через те, що неандертальці так схожі на сучасну людину й все ж такі далекі з точки зору часу, розрив між людиною та мавпами раптово розширився. Додайте до цього нещодавню публікацію про  Y-хромосому²⁰ шимпанзе, в якій було знайдено тільки 70% подібності в 50% хромосоми (приблизно те, що очікується між людиною та куркою, і розрив стає ще більшим.

По-друге, теорія про вихід людей з Африки знаходиться в скрутному становищі, й класична точка зору, яку ми чули майже у всіх засобах масової інформації протягом останніх 20 років, раптово опинилася під сумнівом. Як повідомляється в Science: 

«Відкриття схрещування спростовує найвужчу форму стародавньої моделі, яка передбачає, що всі живі люди можуть простежити свій родовід до невеликої африканської популяції, яка розширилася та повністю замінила архаїчні людські види без будь-якого схрещування».²¹ 

Що замінить старий, застарілий погляд? «Модифікований мультирегіоналізм», коли вихідці з Африки не повністю замінили архаїчні популяції, а схрещувалися з ними в міру їх ліквідації та заміни. Дуже популярний еволюційний блог прийшов до висновку, що неандертальці — це беззастережно люди, але й всі ми тепер мультирегіональні!²² Вітри змін непостійні та забудькуваті!

Але модифікований мультирегіоналізм створює додаткові проблеми. Наприклад, тепер, коли багато хто вважає, що неандертальці схрещувалися з сучасними людьми на нашому шляху з Африки, питання про походження неандертальців постає набуває нового значення так, як і питання про те, яким чином неандертальці могли залишатися в стані схрещуватися з нашими предками після уявного півмільйона років різниці.

Чому це важливо?

Існування неандертальців використовувалося як зброя для побиття креаціоністів з того часу, як перший скелет неандертальця був виявлений в 1800-х роках. Покоління людей були виховані, щоб вірити в напівмавпу, напівлюдину, первісну печерну людину, яку називають неандертальцем. Еволюційна спільнота більше не вірить в це, але ідеологічна обробка/індоктринація була ефективною, і її наслідки ще довго даватимуть про себе знати. 

Європейцям кидають особливий виклик, оскільки у них, як правило, радикально реагують проти будь-якої ідеї схрещування з неандертальцями, що я знаходжу кумедним, з огляду на те, що еволюційна теорія говорить, що ми походимо від мавп. Так кого тоді хвилює, якщо ми також походимо від неандертальців? Це також висвітлює боротьбу всередині еволюційного табору, оскільки різні сторони клюють один одного відносно їх особистих поглядів на питання походження людини. Ну і нарешті, такі дані про неандертальців забезпечують сильну підтримку біблійної моделі, згідно з якою всі люди походять від невеликої групи осіб, які жили на Близькому Сході в недавньому минулому.