Антропологія
Креацентр > Статті > Антропологія > Геном неандертальця, схожий на наш

Геном неандертальця, схожий на наш

Neandertals
Дослідники з Цюріхського університету використовували комп'ютерну палеоантропологію для реконструкції цієї неандертальської дитини на основі черепа Гібралтару 2 (http://www.ifi.uzh.ch/staff/zolli/CAP/Main_face.htm).  Розшифровка неандертальської ДНК тепер посилює цю ясну людяність. (Зображення de.wikipedia.org)

 Неандертальці можуть з'явитися на вашій наступній сімейній зустрічі!  

 Хоча висновки суперечливі, учені з тріумфом заявляють про дивовижний подвиг у сучасній генетиці. Вони завершили проект послідовності для приблизно 60% неандетальського генома.1

 Протестувавши кілька кісток неандертальців, знайдених у відкладеннях печери в Хорватії, вони зупинилися на трьох найбільш перспективних. Незважаючи на те, що це зайняло у них більше часу, ніж очікувалося, та було загальне занепокоєння, що вони не зможуть впоратися із завданням,2 їм вдалося отримати ДНК, а потім використовувати її для реконструкції генома неандертальців. Так як були присутні два різних і чітких мітохондріальних генома, й так як кістки походили з різних верств, принаймні, дві або три людини були представлені. Таким чином, отриманий геном являє собою композицію з двох або трьох особин, багато в чому схожий на вихідний геном людини, який був згенерований з ДНК декількох особин.

 У декількох недавніх статтях про неандертальський мітохондріальний геном3,4,5 я не наважувався робити багато передбачень про повний неандертальський ядерний геном, тому що у мене були питання про якість стародавньої ДНК (aDNA) і тому що я не був упевнений, що можу довіряти даним, оскільки вони були б ретельно відфільтровані еволюційними воротарями. Навіть якби я зробив передбачення, я б не наважився зробити такі сміливі висновки, як висновки цих вчених-еволюціоністів. Зайве говорити, що я цілком задоволений тим, що вони сказали. Це, звичайно, не останнє слово, хоча, як завжди є суперечки в рамках такої судової експертизи.

 Чому геном неандертальця суперечливий? По-перше, завжди є питання про aDNA. Неандертальським кісткам тисячі років, і ДНК в них завжди сильно деградує. У цьому випадку велика частина неандертальської ДНК розпалася на шматки довжиною не більше 50 нуклеотидів і більше 95% ДНК, виявленої в цих кістках, було від забруднюючих бактерій. Той факт, що вони змогли отримати корисну ДНК зі своїх зразків просто дивно. Крім того, методи aDNA надзвичайно чутливі до забруднення. ДНК сучасних людей має виключно високу якість в порівнянні з сильно деградованою ДНК у старих зразках. Проте, вчені пішли на крайні заходи, щоб запобігти неправильним результатам і перевірили кістки на забруднення, й вони прийшли до висновку, що ніякого значного забруднення не відбулося після виконання кількох критичних тестів. Але питання забруднення завжди буде присутнє в дослідженнях такого роду.

По-друге, походження неандертальців і чи є вони частиною людської сімейної лінії завжди було гарячою злободенною темою, як серед вчених, так і серед громадськості. Серед еволюціоністів ведуться значні дебати про природу неандертальців. Коротка стаття в «Нью-Йорк Таймс» натякала на деякі з цих суперечностей, посилаючись на інших генетиків і одного палеонтолога, які категорично не погоджувалися з висновками, зробленими командою про ДНК неандертальців.6

 По-третє, автори перевірили еволюційні відносини (в яких вони припускали, що будь-які подібності обумовлені спільним предком) між мавпами, неандертальцями тарізними групами сучасних людей. В цьому і полягає справжня полеміка, оскільки відповіді, які вони придумали, не є тим, що найбільше очікувалося.Вони виявили, що (1) неандертальці знаходяться в межах різноманітності сучасної людини, що (2) геном неандертальців неймовірно схожий на геном сучасної людини та що (3) існує лише кілька фіксованих відмінностей між сучасною людиною й неандертальцями. Але навіть ці деякі фіксовані відмінності можуть зникнути, коли ми дізнаємося більше про генетичну різноманітність сучасної людини та стародавніх неандертальців (чим більше ми вивчаємо, тим більше варіацій ми знаходимо, і тому «фіксовані» відмінності, як правило, зменшуються з плином часу).

Ще більш спірним є те, що ті деякі варіації, які неандертальці поділяють з сучасними людьми, розділяють тільки люди, що живуть за межами Африки. Таким чином, неандертальці не тільки повністю люди, а й свідчення того, що вони схрещувалися з предками сучасних європейців, азіатів, австралійців і корінних американців, але не африканців.Таким чином, неандертальці є або кузенами, або предками людей за межами Африки. Провідний автор свідчить про ці несподівані результати: «... ми були здивовані тим, що ця близькість з неандертальцями була не тільки в Європі та Західній Азії [де це було найбільш очікувано], але й в Папуа-Новій Гвінеї ...».7

Але коли б сталося це змішання? Еволюціоністи стверджують, що останки неандертальців були знайдені за межами Європи та Західної Азії (проте не всі креаціоністи згодні з цим8). Як вони можуть бути пов'язані з людьми по всьому світу, але не з африканцями? У сценарії «з Африки»9 це повинно було статися після того, як сучасні люди покинули Африку, але до їх розселення по всьому світу. Можливо, це сталося на Близькому Сході.

 У моделі креаціоністів цілком може бути, що неандертальці є предками людей, що живуть в даний час в районах, де колись жили неандертальці (це, звичайно, залежить від точності реконструкції генома неандертальців!). Чому ж тоді люди за межами неандертальських областей також несуть неандертальські гени? Таблиця народів в Буття 9-10 описує початкове заселення світу після Вавилона. За винятком Північної Африки, описані райони дуже добре збігаються з місцями, в яких були знайдені останки неандертальців. Місця за межами цих областей були б заселені пізніше, і тому, можливо, не залишилося ніяких «неандертальців». Якщо класична форма неандертальців обумовлена довголіттям,10 то, наприклад, їх менш довгоживучі нащадки несли б свої гени, але не свою форму, оскільки вони поширилися в найвіддаленіші частини Землі.

 Відзначимо, що вивчені кістки неандертальців належали особинам, які жили за межами Африки. Це може бути джерелом розбіжності. Якби неандертальці або неандертальце-подібні люди жили в Африці,8 аналіз їх ДНК міг би сказати нам, що вони залишили нащадків і в Африці. Однак добре збережені останки стародавніх людей рідкісні, і ми, можливо, ніколи не дізнаємося відповідь на цю загадку.

 У відповідній статті вчені зосередилися на конкретних областях неандертальського геному, які, як відомо, відрізняються в людей і шимпанзе. В цілому вони вивчили 14 000 місць, що змінюють білок (місця, де люди й шимпанзе мають різні амінокислоти в інших подібних білках), і отримали результати майже для 11 000 з ніх.11 Вони виявили, що неандертальці несуть ту ж амінокислоту, що і сучасні люди, принаймні, в 91,5% цих положень. Решта 8,5% були названі «предковими», але це за умови загального предка з шимпанзе, що неандертальці самі не мутували в цих положеннях (через мутаційні гарячі точки, наприклад), і що сучасні шимпанзе самі не змінилися з плином часу. Всього вони виявили 88 амінокислотних локацій, загальних для всіх сучасних людей. Вони назвали ці неспадкові мутації «недавно фіксованими», але знову ж таки, за висновками стоять еволюційні припущення.

Які можливі креаціоністські інтерпретації двох нових наборів даних неандертальського геному?

 Тут все ускладнюється. CMI довгий час стверджував, що неандертальці повністю люди, що вони жили в Європі після потопу і що вони були нащадками Ноя і його родини.12 Ці нові дані значно посилюють наші аргументи, але хто й чим були неандертальці, до сих пір залишається загадкою. Я опишу три (з багатьох) варіантів.

 Вони могли бути нашими предками (патріархами та ранніми поколіннями людей після потопу), що жили серед деяких наших пізніших предків протягом сотень років після потопу. В цьому випадку їх дивні особливості могли бути результатом довгого життя та відстроченої зрілості,10 хоча ця думка спірна серед креаціоністів,8 і їх генетичні відмінності могли бути обумовлені невеликим розміром вибірки. Ми знаємо з досліджень малих популяцій (наприклад, Ісландії), що меншість людей, що живуть в будь-який момент часу, буде предками більшості майбутнього населення.13 Тому чи варто дивуватися, що не всі гени неандертальців потрапили в нинішню популяцію?

 Оскільки вони здаються генетично відмінними один від одного, можливо також, що вони походять від дитини, яку один із патріархів породив у старості. Грунтуючись на роботі генетика-еволюціоніста Джеймса Кроу, з'ясовується, що мутаційне навантаження у дітей збільшується з віком отця.14 Таким чином, будь-яка дитина, що народилася у стародавньої людини, теоретично може мати багато генетичних відмінностей від інших людей. Екстраполюючи дані Кроу, 400-річний чоловік передав би приблизно 10 000 мутацій дитині (поточне середнє значення, яке очікується, буде близько 200, згідно Кроу). Якщо ця дитина продовжить формувати династію чи клан, ці люди можуть сильно відрізнятися від своїх сучасників.

 Або ж це могло бути тільки одне плем'я, розсіяне з Вавилона, вельможне, витіснене, завойоване, або вбите, коли європейські предки мігрували в Європу. Є багато інших можливих сценаріїв, але реалістичне моделювання ще не виконане.

Як це впливає на аргументи староземельних християн?

 Відкриття, хоча й попередні, сильно суперечать аргументам, висунутим Reasons to Believe (RTB) та іншими староземельними організаціями. Ось докази того, що сучасні люди мають неандертальських предків, і це суперечить їх головному твердженню, що неандертальці були бездушними тваринами, які просто зовні дуже схожі на нас.

 Як вони реагують? Грунтуючись на подкасті за участю двох найвідоміших учених,15 вони приходять до висновку, що це явне свідчення схрещування, але потім вони відкидають концепцію біологічних видів (одну з фундаментальних теорем біології) і стверджують, що доказ схрещування не означає, що два організму належать до одного й того ж виду! Як не дивно, потім вони наводять приклади мула та цілої тварини, про які ми писали раніше й які, як ми стверджуємо, є доказом біблійної ідеї про те, що Бог створив різні «роди», від яких відбулися сучасні взаємопов'язані види.16 Якби відбулося схрещування та було вироблене плідне потомство, та це потомство стало предками людей, що живуть сьогодні, хіба це не довело б остаточно, що неандертальці та люди належать до одного й того ж створеного виду? RTB грає тут у гру двозначності (зміна визначень в середині аргументу). Ми багато писали про зміни всередині створених видів, розвитку нових «видів» з плином часу і т. п. І немає ніяких підстав стверджувати, що неандертальці є зовсім іншим створенням, ніж люди.

 Вони також стверджують, що дані вказують на те, що неандертальці й люди є різними видами та що позиція младоземельців була фальсифікована, тому що відмінності занадто екстремальні, щоб називати їх одним і тим же видом «з великим відривом». Особисто я поняття не маю, звідки вони беруть ці ідеї, оскільки в цьому дослідженні немає нічого, що дає будь-які підстави для їх затвердження.Як людина, яка багато вивчає, говорить і пише про генетику, у мене поки немає способу оцінити видові відмінності тільки на основі генетичних даних. Однак ці відмінності тривіальні й є тим, що ми очікуємо знайти в межах одного виду. Насправді люди менш різноманітні, ніж багато інших видів17, і неандерталець все ще вписується в цей факт. Два живих шимпанзе можуть бути далі один від одного, ніж неандерталець від сучасної людини.18 Всі визнають, що шимпанзе належать до одного виду, так чому б не включити неандертальців у число сучасних людей? Вони не приймають це, тому що вони не можуть не суперечити однієї зі своїх улюблених теорій, і є великий перелік посилань на цю теорію на їх веб-сайті та в їх книгах.19

 Неандертальський геном не перебуває у своїй остаточній версії, і навколо нього існує значна полеміка, але опубліковані роботи сильно оскаржують модель RTB.

Як це впливає на теорію «виходу з Африки»?

 Дані неандертальського геному надають цікавий вплив на еволюційне становлення. По-перше, через те, що неандертальці так схожі на сучасну людину й все ж такі далекі в нашому минулому, розрив між людиною та мавпами раптово розширився. Додайте до цього недавню публікацію Y-хромосоми20 шимпанзе, де було знайдено тільки 70% подібності (приблизно те, що очікується між людиною та куркою) в 50% хромосомів, і розрив стає ще ширше.

По-друге, теорія «з Африки» знаходиться в скрутному становищі, й класична точка зору, яку ми чули майже у всіх засобах масової інформації протягом останніх 20 років, раптово опинилася під сумнівом. Як повідомляється в Science, «відкриття схрещування спростовує саму вузьку форму стародавньої моделі, яка передбачає, що всі живі люди можуть простежити свій родовід до невеликої африканської популяції, яка розширилася та повністю замінила архаїчні людські види без будь-якого схрещування».21 Що замінить старий, застарілий погляд? «Модифікований мультирегіоналізм», коли вихідці з Африки не повністю замінили архаїчні популяції, а схрещувалися з ними в міру їх ліквідації та заміни. Дуже популярний еволюційний блог прийшов до висновку, що неандертальці — це беззастережно люди, але й всі ми тепер мультирегіональні!22 Вітри змін непостійні та забудькуваті!

 Але модифікований мультирегіоналізм створить додаткові проблеми. Наприклад, тепер, коли багато хто вважає, що неандертальці схрещувалися з сучасними людьми на нашому шляху «з Африки», питання про походження неандертальців раптово люто дивиться на нас, як і питання про те, як неандертальці могли залишатися в стані та схрещуватися з нашими предками після передбачуваного півмільйона років розлуки.

 Чому це має значення?

 Існування неандертальців використовувалося як кийки, щоб перемогти креаціоністів, так як перший скелет неандертальця був виявлений в 1800-х роках. Покоління людей були виховані, щоб вірити в напівмавпу, напівлюдину, первісну печерну людину, звану неандертальцем. Еволюційний істеблішмент більше не вірить в це, але ідеологічна обробка/індоктринація була ефективною, йнаслідки будуть довгоживучими. Європейцям кидають особливий виклик, оскільки у них, як правило, є вісцеральні реакції проти будь-якої ідеї схрещування з неандертальцями, що я знаходжу кумедним, враховуючи, що еволюційна теорія говорить, що ми походимо від мавп, так кого хвилює, якщо ми також походимо від неандертальців? Це також висвітлює війну між еволюціоністами, оскільки різні сторони стріляють один в одного відносно їх особистих поглядів на походження людини. Й, нарешті, вона забезпечує сильну підтримку біблійної моделі, згідно з якою всі люди походять від невеликої групи людей, що живуть на Близькому Сході в недавньому минулому.

 

 

Автор: Роберт У. Картер

 Дата публікації: 1 червня 2010

 Джерело:  Creation

 

 

 Переклад: Горячкіна Г.

 Редактор: Недоступ А.

 

  Посилання на літературу

  1. Грін, Р. Е., і співавт. Проект послідовності генома неандертальця. Наука 328:710-722, 2010. Повернутися до тексту.
  2. Пеннісі Е., Комп'ютерна дитина зроблена добре. Наука 328:683 2010. Повернутися до тексту.
  3. Картер, Р., Неандертальський мітохондріальний геном не підтримує еволюцію, Journal of Creation 23 (1):40-43, 2009. Повернутися до тексту.
  4. Картер Р., Знищення в неандертальському мітохондріальному геномі, 2009. Повернутися до тексту.
  5. Картер Р. Відповідь на «Крах у неандертальському мітохондріальному геномі», Journal of Creatio 23 (1):47-49, 2009. Повернутися до тексту.
  6. Уейд Н., Ознаки схрещування неандертальців з людьми, Нью-Йорк Таймс. 6 травня 2010 року. Повернутися до тексту.
  7. Гіббонс А., Близькі контакти доісторичного типу. Наука 328:680-684 2010. Повернутися до тексту.
  8. Хабермел А., Ці загадкові неандертальці: що вони говорять? Ми слухаємо? Відповіді Науково-дослідного журналу 3:1-21 2010 року; (Примітка: я не згоден з тим, що H. erectus не є людиною, як припускає автор у цій статті.) Повернутися до тексту.
  9. Картер Р., Нейтральна модель еволюції і недавні африканські витоки. Журнал створення 23 (1):70-77 2009. Повернутися до тексту.

       10.Куоццо Д. В., Неандертальські дитячі скам'янілості: реконструкція та інтерпретація, перекручена припущеннями, Journal of Creation [раніше TJ] 8 (2):166-178, 1994. Повернутися до тексту.

  1. Барбано Х. A., та ін. Цілеспрямоване дослідження неандертальського геному шляхом захоплення послідовності на основі масиву. Наука 328:723-725 2010. Повернутися до тексту.
  2. Див. Розділ «Неандертальці» в розділі «Антропологія й мавпи: питання та відповіді». Повернутися до тексту.
  3. У цьому суть «теорії коалесценції/злиття». Дивіться мої короткі обговорення в посиланнях 3-5 вище. Повернутися до тексту.
  4. Кроу Д. Ф., Походження, закономірності та наслідки спонтанної мутації людини. Nature Reviews Genetics 1:40-47, 2000. Повернутися до тексту.
  5. На момент написання статті минуло всього кілька днів з моменту публікації оригінальних статей, тому було написано не так багато. Вчені Хью Росс і Фаз Рана. Див. Http://reasons.edgeboss.net/download/reasons/newsflash/20100510-HRFRKS.mp3. Повернутися до тексту.
  6. Баттен Д., Лігерс і Уолфінс? Що далі? Creation 22 (3):28-33, 2000. Повернутися до тексту.
  7. Цей факт можна знайти в багатьох джерелах. Див.,наприклад, Lynch, M., Rate, molecularspectrum, and consequences of human mutation. Proceedings of the National Academy of Sciences (USA) 107 (3):961-968 2010. Повернутисядотексту.
  8. Див. Посилання №8 в «Знищення в неандертальському мітохондріальному геномі». Повернутися до тексту.
  9. Див., наприклад, розірваний зв'язок неандертальців з людиною, де вони абсолютно чітко заявляють: «Висновок незаперечний: неандертальці породили сучасних людей». Повернутися до тексту.
  10. Х'ю Д. Ф., та ін. У шимпанзе й людини Y-хромосоми помітно відрізняються за структурою та змістом генів. Nature 463:536-539, 2010. Повернутися до тексту.
  11. Гіббонс А., Близькі контакти доісторичного типу. Наука 328:680-684 2010. Повернутися до тексту.
  12. Див. Запис у четвер, 6 травня 2010 року в блозі Джона Хокса. Повернутися до тексту.

Написати коментар