Мутації вважаються основною рушійною силою еволюційного прогресу. Як вірять прихильники цієї теорії, простіші організми протягом довгих періодів часу ставали дедалі складнішими, аж поки справа не дійшла до людини. Таким чином, кожна нова еволюційна ланка повинна була б набути певні нові риси, які були б корисними і призвели б до утворення абсолютно нових родів. 

Такі зміни мали б відбутись завдяки корисним мутаціям. Але правдоподібним це все виглядає лише на папері та в головах тих людей, хто це пропагує. Для того, щоб продемонструвати всю «корисність» мутацій, дію яких ми можемо спостерігати в наш час, я хотів би розглянути наступний приклад.

Відомо, що малярія – одна із найнебезпечніших хвороб людини. Вона передається через укуси комарів і є великою проблемою для регіонів із теплим кліматом, зокрема країн Африки. Причиною цієї хвороби є малярійний плазмодій – одноклітинний найпростіший, який паразитує в тілі комара. 

Через укус комара плазмодії потрапляють в кровоносну систему людини, де вони проникають в еритроцити і харчуються гемоглобіном. Гемоглобін – це білок, який відповідає за перенесення кисню.

Однак в регіонах світу, для яких малярія є частим явищем, є поширеним спадкова або вроджена зміна структури гемоглобіну, яка отримала назву серповидноклітинна анемія. Суть цього явища полягає в тому, що внаслідок мутації гемоглобін набуває патологічної форми, через що еритроцити, в яких він міститься, стають сплюснутими (зовні схоже на серп). Плазмодії не харчуються мутованим гемоглобіном, а отже, організм стає резистентним, тобто, стійким до малярії.

Мутовані еритроцити блокують потік крові у судині. Джерело: BBC

Незважаючи на те, що організм набув стійкості до такої страшної хвороби, ця нова риса спричинена мутацією, яка не створила нічого нового, а лише зламала «об’єкт», який вже існував. Слід зазначити, що поряд з резистентністю така форма еритроцитів також приносить і ряд симптомів, які є досить небезпечними для життя людини.

Приклад, описаний вище, не є поодиноким. Усі мутації, які вчені спостерігають та досліджують сьогодні, не створюють нічого нового. Вони лише руйнують інформацію, яка вже була закладена від початку. 

Сама ж інформація, як ми знаємо, передбачає наявність розуму, Автора, який би її створив.