«Так доблесний лицар переміг вогнедишного дракона і поскакав із прекрасною принцесою в замок. І жили вони довго та щасливо».

«Тату, це була чудова історія! Але чи існують дракони?

«Ні, люба. Дракони не існують. Це все вигадки. Закрий очі. Солодких снів!»

Дракони та люди разом?

Для еволюціоністів легенди про людей, що вбивають драконів, мають бути міфом, бо за їхньою логікою такі істоти, як динозаври, вимерли за 60 мільйонів років до появи людини. Але розповіді про драконів не так просто відкинути у категорію фантастики.

Дракони відображені в легендах, історичних свідченнях та витворах мистецтва у різних куточках світу. Ось лише деякі з них: зображене аборигенами водне чудовисько, схоже на плезіозавра, стародавня історична розповідь про зміїв з крилами як у кажанів в Єгипті, епічна поема «Беовульф» з її розповіддю про вогняного літаючого змія, а також петрогліфи (малюнки на скелях) корінних американців, що нагадують драконів.

Дракони зображені на прапорах, емблемах, гобеленах, картах, кераміці, піктограмах та багатьох іншших речах.

Незважаючи на те, що зображення драконів належать до різних культур, їх описи напрочуд схожі – можливо тому, що дракони були реальними?

Нова виставка драконів у Музеї створення (Creation Museum) розповідає більше про людей і драконів. Наповнена барвистими витворами мистецтва та артефактами, легендами про драконів, що дійсно інстригують, та парою китайських драконів завдовжки 20 метрів, ця експозиція ставить відвідувачам запитання: «Динозаври – це дракони?».

Починаючи з Біблії

Біблійних креаціоністів не дивують артефакти із зображеннями драконів або розповіді про драконів та людей з різних куточків світу – ця ідея узгоджується з Біблією.

Перший розділ книги Буття каже нам, що на п'ятий день творіння Бог створив великих «морських тварин» (єврейське слово tanninim, слово, яке ми розглянемо нижче) та істот, що літають. Так до цього числа входили плаваючі пліозаври та літаючі птеродактилі, яких ми називаємо драконами.

Бог створив сухопутних тварин, включаючи динозаврів та інших сухопутних драконів, на шостий день, у день, коли Він створив людину. Тому людина з самого початку жила разом із цими дивовижними істотами.

Чи згадуються дракони у Біблії? Єврейське слово «танін» (tannin), неодноразово вживане в Писанні, у розширеному єврейсько-англійському лексиконі Брауна-Драйвера-Бріггса має визначення «змія, дракон, морське чудовисько». Ймовірно, воно відноситься до певних рептилій, включаючи гігантських морських істот та змієподібних сухопутних тварин.

Хоча слово «танін» перекладається по-різному, і точне значення відрізняється залежно від контексту, воно може позначати дракона і, отже, потенційно може відноситися до динозавра, оскільки всі динозаври – дракони (хоча не всі дракони є динозаврами за визначенням). Більшість наземних танінів/танінімів у Писанні, ймовірно, відносяться до змієподібних істот, як описано в цій напівтехнічній статті, де перераховані всі випадки використання слова «танін» у Біблії.

Чому в деяких пізніших англійських версіях «танін» не перекладається як «дракон»? Можливо, це пов'язано з численними непорозуміннями щодо того, ким насправді були дракони. В інших подібних випадках ми бачимо, що у виносках у книзі Йова 40 під час обговорення бегемота перекладачі вказують слона або гіпопотама. Давайте розглянемо бегемота докладніше у контексті.

У книзі Йова Бог описує бегемота, який «їсть траву, як віл» і «повертає хвостом своїм, як кедром», а кістки тварини – «як залізні прути» (Йов 40:15-18). Істота, описана у даному уривку, добре підходить під визначення динозавра-зауропода, такого як брахіозавр.

Далі Бог докладно описує левіафана, вогнедишне морське чудовисько з непробивною лускою, до якого ніхто не міг наблизитися, крім його Творця. Прочитайте 41 розділ книги Йова і спробуйте сказати, що на думку не спадає люта морська рептилія, схожа на кронозавра.

Левіафан згадується у п'яти уривках Писання та ідентифікується як вид таніну в Псалмі 74:13-14 та Ісаї 27:1. Дракони – реально існуючі тварини, деякі з яких наводили жах у водах, а інші бродили сушею та повітрям.

Як тоді пояснити динозаврів?

Слова «динозавр» не існувало, поки вчений сер Річард Оуен не ввів його в ужиток у середині 1800-х років. До цього великих рептилій називали драконами. Але термін «динозавр» є більш вузьким і відноситься тільки до сухопутних рептилій, чиї кульшові суглоби піднімають їх над землею. Отже, динозаври, можна сказати, є особливими видами драконів.

Вогнедишний дракон? Та годі вам!

«Пророцтво про Бегемота півдня. В краю утиску та переслідування, звідки левиця та лев, гадюка й огнистий летючий дракон, носять багатство своє на хребті молодих ослюків, і скарби свої на верблюжім горбі до народу, який не поможе». (Ісая 30:6)

Багато легенд про драконів, подібні до тих, що ми знаходимо за межами Біблії, могли бути прикрашені, але основні характеристики драконів можна знайти у відомих істот. Деякі описи драконів добре поєднуються з певними динозаврами.

У викопних птерозаврів виявлені крила, схожі на драконячі. Деякі жуки стріляють хімічними речовинами, що горять, так невже вогнедишний дракон справді такий неправдоподібний?

Що сталося із драконами?

Сухопутні та повітряні дракони були взяті на ковчег Ноя і, ймовірно, існували деякий час після Потопу, судячи з описів, які ми бачимо у Біблії, легендах та артефактах у всьому світі. Але вони вимерли через такі фактори, як зміна кліматичних умов у довкіллі, проблеми з джерелами їжі, генетичні мутації та хвороби (наслідки гріхопадіння).

Швидше за все, людина також зіграла свою роль у вимиранні драконів, судячи з відомих легенд про мисливців на драконів.

Смертоносний дракон все ще нишпорить!

У нас є дуже реальний ворог, якого називають драконом (Об'явлення 12:9). Його хитрість привела людський рід до гріха, і він все ще дурить і пожирає нас сьогодні (1 Петра 5:8; 1 Івана 5:19). У 1-му посланні Івана ми знаходимо тривожний тест, який ділить людей на два табори – дітей диявола або дітей Божих:

«Той же, хто продовжує грішити, належить дияволу, бо диявол грішив від самого початку. На те й з’явився Син Божий, щоб зруйнувати зроблене дияволом. Той, хто став дитям Божим, більше не живе у гріху, бо нове життя, дане Богом, залишається в цій людині. І вже не може він продовжувати грішити, бо став дитям Божим. Ось як розпізнати, хто є дітьми Божими, а хто дияволовими: кожен, хто не живе праведно і не любить братів і сестер своїх, до Бога не належить». (1 Івана 3:8-10, UMT)

Ви не зможете перемогти цього дракона самостійно. Як було передбачено в Буття 3:15, нам потрібний Ісус, щоб розтрощити голову цього змія. Через покаяння і віру в Христа, Його роботу на хресті та воскресіння з мертвих ми можемо стати дітьми Божими (Івана 1:12). Тоді ми зможемо радіти разом з апостолом Іваном як переможці, «бо Той, Хто у вас, більший за того, хто у світі» (1 Івана 4:4).