Статті

У 2004 р журнал «Шпігель» (Spiegel) повідомив про те, що антрополог, професор Франкфуртського університету Р. Протч фон Цейтен (Reiner Protsch von Zieten), всесвітньо визнаний експерт в галузі радіовуглецевого датування, протягом 30 років спеціально спотворював дані радіовуглецевого аналізу викопних решток людини. Шило вилізло з мішку в 2001 році, коли антрополог Грейтсфальдского університету Томас Тербергер (Thomas Terberger) відправив кілька зразків викопних, датованих професором Протчем, в лабораторію радіовуглецевого датування в Оксфордському університеті для перевірки результатів. І почалося...

Докладніше

Життєво важливим класом білків є ферменти. Ферменти виконують роль каталізаторів, тобто вони прискорюють хімічні реакції, але при цьому самі вони під час реакції не витрачаються. Без ферментів багато найважливіших біохімічних реакцій протікали б занадто повільно для існування життя. Каталізатори не впливають на рівновагу, але тільки на швидкість, з якою досягається рівновага. Ефект досягається за рахунок зниження енергії активації, тобто зменшення енергії перехідного стану або проміжних продуктів реакції.

Докладніше

За останні пару десятиліть вчені виявили ряд дивовижних механізмів в мікроскопічних живих клітинах. Це, в тому числі, мініатюрні двигуни, які створюють хвильовий рух мініатюрних хвостів бактерій – бактеріальних джгутиків, – що дозволяє їм плавати. Виявляється, у них навіть є зчеплення, що дозволяє відключити двигун від хвоста. Ще більш мініатюрним є найменший двигун у Всесвіті – АТФ-синтаза, – який виробляє життєво важливу енергетичну молекулу АТФ (аденозинтрифосфат). Примітно, що у вірусу також є крихітний двигун, який він використовує, щоб щільно упакувати свою ДНК.

Докладніше

У мініатюрного двигуна бактерії є зчеплення! Багато бактерій приводяться в рух самими справжніми маленькими двигунами, розмір яких – усього 45 нм в діаметрі. Рух цей передається назовні: через універсальну зв'язку двигуни з'єднані з філаментами – довгими батогоподібними спіральними волокнами, які в кілька разів перевищують довжину самої бактерії.

Докладніше

Нове дослідження показало, що птерозаври літали як сучасні літаки, використовуючи додаткову підйому силу

Докладніше

Риба-бризкун – це смугаста жовто-чорна рибка, що мешкає в мангрових болотах і річках південної і південно-східної Азії. Бризкун полює на комах на гілках.

Докладніше

Очі більшості кембрійських трилобітів були дуже скдадними й радикально не відрізнялись від будови очей сучасних нам членистоногих. Як і в сучасних комах, очі трилобітів мали лінзи з хітину. Це були, так звані, фасеткові очі, які складалися з вражаючої кількості таких лінз – від 700 до 15000 і більше (в залежності від виду трилобіта). Складність очей трилобітів вражає, особливо, якщо взяти до уваги, що в «старіших» (згідно еволюційних уявлень) шарах осадових порід не було знайдено ніякого натяку на, принаймні, простіші очі. Отже такі складні очі з'явилися в літопису скам'янілостей раптово й вже повністю сформованими! Де ж тут «докази еволюції»?

Докладніше

Чому скам’янілі черепахи не змінились за сотню мільйонів років?

Докладніше

Історія еволюції китів – одна з найсмішніших байок про науково непідкріплені спекуляції, які коли-небудь були представлені громадськості. І ось, з часу недавнього відкриття перуанської скам’янілості явно чотириногої сухопутної тварини на ім’я Перегоцет (Peregocetus), якого називають «китом-амфібією», еволюційний міф занурився на ще глибший рівень. Нещодавно знайдена скам'яніла істота могла бути амфібією, оскільки, схоже, у неї були перетинчасті лапи. Вона могла ходити по суші й, можливо, також плавати у воді, як бобри та видри. Якщо для того, щоб стати китом потрібно мати здатності амфібії, то чому б також не назвати видр, ондатр та бобрів «китами»?

Докладніше

Багато світських вчених вважають так званих «пернатих динозаврів» свідченням того, що динозаври були еволюційними предками птахів. Чітко визначені категорії, грунтовані на анатомії, існують як для «птахів», так і для «динозаврів», але еволюція вимагає переходу від одного до другого. У живих істот пір’я мають лише птахи, а не ссавці чи рептилії. Окрім того, за кількома суперечливими винятками, усі вимерлі пернаті тварини визнані птахами. Навіть білки, які є пташиних перах – кератини – унікальні. Використання пір’я для польоту «впливає практично на всі аспекти дизайну та конструкції пір’я». Махове перо має довгий, тонкий центральний стрижень, який називається рахісом (rachis). Від нього відходять довгі борідки, від яких відходять менші борідки другого порядку. На них, в свою чергу, розташовані рогові гачки, якими зкріплюються борідки пера.

Докладніше

У чудовій системі колірного зору рака-богомола задіяні 12 основних колірних рецепторів – в чотири рази більше, ніж у людей. Австралійські інженери, які проектують космічні супутники, хотіли створити супутникові камери, засновані на принципі цієї системи, прокоментувавши це так: «Замість того, щоб кидати рака на барбекю, я хочу запустити його в космос». Пізніше, в 2009 році, з'ясувалося, що рак-богомол також володіє чудовими світлочутливими клітинами, які можуть обертати площину полярізаціі світла. Створені людьми системи також можуть це робити, але добре працюють тільки в одному кольорі; у раків-богомолів ці клітини працюють майже ідеально практично в усьому видимому спектрі й навіть за його межами: від ультрафіолетового до інфрачервоного.

Докладніше

Вчені з Університету Бата (Сомерсет, Великобританія) виявили, що динозаври процвітали до кінця крейдового періоду. Це відкриття суперечить попереднім твердженням про те, що кількість динозаврів зменшувалася до розквіту Крейдової системи. Однак ці висновки відповідають прогнозам глобального сценарію Потопу. Провідний автор Джозеф Бонсор (Joseph Bonsor) та його колеги пояснили: «Залишаються великі розбіжності щодо того, чи було їх [динозаврів] зникнення катастрофічним та миттєвим у геологічному розумінні, чи кульмінацією довгострокових еволюційних тенденцій. Ці конфлікти виникли через численні ієрархічні упередження в літопису скам’янілостей та різницю в аналітичній методології, при цьому деякі дослідження виявляють довгострокове зниження розмаїття динозаврів до межі Крейда-Палеоген (K-Pg), натомість інші пропонують подальшу диверсифікацію».

Докладніше

Багато біологів-еволюціоністів кажуть, що не можуть зрозуміти, як це креаціоністи, «навіть розумні, які мають наукові ступені в біології», можуть заперечувати еволюцію, коли «ми бачимо, що еволюція відбувається на наших очах». Для них легко спостережувані генетичні зміни в сьогоднішніх популяціях живих організмів представляються «очевидним» доказом реальності еволюції «від мікробу до людини». Потрібно лише достатня кількість часу, кажуть вони, щоб ці спостережувані маленькі зміни накопичилися, а потім, відфільтровані природним добором, продовжили собою ряд великих змін, в ході яких з первісного бульйону вийшли люди. Звучить досить логічно. Де ж помилка?

Докладніше

Гора Рорайма належить до групи гір, яким корінні жителі дали назву тепуї. Це гори з плоскою вершиною (або столові гори), що складаються з кварцового ареніту (пісковика). Вважається, що це – залишки величезного плато з піщанику. Виходячи з традиційних геологічних методів, включаючи радіометричне датування, вважається, що ця порода відклалася не менше 1,7 (більшість вважає, що 1,8) мільярди років тому. Відповідно до загальноприйнятої еволюційної геологічної колони, ці відкладення відносяться до періоду докембрію, тобто сформувалися задовго до появи на Землі будь-яких багатоклітинних організмів – існували тільки бактерії й водорості. Це набагато, набагато раніше, ніж тоді, коли нібито виникли перші рослини, здатні виробляти спори або пилок. Найбільш ранній період, в якому еволюціоністи могли б припустити існування чогось, хоча б віддалено схожого на насіннєносні рослини – пізній девон, близько 380 млн років тому.

Докладніше

Доктор Інгуан Лю (Yingguang Liu) – ад'юнкт-професор в Університеті Ліберті міста Лінчберг, Вірджинія, США. Народившись в Китаї, він закінчив там медичну школу, а потім отримав ступінь магістра мікробіології. Після декількох років медичної практики в якості спеціаліста з інфекційних захворювань доктор Лю переїхав у США для подальшого навчання й отримав ступінь доктора філософії (Ph.D.) в галузі молекулярної вірусології. Протягом останніх 13 років він викладав в християнських коледжах, спочатку в баптистському біблійному коледжі Маранафа в Вісконсині, а зараз в університеті Ліберті.

Докладніше

Деякі палеонтологи стверджують, що тіктаалік (Tiktaalik roseae) – це перехідна ланка між рибами й наземними хребетними. Тіктаалік був знайдений у Канаді.

Докладніше