Статті

Статті / Статті
20.11.2020

Помилки про помилки

Є багато ділянок нашої ДНК, які схожі на вірусну ДНК, і деякі еволюціоністи стверджують, що це свідчить про те, що ці ділянки ДНК отримані від вірусів. Наші предки, як вони кажуть, були заражені вірусами, які додали свою ДНК до ДНК наших предків, і потім це передалося нам. Ці короткі відрізки генетичного матеріалу часто називають ERV (ендогенні ретровіруси; див. ДОПОВНЕННЯ) і, як кажуть, є «сміттєвими», які не приносять ніякої користі. Оскільки ми іноді знаходимо однакові ERV в одних і тих самих місцях в ДНК мавп і людини, еволюціоністи стверджують, що ERV є переконливі докази еволюції. Мовляв, ймовірність того, що одні й ті самі віруси випадково вставили однакові ланцюжки ДНК в одних і тих самих місцях в людській і мавп'ячій ДНК, незначна. Як вони вважають, набагато більш ймовірним є те, що загальний предок передав свої ERV людині й мавпам. Як би переконливо це не звучало, проте, детальніше вивчення виявляє серйозні недоліки в цьому аргументі.

06.11.2020

«Це не наука!»

Антікреаціоністи (атеїсти відносяться до них за визначенням) зазвичай стверджують, що креаціонізм – це релігія, а еволюція – наука. Щоб захистити це твердження, вони перерахують список критеріїв, що визначають «хорошу наукову теорію». Один з найбільш часто вживаних критеріїв – це що значна частина сучасних практикуючих вчених повинні приймати її як дійсну науку. Ще один критерій, який визначає науку – це здатність теорії будувати припущення, які можна перевірити. Еволюціоністи зазвичай заявляють, що теорія еволюції робить безліч прогнозів, які виявляються вірними. Вони наводять як приклад щось на зразок стійкості до антибіотиків у бактерій як «передбачення» теорії еволюції, в той час як самі сумніваються в цінності передбачень, зроблених в рамках креаціоністської моделі. Вони кажуть, що оскільки креаціонізм не підходить під їх визначення «науки», то це «релігія», і його (по суті) можна просто ігнорувати.

30.10.2020

Експерт з ферментів відкидає теорію еволюції

Матті Лейсола отримав ступінь доктора наук в галузі біотехнології в Технологічному університеті Гельсінкі (Фінляндія) в 1979 році. За свою успішну кар'єру він, в числі іншого, виграв премію Латсіс як видатний молодий дослідник в 1987 році в Швейцарії, був директором з досліджень (1988-1997) в міжнародній біотехнологічної компанії, а також деканом факультету хімії та матеріалознавства в новому фінському Університеті Аалто. Він опублікував понад 140 статей, здебільшого на тему досліджень ферментів, є автором 20 розділів в книгах і матеріалах конференцій та отримав сім патентів. Наукові статті доктора Лейсола більше 5000 разів цитуються в науковій літературі. Матті є чинним віце-президентом Міжнародного товариства досліджень рідкісних вуглеводів і головним редактором відкритого журналу «BIO-Complexity».

26.10.2020

П'ять чудес атеїстів або про віру матеріалістів у магію

Атеїсти часто позиціонують себе як людей інтелектуальних, логічних, наукових, раціональних і т.п. Вони навіть запропонували називати себе «Брайтс» [від англ. bright: буквально – «яскравий», в переносному сенсі – «розумний, кмітливий»]! Агресивні «нові атеїсти», такі як Річард Докінз, Сем Харріс та їхні прихильники, люблять зображувати тих з нас, хто вірить в надприродного Творця, навпаки, як людей ірраціональних, ненаукових, нерозумних, неосвічених, або навіть тих, які «потребують допомоги» (як висловився Докінз). Індустрія розваг часто посилює ці уявлення шляхом зображення «релігійних» людей (особливо християн і особливо церковних лідерів) блазнями або «селюками» (але майже ніколи – професорами університетів і т.п.) Реальність йде врозріз із цими уявленнями.

arrow-up