Це – Lithomantis varius, велика викопна комаха з кам'яновугільного (намюрського) кар'єру Хаген-Ворхалле в Німеччині, який є одним із найдавніших викопних місцезнаходжень крилатих комах й датується приблизно 318 млн років тому. Lithomantis належить до ряду крилатих комах Palaeodictyoptera, який існував тільки в палеозойську еру.

Крила комах являють собою надзвичайно складні структури, добре пристосовані для виконання функцій органів польоту. Вони мають віялоподібну пластинчасту структуру для надання стійкості поверхні крила; окрім того, вони мають складне жилкування крила; крило також має сенсорні волоски; основа крила має дуже складне розташування зчленованих пластин, які дають змогу здійснювати складні рухи, що забезпечуються відповідною м'язовою та нервовою системою.

Згідно з дарвінізмом, еволюція такої системи, безумовно, вимагала б безлічі проміжних стадій, які привели б до появи цього чудового опорно-рухового апарату шляхом накопичення безлічі дрібних змін протягом тривалого періоду часу. Оскільки палеонтологи виявили тисячі викопних комах палеозойської ери, ми, безсумнівно, також знайшли принаймні кілька таких перехідних форм в еволюції крил комах!? Хоча б одну? Ні, жодної.

Найдавніші викопні крилаті комахи належать до ряду Palaeodictoptera (наприклад, Delitzschala) та до ряду велетентських бабок Meganisoptera, тому вони вже були обладнані повним апаратом крил. Немає жодної перехідної форми, тож провідний підручник з еволюції комах, написаний Грімальді та Енгелем (2005: 160), визнав:

«Комаха, еквівалентна археоптериксу, залишається невловимою, але безумовно існувала».

Очевидно, диво інженерної думки – крила комах – з'явилося раптово, а не поступово, що незрозуміло для некерованої еволюції, але цілком очікувано для Розумного задуму.