Ікони еволюції

Статті / Еволюціонізм / Ікони еволюції / Іда, або як прийняття бажаного за дійсне утворює відсутню ланку /

Іда, або як прийняття бажаного за дійсне утворює відсутню ланку

В 2008 році норвезький палеонтолог Йорн Хурум придбав із приватної колекції для Природничого музею в Осло викопного примата, дуже добре збереженого. Чудова скам’янілість походила зі знаменитого еоценового (близько 47 млн років тому) місцезнаходження

Мессель в Німеччині та була названа Darwinius masillae, але більш відомою вона стала під прізвиськом «Іда». Для фінансування дуже дорогої купівлі скам'янілості (ймовірно за 750 000 доларів) Хурум організував унікальний рекламний трюк, що включав у себе випуск книги з сенсаційною назвою «Зв'язок: Відкриття нашого найдавнішого предка» 2009 року та телевізійний документальний фільм BBC та History Channel під назвою «Відсутня ланка». Останній був знятий ніким іншим, як Річардом Аттенборо, й рекламувався безглуздим телевізійним тизером, в якому важливість відкриття навіть порівнювали з такими подіями, як Перл-Гарбор, вбивство Кеннеді й висадка на Місяць «Аполлона-11».

Надмірно переоцінена скам’янілість

Масована кампанія в ЗМІ призвела до заголовків у світовій пресі, які не задовольнялися тим, що назвали скам'янілість відсутньою ланкою, а просто «THE link» або «восьме чудо світу».1 В оригінальному описі автори стверджували, що Darwinius є давно шуканою відсутньою ланкою в еволюції антропоїдів, групи приматів, до якої входять не лише мавпи та примати, а й ми, люди.2 Перші критичні зауваження стосувалися галасу в ЗМІ, недбалого дослідження й доказів того, що Іда могла бути лемуром.3 4 5 6 7 8

Два нових дослідження викопного, опубліковані протягом року,9 10 справді спростували сміливе перввинне твердження й показали, що Darwinius належить до добре відомої групи адапоїдів (adapoid, вимерлі дрібні нижчі примати, які харчувалися листям і фруктами), яка вважається ближчою до лемурів, ніж до антропоїдних приматів. Оригінальні автори спробували захистити свою точку зору,11 але їм насилу вдалося пояснити, чому їхній філогенетичний аналіз, що ґрунтується на невеликій кількості ознак і таксонів, має переважити протилежні дослідження, що ґрунтуються на значно більшій кількості ознак і таксонів, а значить, на набагато ширшій базі даних.

Схоже, що ніхто в науковому співтоваристві й навіть засоби масової інформації не проковтнули цю невдалу апологію надмірно розрекламованої сккам’янілості (див. статтю Вікіпедії про Дарвініуса). Сьогодні загальна думка така, що Дарвініус – це зовсім не відсутня ланка, навіть не справжня мавпа, а просто ще один представник відносно незначної ранньої гілки приматів.

Посилання:

  1. Randerson J 2009. Deal in Hamburg bar led scientist to Ida fossil, the ‘eighth wonder of the world’. The GuardianMay 19, 2009. https://www.theguardian.com/science/2009/may/19/fossil-ida-missing-link-discovery

    назад arrow

  2. Franzen JL, Gingerich PD, Habersetzer J, Hurum JH, von Koenigswald W & Smith BH 2009. Complete primate skeleton from the middle Eocene of Messel in Germany: morphology and paleobiology. PLoS ONE 4(5):e5723, 1–27. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0005723

    назад arrow

  3. Barras C & Hooper R 2009. Q&A: Jørn Hurum on Ida, media hype and primate evolution. New Scientist May 27, 2009. https://www.newscientist.com/article/dn17202-qa-jrn-hurum-on-ida-media-hype-and-primate-evolution/

    назад arrow

  4. Beard C 2009. Why Ida fossil is not the missing link. New Scientist May 21, 2009. https://www.newscientist.com/article/dn17173-why-ida-fossil-is-not-the-missing-link/

    назад arrow

  5. Dalton R 2009. Fossil primate challenges Ida’s place. Nature 461, 1040. DOI: https://doi.org/10.1038/4611040a

    назад arrow

  6. Luskin C 2009a. The Big Ida: The Rise & Fall of Another Missing Link & Other Media Hype. Salvo Magazine 10. https://salvomag.com/article/salvo10/the-big-ida

    назад arrow

  7. Luskin C 2009b. The Evolution of “Ida”: Darwinius masillae Fossil Downgraded From Ancestor to Pet. Evolution News October 24, 2009. https://evolutionnews.org/2009/10/the_evolution_of_ida_darwinius/

    назад arrow

  8. Luskin C 2010. The Rise and Fall of Missing Link Superstar “Ida”. IDEA Center. http://www.ideacenter.org/contentmgr/showdetails.php/id/1503

    назад arrow

  9. Seiffert ER, Perry JGM, Simons EL & Boyer DM 2009. Convergent evolution of anthropoid-like adaptations in Eocene adapiform primates. Nature 461(7267), 1118–1121. DOI: https://doi.org/10.1038/nature08429

    назад arrow

  10. Williams BA, Kay RF, Kirk EC, Ross CF 2010. Darwinius masillae is a strepsirrhineda reply to Franzen et al. (2009). Journal of Human Evolution 59(5), 567–573. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2010.01.003

    назад arrow

  11. Gingerich PD, Franzen JL, Habersetzer J, Hurum JH & Smith BH: Darwinius masillae is a Haplorhine – Reply to Williams et al. (2010). Journal of Human Evolution 59(5), 574–579. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhevol.2010.07.013

    назад arrow
Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.
arrow
Попередня стаття
Еволюціоністи визнають провали в своїй галузі
Наступна стаття
Чи є людське око доказом проти розумного задуму?
arrow

Подібні матеріали

11.03.2025

Авалонський вибух і сила підходу «може бути»

Чи справді дослідження просунуло наше розуміння механізмів, відповідальних за раптове виникнення едіакарської біоти?

Докладніше right-arrow
15.01.2021

Скільки років існує Земля і життя на ній?

Скільки років існує Земля й життя на ній? Будь-який школяр відповість нині майже не замислюючись: чотири з половиною мільярди. Але хто перший дав таку цифру? Хто виміряв ці роки і яким фізичним приладом? Виявляється, єдиний метод, який дійсно зводиться до якихось вимірів і розрахунків і дає подібні цифри, – це радіометричний. Але цікаво, що розмови про мільйони років почалися задовго до радіометрії й лише «підтвердилися» нею згодом. Теорія еволюції, прийнята буквально «на ура» й без будь-якої перевірки, «дала» геологам і палеонтологам завдання: час вважати тепер мільйонами років, щоб усім живим істотам вистачило часу перетворюватися в більш складні форми спокійно й неспішно. Саме цим і пояснюється існування одного з методів датування: послідовність організмів визначається віком порід, в яких виявлені скам'янілі рештки, а відносний вік порід визначається послідовністю знайдених в них решток організмів. Виходить своєрідне порочне коло.

Докладніше right-arrow
01.02.2021

Аргумент: хто придумав генетичний код?

У науці широко використовується аргумент за аналогією, введений ще в XIX столітті англійським астрономом і фізиком Дж. Гершелем. Якщо ми бачимо які-небудь явища (наслідки) з безсумнівною схожістю, при цьому відомі причини одного з них, то можна з упевненістю стверджувати, що причини іншого явища (наслідків) аналогічні. На даний аргумент спираються сучасні астрономи, що працюють в програмах пошуку позаземних цивілізацій (Search for Extraterrestrial Intelligence). Вони намагаються вловити з космосу радіосигнали, які б свідчили про позаземний розум. Надзвичайно парадоксально і, зауважимо, нерозумно те, що офіційна наука готова визнати розум, що стоїть за якимсь штучним сигналом з космосу, але вперто не помічає розум, що стоїть за інформаційною насиченістю живої клітини, тобто біологічною програмою, яка закладена в ДНК.

Докладніше right-arrow
10.12.2021

Мутації: двигун еволюції стає кінцем еволюції!

Мутації не є унікальними біологічними подіями, які забезпечують двигун природних варіацій для природного добору, що працює з ними й виробляє всю різноманітність життя. Мутації – це суто фізичний результат всепроникаючого механічного пошкодження, що супроводжує всі молекулярні механізми. Шкода настільки велика, що стає очевидною протягом одного людського життя.

Докладніше right-arrow
27.10.2023

Зір хамелеона – унікальне диво дизайну

Очі хамелеонів створюють серйозну проблему для будь-якого дарвінівського сценарію поступової еволюції.

Докладніше right-arrow
15.01.2021

Все-таки створення?

Жоден вчений не спостерігав появи клітини з неорганічних матеріалів за рахунок випадкових процесів. Спадкова послідовність життя може мати місце тільки за рахунок породження живими істотами нового покоління живих істот. Не будучи креаціоністом, Керкат (Gerald Allan Kerkut) – відомий британський зоолог і фізіолог, написав знаменну книгу («The Implications of Evolution» – «Наслідки еволюції»), яка викриває слабкості й помилки традиційного набору доказів на користь еволюції. На закінчення книги він говорить: «Існує теорія про те, що всі форми життя на землі походять від єдиного предка, який свого часу з'явився з неживої матерії. Цю теорію можна назвати «Загальною теорією еволюції». Дані, наведені на її доказ, недостатні для того, щоб вважати її чимось більш серйозним, ніж робоча гіпотеза. Між робочою гіпотезою й доведеним науковим фактом, безумовно, існує величезна різниця. Якщо філософські погляди людини дозволяють їй прийняти еволюцію в якості робочої гіпотези, то їй необхідно сприймати цю теорію тільки на рівні гіпотези, й не примушувати всіх інших приймати її, як встановлений факт».

Докладніше right-arrow
arrow-up