В статті, опублікованій в 2016 році в блозі Scientific American, доктор Джулія Шоу, німецько-канадський психолог та популярно-науковий письменник, шокує заявою в своїй статті під назвою «Я вчений, і я не вірю в факти: переваги суспільства постправди» (I’m a Scientist, and I Don’t Believe in Facts: The benefits of a post-truth society). Шоу пише:

«Я – релятивіст щодо фактів. Минулого року я відмовилася від ідеї фактів та «істини». Я написала цілу книгу «Ілюзія пам'яті», майже не згадуючи терміни «факт» та «істина». Чому? Тому що, подібно до Санта-Клауса і єдинорогів, факти насправді не існують. Принаймні, не в тому вигляді, в якому ми зазвичай їх собі уявляємо».¹

Тепер, якщо ми просто застосуємо до цього абзацу елементарне критичне мислення, то відразу ж виявимо, що він не витримує жодної критики. Шоу стверджує, що вона відмовилася від «правди» в минулому році. Чи так це насправді? Чи є в її статті хоч щось правдиве? Якщо так, то її передумова повністю спростовується. Якщо ні, то навіщо взагалі її читати?

«Що ж, дозвольте мені розкрити вам секрет науки: вчені нічого не доводять. Ми збираємо докази, які підтверджують або спростовують наші прогнози».

Насправді це не секрет! Єдина причина, чому це не є само собою зрозумілим, полягає в тому, що в останні покоління суспільне розуміння науки було заплутаним й перевернутим з ніг на голову, так що наука була змішана з «істиною» абсолютно невідповідним чином. Єдиний спосіб дійсно прийти до певної істини – це божественне одкровення: саме тому наука зародилася в християнському середовищі з розумінням того, що вона відіграє підпорядковану роль під керівництвом теології (божественного одкровення зі Святого Письма).

«І коли у нас є безліч повторень і варіацій, які всі говорять про одне й те саме, тоді ми говоримо про теорії або закони. Наприклад, про еволюцію. Або про гравітацію.² Але в жодному випадку ми нічого не довели». [виділення додано]

Ми знову бачимо стару як світ тактику «промивання мізків», коли ідея еволюції зіставляється з ідеєю гравітації, маючи на увазі, що обидві ідеї однаково добре обґрунтовані (наприклад, Ніл деГрасс Тайсон вчинив точно так само). Але коли хто-небудь коли-небудь відтворював еволюцію від однієї клітини до людини? Жодного разу, очевидно. Зверніть також увагу на згадку про еволюцію, яка здається не має відношення до справи: яке взагалі відношення еволюція має до цієї статті? Навіщо про це говорити? Постійне повторення – ще одна тактика «промивання мізків», як і ідея використання імен знаменитостей для додання емоційної ваги ідеї!

«Вчені поступово руйнують ілюзії, створені нашим упередженим людським сприйняттям, розкриваючи, як насправді виглядає Всесвіт. Кожне дослідження поступово додає невелику частину знань до нашого розуміння».

Це дуже цікаво: мабуть, наше сприйняття спотворене, але вчені поступово руйнують цю ілюзію. Але хіба самі вчені не люди? Якщо людське сприйняття спотворене, то ми приречені, якщо не знайдемо якесь нелюдське джерело істини, яке виправить і просвітить наше спотворене сприйняття. До речі, це саме те, чим є Писання! Окрім того, якщо Шоу відмовилася від ідеї «істини», то як вона може раптом заявити, що наша наука прогресує поступово? До чого ми нібито наближаємося, якщо не до «істини»?

«Але хоча магія науки повинна змушувати наші очі блищати від захоплення, ми все ж можемо стверджувати, що результати всіх коли-небудь проведених наукових експериментів є помилковими, майже за необхідністю. Вони просто трохи більш вірні (сподіваємося), ніж попередні дослідження».

Як же нам відокремити крихітну частинку істини від величезної гори помилок в нашій науці, особливо якщо ми упереджені через наше людське сприйняття? Це здається абсолютно безнадійним. І дійсно, без Бога це так і є. Божественне одкровення – єдина надійна основа, на якій можна побудувати світогляд. Все інше, як сказав Ісус, подібне до будівництва будинку на фундаменті з піску.

«Досить озирнутися на історію, щоб побачити різні інтерпретації фактів, які роблять це розуміння очевидним. Аристотель вважав, що серце є джерелом інтелекту, а мозок – механізмом його охолодження. Звичайно, зараз це здається смішним, але з часом деякі з наших сьогоднішніх фактів, безсумнівно, будуть здаватися настільки ж помилковими».

Чи включає це такі «факти», як еволюція? Чи була б Шоу готова піддати критичному аналізу ідею про те, що люди походять від мавп? Вкрай сумнівно.

«Знання схоже на кота Шредінгера. Воно одночасно є реальністю та ілюзією. Правдою та брехнею. Роль вчених полягає в тому, щоб поступово відкривати «коробку», прислухатися до неї, вивчати її, щоб, можливо, одного дня ми дізналися, чи живі наші ідеї, чи мертві».

Кіт Шредінгера – це мисленнєвиий експеримент, який фактично є reductio ad absurdum для копенгагенської інтерпретації квантової механіки. [доведення до абсурду – це логічний прийом, який використовується для доведення істинності твердження шляхом демонстрації того, що його заперечення призводить до абсурдних, суперечливих або неможливих висновків – прим. перекл.] Суть в тому, що кіт не може бути одночасно мертвим і живим. Чи розуміє це Шоу? Схоже, що ні. Знання не може бути одночасно реальністю та ілюзією. Це настільки нелогічно, що просто вражає, що в нашому сучасному суспільстві подібні речі вважаються розумними думками.

На закінчення процитую:

«Отже, нічого страшного, що суспільство живе в епоху пост-фактів. Факти – це минуле століття».

Це факт?