На запитання про гарний приклад перехідних скам'янілостей, що демонструють еволюцію, багато еволюціоністів висувають китів. В музеях та підручниках можна побачити фотографії істот, які нібито демонструють еволюцію китів із сухопутних тварин.

Ключовим моментом у цій історії є скам'янілість істоти під назвою Родоцет (Rodhocetus), яку зображують як першу істоту, в якої ноги перетворилися на ласти, а хвіст – на хвіст кита. Без нього немає ніякої історії, але нещодавні відкриття руйнують цю історію.¹

Доктор Філіп Джинджеріч, який знайшов скам'янілість, просував ідею про те, що у Родоцета був хвіст кита. Скам'янілість виставлено в Мічиганському університеті, але доктор Карл Вернер помітив, що частина, яка показувала б наявність хвостових плавців (задні «крила»), відсутня.¹ Він запитав про відсутні хвостові кістки й про те, як вони дізналися, що у кита були хвостові плавці. Доктор Джинджеріч відповів,

«Я припустив, що у нього міг бути хвостовий плавець... Тепер я сумніваюся, що у Родоцета був хвіст з хвостовим плавцем».²

А ноги, що стали ластами?

Під час огляду скам'янілості Родоцета доктор Вернер звернув увагу на відсутність будь-яких кісток стопи/ласт. Коли він запитав доктора Джинджеріча, звідки той знає, що у тварини були ласти, доктор Джинджеріч сказав,

«Відтоді ми знайшли кисті та передні кінцівки Родоцета, й ми зрозуміли, що в нього немає таких утворень, які могли б розсуватися, як ласти в кита».²

За словами першовідкривача, у Родоцета не було ні хвостового плавця, ні ласт. Але не чекайте, що музеї змінять свої експозиції або підручники перестануть зображати Родоцета як акуратну перехідну форму. Картинка варта тисячі слів, і, подібно до шахрайських малюнків ембріонів Геккеля, вони не захочуть упустити цей випадок.Родоцет в Музеї природничої історії Мічиганського університету, США. Знайдені кістки накладені на музейну ілюстрацію (з DVD-диска Dr Carl Werner, Evolution the Grand Experiment Vol. 1). Червоні хрестики додані, щоб підкреслити уяву в ілюстрації.

Ще проблеми!

Існує безліч інших проблем, пов'язаних з еволюцією китів.³ Музеї та підручники представляють історію скам’янілостей як однозначну, проте еволюціоністи навіть не можуть дійти єдиної думки про те, від якої наземної тварини походять кити. Ґрунтуючись на схожості зубів, деякі палеонтологи віддавали перевагу гієноподібним тваринам (Pachyaena), а інші – кішкоподібним (Sinonyx). Але після недавніх порівнянь ДНК молекулярні біологи вирішили, що бегемоти найближчі до того, щоб бути предком китів!

Зрозуміло, перетворення бегемотоподібної істоти на кита пов'язане з величезними труднощами. Навіть зуби не схожі: у бегемотів вони пласкі й рашпілеподібні, придатні для перемелювання рослинності, а в зубатих китів – загострені, які використовуються для лову риби та інших плаваючих тварин.

Це все казка про кита.