Один із критських слідів, вивчених дослідниками.Креаційна модель найкраще пояснює сліди з острова Крит.

Еволюціоністи зіткнулися з протиріччями^{1 2} у зв'язку з виявленням «схожих на людські» скам’янілих слідів, які, ймовірно, були залишені 5,7 млн років тому в Трахілосі на середземноморському острові Крит.

Чому виникли розбіжності? Тому що, згідно з еволюційним сценарієм, в той час наші предки були знайдені тільки в Африці, мали мавпоподібні ноги й почали ходити лише набагато пізніше, близько 3,6 мільйона років тому.³

Сліди були знайдені в 2002 році провідним автором дослідження Жераром Герлінськи. Дві поверхні із слідами були відскановані лазером для отримання тривимірного зображення, також був зроблений силіконовий зліпок відбитка. Окрім того, було проведено різні виміри.

Дослідники дійшли висновку, що сліди належали «гомініну», й зазначили, що у того, хто залишив сліди, «були відсутні кігті, він був двоногим, плантиградом, пентадактилем та з чітко ентаксонічним розташуванням пальців».¹

Для обивателя це означає, що відбитки, скоріш за все, залишили ноги людини, а не якісь інші істоти.

Це важлива відмінність, тому що людська стопа має дивовижну конструкцію й складається з 26 кісток, завдяки чому вона здатна поглинати удар, згинатися в середньому відділі та відштовхуватися.⁵

І, як сказав один із авторів дослідження:

«Людські стопи мають дуже характерну форму, що відрізняється від решти наземних тварин. Поєднання довгої підошви, п'яти коротких, спрямованих вперед пальців без кігтів та hallux («великий палець»), який більший за інші пальці, є унікальним».⁶

У статті йдеться:

«Скам’янілі сліди дають інформацію про існування того, хто залишив сліди в певний момент часу та простору. Визначити істоту слідами можна тільки в тому випадку, якщо є достатньо чітких морфологічних даних для встановлення зв'язку між слідом та істотою».¹

Інакше кажучи, спостерігач може з достатнім ступенем впевненості визначити за відбитком яка істота його залишила. Було б справедливо припустити, що більшість людей відразу ж зроблять висновок, що відбитки зроблено людиною, просто глянувши на їхнє зображення.

Незважаючи на висновок, що сліди, скоріш за все, належать людині, автори далі попереджають:

«...ми наводимо приклад того, як складно робити такі висновки, коли наслідки суперечать загальноприйнятим поглядам на еволюцію людини...»¹

Фраза «наслідки суперечать загальноприйнятим поглядам на еволюцію людини» є ключовим моментом, на який слід звернути увагу, оскільки дослідники знають, що будь-яка пропозиція, що ставить під сумнів загальноприйняті «факти», розглядається як мінімум із підозрою.

Місце, яке виявив та досліджував Жерар Герлінськи

Як зауважив один із учасників дослідження:

«Чи сприйме товариство дослідників походження людини скам'янілі сліди як переконливий доказ присутності гомінінів у міоцені на Криті, ще належить побачити».²

Для біблійних креаціоністів немає нічого дивного у виявленні скам’янілих слідів – людських чи інших – тому що ми знаємо, що всі істоти з'явилися на світ (досконало сформованими) за Божим словом у сім днів Творіння, як розповідається в книзі Буття. Тому, на відміну від еволюціоністів, у креаціоністів немає проблем із прийняттям того, що сліди, схожі на людські, були залишені людиною.

Коли ми стикаємося з подібними скам'янілостями, ми використовуємо для їхньої інтерпретації справжню історію світу, про яку ми читаємо в Біблії. Вона каже нам – поряд із багатьма іншими речами – про катаклізм Всесвітнього потопу, який є найкращим поясненням незліченних скам'янілостей, знайдених у різних місцях по всій нашій планеті.

Виявлення відбитків ніг має велике значення, оскільки відбитки означають, що людина вже була на той час. Вони не могли бути зроблені допотопними людьми після того, як води Всесвітнього потопу досягли свого піку, оскільки вижили лише люди, які були на ковчезі.

Оскільки відбитки на Криті були знайдені в шарах, що відклалися пізно в геологічному літописі, вони повинні були бути залишені після Потопу. Людина, яка їх залишила, мала бути нащадком тих восьми людей, які вижили після Потопу на борту ковчега.

Таким чином, оскільки Біблія є справжньою історією світу, ми можемо точно знати, що, як і люди, всі істоти є нащадками своїх перших батьків й розмножуються лише за родом своїм (Буття 1). Тому той, хто залишив відбитки на Криті, був нащадком Адама та Єви, Ноя та його дружини, як і всі ми.