Еволюціоністи стверджують, що популяція людиноподібних істот розвинулася з певних груп мавпоподібних істот. Проте справжня розповідь Очевидця дуже відрізняється. Бог безпосередньо створив першу людину, Адама з пороху земного (Буття 2:7). 

Оскільки жодна із тварин не була створена за образом Божим, Бог приступив до створення відповідного помічника для Адама, також створеного за образом Божим:

«І навів Господь Бог на людину міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог з ребра, узятого в людини, дружину, і привів її до людини. І сказав чоловік: ось це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона чоловіковою буде зватися, бо взята з чоловіка» (Буття 2:21-23)

Але в той час, як Бог створив Адама з пороху земного, цей новий супутник буде мати тісний зв'язок з Адамом. У якомусь сенсі цей помічник був би його фізичним нащадком.

Перша в світі анестезія

Сер Джеймс Янг СімпсонТому Бог занурив Адама в дуже глибокий сон, щоб провести першу в світі операцію. Леупольд уточнює:

«Тардема — це дійсно "глибокий сон"... Подібний сон, спричинений анестезією, охоплює почуття й свідомість людини».¹

Дійсно, ця розповідь надихнула шотландського лікаря сера Джеймса Янга Сімпсона, 1-го баронета (1811-1870), піонера анестезії. Він виявив, що хлороформ присипляє людей і знімає больові відчуття. І він застосував його до жінки під час родів — у нього явно лежало серце до матерів. 

До того він наполегливо боровся за те, щоб лікарі ретельно очищали свої руки, допомагаючи жінкам запобігти смертельної хвороби післяпологової лихоманки, яка вбивала багатьох матерів відразу після пологів. 

Угорський єврейський лікар Ігнац Земмельвейс (1818-1865) найбільш відомий цим нововведенням.²

Але згідко з атеїстичною міфологією, була деяка хибна псевдо-біблійна опозиція роботі Сімпсона в області анестезії. Дехто стверджував, що Бог призначив жінкам жахливо страждати при пологах. Але чудеса зцілення Ісуса показали принцип, згідно з яким пом'якшення наслідків гріхопадіння вважалося благословінням і правильним вчинком — хоча воно могло бути тільки локальним і тимчасовим. 

Крім того, з «аргументами» опозиції, ми ніколи не повинні рятувати життя, лікувати хвороби або полегшувати будь-який біль, оскільки все це в рівній мірі є результатом гріхопадіння. А Сімпсон, благочестивий прихильник Вільної церкви Шотландії, заперечував далі, вказуючи, що Сам Бог використовував анестезію, щоб створити першу з усіх жінок.³

Ребро

Із сплячого Адама Бог взяв ребро. Єврейське слово в цьому вірші tsela' (צֵלָע), що може означати "ребро або бік". Але більшість перекладів роблять його «ребром», і це правильно, згідно Кейлу й Делитцу:

«צֵל означає «бік», і, як частина людського тіла, «ребро». Правильність цього значення, яке дається усіма стародавніми версіями, очевидна із слів «Бог взяв один з його צְלווֹת [множинна форма tsəlā'hôt]», які показують, що в людини було кілька з них».⁴

З цього ребра Бог створює жінку. Унікальність її творіння відображена в різних формах дієслова banah (בָּנָה). Воно означає «будувати, творити» і навіть «мода», як і личить останньому творчому акту Бога в тижні Створення. Леупольд пояснює:

«“Побудувати" відноситься до створення структури деякої важливості; це включає в себе конструктивні зусилля. Обидва ці фактори є очевидними у випадку створення жінки».⁵

Божий метод створення жінки підкріплює коротка згадка в Буття 1:27, що й чоловік, і жінка були створені за образом Божим. 2-й розділ Буття показує тісний зв'язок чоловіків і жінок один з одним, і що вони рівні за своєю природою. 

Крім того, це початок біблійного вчення про те, що Адам є головою всього людського роду: кожен інший чоловік, який коли-небудь жив, є нащадком Адама. Це означає, що засіб створення Єви в певному сенсі робить її нащадком Адама.

Походження Єви від Адама

Розповідь у книзі Буття все ще применшує велич творчого акту Бога. Ми можемо припустити, що Бог створив би багато нової матерії, щоб створити дорослу жінку з ребра. Але, як вище сказано, Єва також була нащадком Адама. Оскільки нащадки успадковують свою генетичну інформацію від своїх батьків, цілком ймовірно, що Бог використовував генетичну інформацію Адама, щоб створити Єву. Якщо б гени Єви повністю відрізнялися від генів Адама, то йому було б набагато важче вважати її своїм нащадком.

Тому я думаю, що пропозиція, яку я почув від триразового доктора наук професора Артура Е. Уайлдер-Сміта (1915-1995), вірна: Бог клонував ДНК Адама, щоб створити Єву. Але є одна очевидна різниця у їхній генетиці через їхні різні статі — різні статеві хромосоми. Жінки мають дві Х-хромосоми, в той час як чоловіки мають Х і Y-хромосоми. Таким чином, Y-хромосома визначає чоловіче начало. Тому Уайлдер-Сміт запропонував, що Бог знищив Y Адама і подвоїв його "X", щоб створити жіночу конфігурацію XX.

Тепер не тільки статеві хромосоми, але й всі інші спарені і утворюють всього 23 пари. Таким чином, для будь-якого положення («локусу») в кожній із хромосом людина може володіти тільки двома різними типами (або «алелями») гена. Тобто це буде «біалельний» тип, що має тільки дві можливих алелі для цього локусу. 

Якщо алелі різні, це називається гетерозиготною формою, а якщо однакові – гомозиготною. Якщо б якийсь нащадок Адама і Єви мав алелі, відмінні від цих двох в даному локусі, різні алелі обов’язково⁶ були б результатом мутацій.

Генетик д-р Роберт Картер показав, що генетичні дані сучасних людей погоджуються з тим, що вони походять від Адама і Єви за таким сценарієм «клонування»:

«... більшість варіацій біалельні й можуть бути знайдені в більшості популяцій. Таким чином, у Вавилоні повинно було бути більше мільйона гетерозиготних біалельних локусів. Вони також повинні були бути присутніми при Потопі й при створенні світу всього за десять поколінь до цього».⁷

У чоловіків на одне ребро менше, ніж у жінок?

Деякі скептики звинуватили Біблію у помилці в цьому місці, тому що чоловіки й жінки насправді мають однакову кількість ребер. Але Біблія ніколи не стверджувала зворотне. Насправді, це дуже ризикована помилка, тому що такі скептики не явно приймають повністю дискредитований еволюційний погляд, який називається ламаркізм. 

Це був хибний погляд до-дарвінівського французького еволюціоніста Жана-Батіста Ламарка (1744-1829) на «успадкування набутих ознак».

Такий погляд є помилковим: у чоловіків, які втратили палець, немає синів (або дочок, якщо на те пішло) тільки з дев'ятьма пальцями, тому що втрата не впливає на інструкцію в ДНК для кількості пальців. У людей з ампутованими кінцівками не народжуються діти з подібною ампутацією, і дівчатка не народжуються вже з пробитими вухами.

Насправді, Біблія вчить правильній науці. Пізніше в книзі Буття Бог уклав заповіт із Авраамом. Важливою частиною була певна операція ампутації для Авраама і його чоловічого потомства після нього «у всіх поколіннях їхніх» (17:9-14). Ясно, що ця ампутована частина буде знову з'являтися кожне покоління, спростовуючи ламаркізм. Науці іноді вдається наздогнати Біблію.

Ребра можуть відростати!

Інший випадок, коли наука наздоганяє Біблію, пов'язаний з самим ребром. Тільки останнім часом хірурги виявили, що ребро — це єдина кістка в людському тілі, яка легко відростає!⁸ Це може статись за умови, що покривна мембрана, яка називається окістя (з грецького означає «навколо кістки»), залишається неушкодженою (окістя часто застряє в зубах при поїданні ребер). Цьому сприяє багате кровопостачання прикріплених міжреберних («між ребрами») м'язів.

Доктор Девід Пеннінгтон, перший пластичний хірург в світі, який успішно пришив людське вухо,⁹ зазначив: 

«Реберне окістя має чудову здатність регенерувати кістку, можливо, краще, ніж будь-яка інша кістка».¹⁰

Цитування Нового Заповіту

Коли Павло вчить Тимофія про складові чоловіків і жінок, він цитує: 

«Бо спочатку був створений Адам, а потім Єва» (1 Тимофія 2:13) 

Важко уявити, наскільки ясніше міг бути Павло, якщо він використовував 2 розділ Буття як фактичну історію. А в іншому місці Павло стверджує буквальний порядок творіння:

«Бо не чоловік був створений з жінки, а жінка з чоловіка. І не чоловік був створений для жінки, а жінка для чоловіка... Проте, в Господі жінка не незалежна ні від чоловіка, ні від жінки; бо як жінка була створена з чоловіка, так і чоловік тепер народжений від жінки. І все це від Бога» (1 Коринтян 11:8-12)

Цей уривок також ілюструє те, як Адам назвав Єву в Буття 3:20, «тому що вона була матір'ю всього живого». Тобто, хоча перша жінка сталася від першого чоловіка, всі чоловіки згодом народжуються від жінок. І те й інше від Бога — за Його образом і подобою (Буття 1:26-28).