Палеонтологія
Креацентр > Статті > Палеонтологія > Динозаври в Едемі

Динозаври в Едемі

Уявіть собі динозаврів, які живуть з людьми. Ця думка звучить безглуздо для сучасного розуму, зануреного в еволюцію. Але це єдиний розумний висновок, якщо Біблія правдива.

Уявіть собі групу дослідників, що йдуть через ліс. Коли вони слідують за струмком, дерева відкриваються на великий луг, і потік ліниво блукає по траві, що мляво коливається. Олень піднімає голову, щоб подивитися на них, і ремигає конюшину. За оленем вони помічають обриси апатозавра і його дитинчати на тлі високих сосен.

Якщо б ви побачили це як початкову сцену фільму, який жанр, на вашу думку, ви дивилися? Фентезі? Наукова фантастика? Документальний фільм? Хоча багато людей вважають цю сцену фантастичною або, принаймні, вигаданою, якщо б ви жили під час Ноєвого потопу, вона могла б описати ваш реальний, особистий досвід.

 Розумний висновок 

У всіх нас є свого роду фільтр, або об'єктив, який ми використовуємо, щоб дивитися на світ навколо нас. Для християн цей фільтр має бути обрамлений біблійними істинами, тому що ми покликані взяти кожну думку в полон послуху Ісуса Христа (2 Коринтянам 10:1-6). Це означає, що християни повинні дивитися на світ через призму істини Біблії — мати біблійний світогляд.

Біблія є ключовим історичним документом, який допоможе нам відповісти на питання про те, коли жили динозаври, що вони їли, і чому ми не бачимо їх сьогодні. Багато людей, в тому числі ті, що сповідують християнство, відкидають ідею про те, що динозаври й люди коли-небудь мешкали разом. Вони вірять в еволюційну історію про те, що динозаври вимерли близько 65 мільйонів років тому, а сучасні люди з'явилися 100 000 років тому — тому вони ніколи не стикалися один з одним.

 Але коли ми починаємо наше мислення з Біблії, а не з людських ідей, ми приходимо до іншої інтерпретації одних і тих же фактів. Християни, які вірять, що Земля молода (близько 6 000 років), і люди, які вірять, що Земля має мільярди років, всі дивляться на один і той же доказ. У нас одні й ті ж скам'янілості, одні й ті ж сліди, одні й ті ж петрогліфи та інші артефакти. Проте, факти не говорять самі за себе — вони повинні бути інтерпретовані.

Якщо ми інтерпретуємо ці факти через призму Біблії, то єдиний логічний висновок полягає в тому, що люди й динозаври жили в один і той же час. Дозвольте мені пояснити. В 1-му розділі книги Буття Бог розповідає нам, як Він створив Всесвіт протягом шести діб. У шостий день тижня творіння Бог створив наземних тварин і описав їх у широких категоріях як «худобу й плазуюче землі» (Буття 1:24-25). Динозаври були рептилієподібними тваринами, які жили на суші й пересувалися на ногах. Згідно з цим описом, вони були б серед «звірів земних», створених на шостий день. Коли ми читаємо далі, Бог створив людей (Адама і Єву) за Своїм образом і подобою в той самий день (Буття 1:26-28). Якщо динозаври були створені на шостий день, і люди були створені на шостий день, і дні були нормальної довжини, то ми, природно, повинні укласти, що динозаври й люди жили в один і той же час.

Будучи не динозаврами, такі істоти, як птеродактилі та плезиозаври, були б створені на п'ятий день і літали б по небу й плавали в морях, коли люди були на землі. Тому ми могли б додати птеродактиля, що парить над лугом, до сцени, яку ми намалювали раніше. Але просто бути живим в той же час не означає, що вони обов'язково взаємодіяли. Багато людей, які живуть сьогодні, ніколи не будуть взаємодіяти з ведмедем, але це не означає, що вони не жили одночасно.

До потопу

 Під час творіння Бог привів тварин до Адама, щоб той дав їм імена. Хоча слово «динозавр» не з'являється в наших англійських Бібліях (зрештою, слово навіть не було винайдено до 1841 року), вони, ймовірно, були серед «звірів», яких Бог привів до Адама. Ми не можемо бути впевнені, що Адам регулярно взаємодіяв з динозаврами або птеродактилями в Едемі, але це не є необґрунтованим висновком у біблійному світогляді.

З літопису скам'янілостей ми знаємо, що близько 50 різних видів динозаврів були живі на Землі до потопу, описаного в 6-9 розділах книги Буття. Між створенням світу та потопом минуло трохи більше 1 650 років, тому цілком ймовірно, що люди й динозаври повинні були взаємодіяти протягом цього часу, але вони могли жити в різних районах і не обов'язково поруч один з одним. Проте, з величезною кількістю скам'янілих динозаврів, які ми знаходимо по всьому світу, які були поховані в результаті потопу (навіть в Антарктиді), було б важко стверджувати, що між ними ніколи не було контакту. Хіба у дітей були домашні дромеозаври, і хіба тато виходив осідлати сім'ю трицератопсів, щоб їздити в місто? Ми не можемо бути догматичними щодо цих речей, тому що вони чітко не описані в Біблії, і в нас немає ніяких фізичних доказів цих взаємодій.

Після потопу 

Але що було після потопу? Були ще динозаври? Коли ми дивимося на біблійну розповідь, ми бачимо, що Бог привів репрезентативні пари всіх видів наземних тварин до Ноя, щоб взяти до ковчегу, та щоб зберегти їх живими на землі (Буття 7:3). Інші наземні тварини й усі люди, не перебували на ковчезі, загинули, коли Бог судив світ за його гріховність і заколот.

Багато хто буде заперечувати, що динозаври були занадто великими, щоб поміститися на ковчезі. Але це поширена помилка — більшість динозаврів виросло до розміру бізона або менше, і навіть великі починали з малого. Найбільші яйця динозаврів розміром приблизно з футбольний м'яч, і Бог міг би привести молодих особин у ковчег, щоб звести до мінімуму потреби в просторі і їжі. Цей механізм також дозволив би максимальне відтворення населення після потопу.

В Біблії ми насправді маємо запис про істоту дуже схожу на динозавра зауропода. Йов жив на Близькому Сході після потопу. Під час спілкування з Іовом Бог описав безліч різних істот, таких як орли й гірські козли, щоб допомогти Іову зрозуміти нескінченну мудрість і силу Бога.

У Йова 40 ми читаємо опис бегемота, який є одним з найбільших істот і має хвіст, як кедрове дерево. Хоча деякі біблійні коментатори припускають, що це був бегемот або слон, ви можете прочитати й побачити, що опис не відповідає цим тваринам. У Йова 41 ми читаємо про іншу велику істоту, левіафані, який, схоже, не відповідає жодному з відомих сьогодні істот, але легко може бути плиозавром. Інші уривки з Біблії, в яких згадуються великі звірі суші й моря, також можуть ставитися до динозаврів і їхніх сучасників. Хоча ми не бачимо цих дивовижних істот живими сьогодні, багато артефактів і розповідей зображують людей, взаємодіючих з динозаврами в недавньому минулому.

Коли ми будуємо наше мислення на Біблії, довіряючи їй як істинному одкровенню від Бога, ми можемо відповісти на такі питання, як місце динозаврів в історії, і бути впевненими, що людина колись жила на землі з цими чудовими тваринами.

Динозаври-вегетаріанці? 

Природне запитання слідує за біблійним твердженням про те, що динозаври жили поруч з людьми у первісному творінні: «Чому вони не їли Адама і Єву?» Як і більшість питань, це засноване на кількох припущеннях.

Перше припущення полягає в тому, що страшні зуби динозаврів, таких як T. rex і Allosaurus/аллозавр, спочатку призначалися для вживання м'яса. Якби ви подивилися на гострі зуби в черепі летючої миші, ви б отримали те ж саме враження — але ви помилилися б. Зуби плодового кажана використовуються, щоб розірвати і подрібнити плоть... папайї! Зуби видів тиранозаврів і аллозаврів спочатку використовувалися для поїдання фруктів з товстими кірками або подрібнення іншої рослинності. Ніж для стейка працює і для салату.

Друге припущення — однорідність природи. Багато людей вважають, що все завжди було так, як сьогодні. Але, виходячи з Біблії, ми бачимо, що Бог спочатку створив людину для вегетаріанського харчування (Буття 1:29) і «кожному звіру земному, кожному птахові небесному і всьому, що повзає по землі, в якому є життя, Я дав кожну зелену траву в їжу» (1:30). Потім Бог проголосив дію створеного Ним світу «дуже хорошим».

 Після того, як гріх зіпсував світ, тварини почали їсти один одного і, ймовірно, людей (і ці кинджали в чудових щелепах тираннозавра стали смертельною зброєю). Але Бог не хотів, щоб Його досконале початкове творіння функціонувало саме так. Смерть і страждання, які ми бачимо сьогодні в світі, припиняться в майбутньому, коли Бог відновить творіння.

 «Лев буде їсти траву, як віл, а вовк і ягня будуть харчуватися разом» (Ісая 65:25).


Автор: Роджер Паттерсон

Дата публікації: 1 липня 2015 року

Джерело: Answers In Genesis


Переклад: Горячкіна Г.

Редактор: Недоступ А.










Написати коментар