Основи креаціонізму
Категорії / Креаціонізм / Основи креаціонізму / Чи були динозаври в Едемі?

Чи були динозаври в Едемі?

Автор:
Джерело: Answers in Genesis

Уявіть собі динозаврів, які живуть з людьми. Ця думка звучить безглуздо для сучасного розуму, що занурений в еволюцію. Але це єдиний розумний висновок, якщо Біблія правдива.

Давайте уявимо групу дослідників, що йдуть через ліс. Коли вони слідують за струмком, дерева відступають і перед ними постає велика галявина, а потік ліниво пробивається поміж травою, що мляво коливається. Олень піднімає голову, побачивши їх, і спокійно дожовує конюшину. За оленем команда помічає обриси апатозавра і його дитинчати на тлі високих сосен.

Якщо б ви побачили це як початкову сцену фільму, який би жанр, на вашу думку, це був? Фентезі? Наукова фантастика? Документальний фільм? Хоча багато людей вважають цю сцену фантастичною або, принаймні, вигаданою, якщо б ви жили до Ноєвого потопу, вона могла б описати ваш реальний, особистий досвід.

Розумний висновок 

У всіх нас є свого роду фільтр або об'єктив, який ми використовуємо, щоб дивитися на світ навколо нас. Для християн цей фільтр має бути обрамлений біблійними істинами, тому що ми покликані полонити кожну думку на послух Христу (2 Коринтянам 10:1-6). Це означає, що християни повинні дивитися на світ через призму істини Біблії — мати біблійний світогляд.

Біблія є ключовим історичним документом, який допоможе нам відповісти на питання про те, коли жили динозаври, що вони їли, і чому ми не бачимо їх сьогодні. Багато людей, в тому числі ті, що сповідують християнство, відкидають ідею про те, що динозаври й люди коли-небудь мешкали разом. Вони вірять в еволюційну історію про те, що динозаври вимерли близько 65 млн років тому, а сучасні люди з'явилися 100 000 років тому — тому люди та динозаври ніколи не стикалися один з одним.

Але коли ми починаємо наше мислення з Біблії, а не з людських ідей, ми приходимо до іншої інтерпретації тих самих фактів. Християни, які вірять, що Земля молода (близько 6000 років), і люди, які вірять, що Землі мільярди років, всі дивляться на одні й ті ж факти. У нас одні й ті ж скам'янілості, одні й ті ж сліди, одні й ті ж петрогліфи та інші артефакти. Проте факти не говорять самі за себе — вони повинні бути інтерпретовані.

Якщо ми інтерпретуємо факти через призму Біблії, то єдиний логічний висновок полягає в тому, що люди й динозаври жили в один і той же час. Дозвольте мені пояснити. В першому розділі книги Буття Бог розповідає нам, як Він створив Всесвіт протягом шести діб. На шостий день Бог створив наземних тварин і описав їх у широких категоріях як «худобу й плазуюче землі» (Буття 1:24-25). 

Динозаври були рептилієподібними тваринами, які жили на суші й пересувалися на ногах. Згідно з цим описом, вони були б серед «звірів земних», створених на шостий день. Коли ми читаємо далі, Бог створив людей (Адама і Єву) за Своїм образом і подобою в той самий день (Буття 1:26-28). Якщо динозаври були створені на шостий день, і люди були створені на шостий день, і дні були нормальної довжини, то ми, природно, повинні зробити висновок, що динозаври й люди жили в один час.

Такі істоти, як птеродактилі та плезіозаври, які не належали до динозаврів, були створені на п'ятий день і літали б у небі та плавали б в морях, коли люди були на землі. Тому ми могли б додати птеродактиля, що парить над лугом, до сцени, яку ми намалювали раніше. Але просто бути живим в той же час не означає, що вони обов'язково взаємодіяли. Багато людей, які живуть сьогодні, ніколи не будуть взаємодіяти з ведмедем, але це не означає, що вони не жили одночасно.

До Потопу

Під час створення Бог привів тварин до Адама, щоб той назвав їх. Хоча слово «динозавр» не з'являється в наших англійських Бібліях (зрештою, такого слова навіть не існувало до 1841 року), вони, ймовірно, були серед «звірів», яких Бог привів до Адама. Ми не можемо бути впевнені, що Адам регулярно взаємодіяв з динозаврами або птеродактилями в Едемі, але це не є необґрунтованим висновком з тчоки зору біблійного світогляду.

З літопису скам'янілостей ми знаємо, що близько 50 різних родів динозаврів жили на Землі до Потопу, який описується в 6-9 розділах книги Буття. Між створенням світу та Потопом минуло трохи більше 1650 років, тому цілком ймовірно, що люди й динозаври повинні були взаємодіяти протягом цього часу, але вони могли жити в різних районах і не обов'язково поруч один з одним. 

Проте з величезною кількістю скам'янілих динозаврів, які ми знаходимо по всьому світу і які були поховані в результаті Потопу (навіть в Антарктиді), було б важко стверджувати, що між людьми та динозаврами ніколи не було контакту. Чи були у дітей домашні дромеозаври, і чи тато виходив осідлати сім'ю трицератопсів, щоб з’їздити в місто? Ми не можемо стверджувати напевне, тому що це чітко не описане в Біблії, і в нас немає ніяких фізичних доказів таких взаємодій.

Після потопу 

Але що було після Потопу? Були ще динозаври? Коли ми дивимося на біблійну розповідь, ми бачимо, що Бог привів по парі всіх родів наземних тварин до Ноя, щоб зберегти їх живими на землі (Буття 7:3). Інші наземні тварини й усі люди, які не перебували на ковчезі, загинули, коли Бог судив світ за його гріхи.

Багато хто буде заперечувати, що динозаври були занадто великими, щоб поміститися на ковчезі. Але це поширена помилка — більшість динозаврів були за розміром як бізон або ще менше, і навіть великі починали з малого. Найбільші яйця динозаврів мають розмір приблизно з футбольний м'яч, і Бог міг би привести молодих особин у ковчег, щоб звести до мінімуму потреби в просторі і їжі. Цей механізм також дозволив би отримати більше потомства для відновлення популяції після Потопу.

В Біблії ми насправді маємо запис про істоту дуже схожу на динозавра зауропода. Йов жив на Близькому Сході після Потопу. Під час спілкування з Йовом Бог описав безліч різних істот, таких як орли й гірські козли, щоб допомогти Йову зрозуміти Свою нескінченну мудрість і силу.

У 40 розділі книги Йова ми читаємо опис бегемота, який є однією з найбільших істот на землі і має хвіст, як кедрове дерево. Хоча деякі біблійні коментатори припускають, що це був бегемот або слон, ви можете прочитати й побачити, що опис не відповідає цим тваринам. У Йова 41 ми читаємо про іншу велику істоту, левіафана, який, схоже, не відповідає жодній з відомих сьогодні істот, але легко може бути пліозавром. Інші уривки з Біблії, в яких згадуються великі звірі суші й моря, також можуть належати до динозаврів і їхніх сучасників. Хоча ми не бачимо цих дивовижних істот живими сьогодні, багато артефактів і розповідей зображують взаємодію людей з динозаврами в недавньому минулому.

Коли ми будуємо наше мислення на Біблії, довіряючи їй як істинному одкровенню від Бога, ми можемо відповісти на такі питання, як місце динозаврів в історії, і бути впевненими, що людина колись жила на землі з цими чудовими тваринами.

Динозаври-вегетаріанці? 

Природне запитання слідує за біблійним твердженням про те, що динозаври жили поруч з людьми від початку: «Чому вони не з‘їли Адама і Єву?» Як і більшість питань, воно засноване на кількох припущеннях.

Перше припущення полягає в тому, що страшні зуби динозаврів, таких як Ті-рекс та аллозавр, спочатку призначалися для м'яса. Якби ви подивилися на гострі зуби в черепі летючої миші, ви б отримали таке саме враження — але воно помилкове. Зуби плодового кажана використовуються, щоб розірвати і подрібнити плоть... папайї! Зуби тиранозаврів і аллозаврів спочатку використовувалися для поїдання фруктів з товстими кірками або подрібнення іншої рослинності. Ніж для стейка підходить і для салату.

Друге припущення — однорідність природи. Багато людей вважають, що все завжди було так, як сьогодні. Але виходячи зі слів Біблії, ми бачимо, що Бог спочатку створив людину вегетаріанцем (Буття 1:29) і «кожному звіру земному, кожному птахові небесному і всьому, що повзає по землі, в якому є життя, Я дав кожну зелену траву в їжу» (1:30). Потім Бог сказав, що створений Ним світ є «дуже хорошим».

Після того, як гріх зіпсував світ, тварини почали їсти один одного і, ймовірно, людей (і ці кинджали в чудових щелепах тираннозавра стали смертельною зброєю). Але Бог не хотів, щоб Його досконале початкове творіння функціонувало саме так. Смерть і страждання, які ми бачимо сьогодні в світі, припиняться в майбутньому, коли Бог відновить творіння.

«Лев буде їсти траву, як віл, а вовк і ягня будуть харчуватися разом» (Ісая 65:25).

Вас також може зацікавити: