Теорія еволюції стверджує, що всі живі істоти розвинулися з єдиної клітини завдяки природному процесу, який тривав мільярди років і проходив без будь-якої участі Бога. Кожен живий вид за «мільйони років» виник з якогось іншого виду. Наприклад, більшість еволюціоністів вважають, що сучасні птахи походять від динозаврів. Однак цю ідею доведеться відкинути, якщо кістки сучасних птахів будуть знайдені разом з кістками динозаврів, а не просто десь над ними.

Доктор Карл Вернер у своїй книзі під назвою «Живі викопні» стверджує, що вчені неодноразово знаходили рештки сучасних птахів разом з кістками динозаврів. Однак музеї не показують їх, приховуючи від відвідувачів. Так вони навіюють дітям і дорослим неправдиву ідею про те, що живі види з часом змінюються, а теорія еволюції істинна.

Щоб перевірити, наскільки вірна теорія еволюції, доктор Вернер відвідав шістдесят музеїв природної історії і десять місць розкопок динозаврів у семи різних країнах. При цьому він розпитував палеонтологів, чи не знають вони про випадки знахідок кісток сучасних птахів разом з кістками динозаврів. Відповіді виявилися вельми дивними.

«Я говорив з вченим з Палеонтологічного музею в Берклі, і він згадав про кістки папуги, які були знайдені ним у скельному шарі крейдяного періоду (такі шари називають «скелями динозаврів»). Але ці кістки не були виставлені в музеї».

Після кожної бесіди з палеонтологами, список доктора Вернера неухильно поповнювався. Серед птахів, кістки яких були знайдені разом з рештками динозаврів, виявилися папуги, пінгвіни, сови, кулики, альбатроси, фламінго, гагари, качки, баклани і шилоклювки. Доповнити цей список допомогли статті деяких вчених-еволюціоністів і навіть матеріали з підручників (детально всі ці джерела описані в книзі «Живі викопні»).

Дуже скоро доктор Вернер помітив важливу невідповідність: музеї НЕ розміщують у своїх експозиціях ті залишки птахів, про які вчені розповідали в своїх бесідах. Виявилося, що музеї природної історії фактично спотворюють реальність. З усіх шістдесяти музеїв, які відвідав доктор Вернер, в жодному не демонстрували кістки сучасних птахів, які були знайдені вченими в «скелях динозаврів», і тільки один музей у місті Мілуокі показував рештки сучасного птаха поруч з залишками динозавра. 

У цьому музеї, в далекому і непримітному куточку експозиції, показується відновлений вченими зовнішній вигляд птаха, якого знайгли в геологічній формації Хелл-Крік (штат Монтана) — місце, відоме численними знахідками кісток динозаврів. Судячи із зовнішнього вигляду, це явно шилодзьобка!

Переклад напису з таблички: Викопні рештки птахів, що жили в епоху динозаврів (мезозойська ера), зустрічаються надзвичайно рідко. Ймовірно, справа в тому, що кістки птахів маленькі і тендітні, а значить погано піддаються скам'янінню. У деяких птахів мезозойського періоду, в тому числі мононіхуса (20) і гесперорніса (22), зберігаються реліктові ознаки, в т. ч. зуби. Мабуть, багато птахів цього раннього періоду не вміли літати, а проводили весь свій час на землі або в воді.

Табличка в Американському музеї природної історії (фотографія 2011 року). Попри те, що сказано на табличці, доктор Вернер виявив, що разом з кістками динозаврів були знайдені не тільки вимерлі птахи (такі як мононіхус, археоптерикс і гесперорніс), але і рештки великої кількості сучасних птахів, зокрема качки, гагари, фламінго, альбатроса, сови, пінгвіна, кулика, папуги, баклана і шилоклювки. 

У вимерлих птахів були зуби, але в тих же скельних шарах було знайдено і безліч сучасних птахів, у яких ніяких зубів не було. Приховуючи цей факт, табличка вводить в оману відвідувачів музею.

Доктор Вернер стверджує:

«Музеї не показують вам викопні рештки сучасних птахів і не поміщають їх опудала в своїх діорамах, де експонуються рештки динозаврів. Але ж це обман. Насправді, коли ви бачите в музеї тираннозавра або трицератопса, ви повинні бачити поруч з ними качок, гагар, фламінго або якихось інших сучасних птахів, які були знайдені в тих же самих скельних шарах. Чому ж їх не показують? Ви коли-небудь бачили в музеї природної історії качку поруч з динозавром? Чи сову? Чи папугу?

Мало того, що музеї не показують нам залишки викопних птахів, престижний Американський музей природної історії показує нам щось прямо протилежне: фальшиву картинку поступової еволюції від динозаврів до птахів. Ця картинка спотворює реальність і, знову-таки, не згадує про знахідки кісток сучасних птахів разом з динозаврами».

Може музеї просто не встигли оновити свої експозиції? Чи вони приховують від відвідувачів цю інформацію навмисно? Через два роки після видання книги доктора Вернера музей Карнегі, Смітсонівський музей і Американський музей природної історії все ще не усунули всі ці невідповідності.

Міжнародне дослідження доктора Вернера показує, що такі спотворення допускають музеї всього світу. І лише в один з них натякає в своїй експозиції, що рештки сучасних птахів були знайдені разом з рештками динозаврів.

Варто зауважити, що залишки сучасних птахів були знайдені не у всіх шарах, в яких знаходять динозаврів. Птахів виявили тільки в породах крейдяного періоду, але не в юрських і не в тріасових. Еволюційний палеонтолог Білл Клеменс сказав доктору Вернеру, що залишки птахів у шарах крейдяного періоду були знайдені тоді, коли вчені спеціально зайнялися пошуками решток сучасних тварин в цьому місці, щоб спростувати гіпотезу впливу астероїда¹ (ця гіпотеза стверджує, що динозаври загинули в результаті катастрофи, яка була викликана зіткненням Землі з астероїдом в кінці крейдяного періоду). 

З цією метою дослідники спробували знайти щось спільне маж шарами різних періодів, тому вони спеціально шукали рештки сучасних живих істот у крейдяних породах. Невідомо, що б вони виявили, якби шукали так само ретельно і в інших шарах!

У документальному фільмі «Дарвін: подорож, яка потрясла світ» (Darwin – the Voyage that Shook the World), який підтготувала організація Creation Ministries International, професор Філ Куррі, палеонтолог з університету Альберти (Канада), розмірковує над тим, як «пошуковий образ» дослідника може вплинути на його знахідки. 

«Ви можете вірити в свою неупередженість, але дуже часто Ваші очі бачать тільки те, що відповідає Вашим очікуванням, пошуковому образу або культурним переконанням. Ви просто не помічаєте нічого такого, що могло б направити Ваші пошуки в абсолютно новому напрямку».

Коли дослідники шукають рештки динозаврів, вони, як правило, просто не помічають залишки інших викопних тварин і рослин. А коли їх все-таки помічають, то відкладають в сторону, як нецікаву та незначну знахідку. Та й ті, хто фінансує подібні експедиції, теж хочуть побачити дивовижні артефакти «загубленого світу», а не «нудні» кістки сучасних тварин, які до того ж суперечать панівній теорії еволюції.

І все ж вчені виявляють все більше сучасних тварин і рослин у шарах породи, в яких, згідно з теорією еволюції, їх взагалі не повинно бути. Прикладів так багато (подробиці див. у книзі «Живі викопні»), що вони приводять нас до прямо протилежного висновку: ніякої еволюції живих істот не було, а Бог наперед призначив усім живим істотам розмножуватися «за родом їх».