Як виглядала Земля через п'ять років після Створення? Необхідно сотні тисяч років, щоб скеля перетворилася на пісок і ґрунт, а море вимило пляж – так стверджують геологи. Якщо це правда, то на Землі, коли їй було всього п'ять років, не було ні пляжів, ні ґрунту. Але чи так це?

У 1963 році біля берегів Ісландії, на глибині понад 100 метрів, в холодні води Атлантики початку виливатися розпечена вулканічна порода. До 1967 року 2 км³ гарячої породи перетворилися на новісінький острів, який отримав назву Суртсей (Surtsey island).

Виверження вулкану, яке сформувало острів

Наступного літа на острів прибула група дослідників. Вони виявили, що море розмило понад 100 метрів поверхні базальтової скелі, а в деяких частинах острова утворилися стометрові пляжі – і все це сталося менше ніж за 5 років! 

На північній стороні острова пісок, який щойно утворився вже сформував косу, яка простяглася майже на 300 метрів.

Острів Суртсей через деякий час після закінчення виверження

В 1967 році, коли припинилося виверження вулкану, площа острова Суртсей становила 2,7 км². На сьогодні вона зменшилася вдвічі. Хоча 154-метрову вершину на острові формує тверде базальтове ядро, завдяки чому острів повинен бути більш стійким, геолог Свейн Якобсон з товариства дослідження острова Суртсей вважає, що рівнини острова з вулканічного попелу будуть повністю змиті приблизно за століття. І в цьому теж є свій урок: швидка ерозія свідчить про молодий вік світу.

На острові Суртсей еволюційна парадигма не мала ніякої передбачувальної цінності. 

«Тут не було ніякої складної еволюційної адаптації до навколишнього середовища і навіть не спостерігалося реплікації екосистем сусідніх островів».¹ 

І все це надзвичайно здивувало біологів-еволюціоністів. Ці вчені, які повинні були отримати певні уроки з повторного заселення рослинами гори Сент-Геленс в США після виверження вулкану в 1980 році, знову недооцінили здатність творіння заново заселяти зруйновані ділянки.

Першими новоутворений острів заселили комахи. Подібно до того, як вертолітні команди, які перші приземлилися в зоні катастрофи на горі Сент-Геленс, повідомляли про те, що їх переслідували мухи, так і люди, які вперше ступили на острів Суртсей в 1964 році, розповідають, що на березі їх зустрічали мухи. 

Як і на горі Сент-Геленс, на острові були виявлені павуки, що літали в повітрі на шовкових павутинках. Інші види комах потрапили на Суртсей по морю разом з пучками трави. Деякі крихітні комахи прибилися до берегу разом з плаваючими острівцями.

Рослини збагатили «мертвий» лавовий пейзаж життям

У 1970 році на острові почали гніздитися птахи, а пташенята у них стали з'являтися вже через три роки після того, як зупинилось виверження лави. Першими острів заселили такі морські птахи, як буревісники (Fulmarus glacialis) і кайри (Uria), які будували собі гнізда з гальки й трималися ближче до скель. А восени 1985 року на острів прилетіла пара великих мартинів (Larus fuscus), які спорудили собі на лавових низинах гніздо з рослин. На наступний рік вони повернулися на Суртсей в супроводі інших своїх родичів, і тепер на острові мешкає постійна колонія цих птахів з понад 300 пар.

Птахи допомогли острову з озелененням. Пуночки (Plectrophenax nivalis) приносили в своїх шлунках з Британії насіння розмаринового вересу, і це насіння, змішане з пташиним послідом, дуже швидко проростало. Тепер поруч з місцем проживання колонії мартинів вдалину розстеляється «яскраво-зелена оаза». 

Зараз на зелені острова пасуться гуси, й цей цикл триває. Рослини підтримують життя комах, які приваблюють птахів, що приносять насіння нових рослин. Відповідно до висновку Ісландського інституту природної історії, «тепер на острові Суртсей присутня повністю функціонуюча екосистема».

Квіти на «молодому» острові

На сьогодні острів безлюдний. Єдине місце, де присутність людини дозволена – це невелика хатинка для дослідників, яким потрібно заночувати на острові. Всі відвідувачі оглядаються для гарантії, щоб ніякі насіння або тварини не були внесені людьми в цю екосистему.

Будиночок для дослідників

Своїм існуванням острів Суртсей доводить, що еволюціоністи помиляються. Він також неймовірним чином демонструє нам, як після Потопу рослини й тварини могли швидко заселити світ.

Якби геологи не знали, що острову Суртсей – менше п'яти років, вони б напевно вирішили, що його вік складає тисячі або навіть сотні тисяч років. Адже багато геологів, які заперечують біблійне літочислення, наводили приклади піщаних пляжів як доказ того, що історія Землі налічує мільйони років.

На основі матеріалів з origins.org.ua, а також статті Erosion and sedimentation in Surtsey island quantified from new DEMs