Креаціонізм

Статті / Креаціонізм
15.01.2021

Скільки років існує Земля і життя на ній?

Скільки років існує Земля й життя на ній? Будь-який школяр відповість нині майже не замислюючись: чотири з половиною мільярди. Але хто перший дав таку цифру? Хто виміряв ці роки і яким фізичним приладом? Виявляється, єдиний метод, який дійсно зводиться до якихось вимірів і розрахунків і дає подібні цифри, – це радіометричний. Але цікаво, що розмови про мільйони років почалися задовго до радіометрії й лише «підтвердилися» нею згодом. Теорія еволюції, прийнята буквально «на ура» й без будь-якої перевірки, «дала» геологам і палеонтологам завдання: час вважати тепер мільйонами років, щоб усім живим істотам вистачило часу перетворюватися в більш складні форми спокійно й неспішно. Саме цим і пояснюється існування одного з методів датування: послідовність організмів визначається віком порід, в яких виявлені скам'янілі рештки, а відносний вік порід визначається послідовністю знайдених в них решток організмів. Виходить своєрідне порочне коло.

06.11.2020

«Це не наука!»

Антікреаціоністи (атеїсти відносяться до них за визначенням) зазвичай стверджують, що креаціонізм – це релігія, а еволюція – наука. Щоб захистити це твердження, вони перерахують список критеріїв, що визначають «хорошу наукову теорію». Один з найбільш часто вживаних критеріїв – це що значна частина сучасних практикуючих вчених повинні приймати її як дійсну науку. Ще один критерій, який визначає науку – це здатність теорії будувати припущення, які можна перевірити. Еволюціоністи зазвичай заявляють, що теорія еволюції робить безліч прогнозів, які виявляються вірними. Вони наводять як приклад щось на зразок стійкості до антибіотиків у бактерій як «передбачення» теорії еволюції, в той час як самі сумніваються в цінності передбачень, зроблених в рамках креаціоністської моделі. Вони кажуть, що оскільки креаціонізм не підходить під їх визначення «науки», то це «релігія», і його (по суті) можна просто ігнорувати.

30.10.2020

Експерт з ферментів відкидає теорію еволюції

Матті Лейсола отримав ступінь доктора наук в галузі біотехнології в Технологічному університеті Гельсінкі (Фінляндія) в 1979 році. За свою успішну кар'єру він, в числі іншого, виграв премію Латсіс як видатний молодий дослідник в 1987 році в Швейцарії, був директором з досліджень (1988-1997) в міжнародній біотехнологічної компанії, а також деканом факультету хімії та матеріалознавства в новому фінському Університеті Аалто. Він опублікував понад 140 статей, здебільшого на тему досліджень ферментів, є автором 20 розділів в книгах і матеріалах конференцій та отримав сім патентів. Наукові статті доктора Лейсола більше 5000 разів цитуються в науковій літературі. Матті є чинним віце-президентом Міжнародного товариства досліджень рідкісних вуглеводів і головним редактором відкритого журналу «BIO-Complexity».

1 2 3 4 5 6 7
arrow-up