Біографія Майкла Фарадея розповідає про життя видатного вченого, чиї роботи та відкриття змінили світ. Майкл Фарадей – приклад того, як віра і наука йдуть пліч-о-пліч.

Майкл Фарадей народився у селі Ньюінгтон, Сассекс, Англія, у четвер, 22 вересня 1791 року. Він був третім із чотирьох дітей. Незабаром після його народження сім'я переїхала до Західного Лондона, де Майкл і виріс. Члени його сім'ї були присвяченими християнами і ходили до маленької каплиці за чотири кілометри від будинку. Погане здоров'я не дозволяло батькові Майкла, ковалю, працювати повний робочий день, через що сім'я зазнавала фінансових труднощів.

Здобувши менше двох років формальної освіти, Майкл покинув школу. У віці близько 11 років він став хлопчиком на побігеньках у палітурника. Коли йому виповнилося 14 років, він став підмайстром палітурника.

Проводячи вільні хвилини за читанням книг, які він переплітав, Майкл використав чудову нагоду для самоосвіти. Він захопився наукою, особливо хімією та електрикою. Хлопець почав відтворювати деякі експерименти, про які читав. Палітурна справа привчила його до вмілого використання рук, що дуже допомогло в користуванні науковими приладами.

Майкл почав відвідувати щотижневі наукові лекції. Він вів докладні записи і переплітав їх у гарні зошити. Серед лекцій, які він відвідував, була серія, прочитана в Королівському інституті сером Хамфрі Деві, знаменитим хіміком, який пізніше винайшов захисну лампу для вугільників. (Королівський інститут був створений для того, щоб допомогти підвищити поінформованість громадськості про корисні наукові винаходи та повсякденне застосування науки).

Після закінчення навчання Майкл шукав роботу у галузі науки. Фарадей використав свої чудово переплетені записи лекцій сера Хамфрі, щоб переконати того ж Хамфрі у своїй серйозній прихильності до науки. У 1813 році хлопця було прийнято на роботу, коли звільнилася посада лаборанта. Наукова кар'єра Майкла Фарадея розпочалася.

Незамінна допомога Фарадея

Наукові здібності Фарадея швидко стали очевидні навколишнім людям у Королівському інституті. Замість того, щоб просто готувати обладнання та хімікати, він незабаром став допомагати у проведенні демонстрацій на публічних лекціях сера Хамфрі Деві.

До того часу, коли Деві через шість місяців вирушив у наукове турне Європою, останній вважав Фарадея незамінним і взяв його з собою. Поїздка тривала два роки і була надзвичайно корисною для Фарадея з наукової точки зору. Крім того, що Майкл багато чому навчився, він зустрів багатьох відомих учених, включаючи Ампера та Вольту, на честь яких згодом були названі електричні одиниці ампер та вольт.

Фарадей відкриває нову речовину

Після повернення до Англії в 1815 році Майкл Фарадей був знову прийнятий на роботу до Королівського інституту. Він почав дедалі більше займатися хімічним аналізом. Дослідник проводив дослідження сталі, удосконалюючи сталеві сплави.

Фарадей став першою людиною, яка зрідила хлор. Він відкрив нову речовину, яку пізніше назвали бензолом. Згодом виявилося, що бензол відіграє важливу роль у виробництві багатьох корисних органічних сполук, таких як барвники, нейлон та пластмаси. Фарадей також виготовив кілька нових видів скла у спробі покращити лінзи телескопів.

Інтерес Фарадея до електрики

Навіть коли Фарадей витрачав більшу частину свого дослідницького часу на хімію, його інтерес до електрики не слабшав.

У 1820 році датський вчений Ганс Орстед показав, що електричний струм, що протікає по дроту, створює магнітне поле навколо провідника. Наступного року Фарадей розширив роботу Ерстеда, показавши, що струм можна змусити рухати магніт навколо дроту чи змусити провід рухатися навколо магніту. Це електромагнітне обертання стало предтечею електродвигуна.¹

Того ж 1821 року Фарадей був прийнятий у члени Королівського товариства – професійного органу, де провідні вчені обмінювалися відкриттями та ідеями. Того ж року він одружився на Сарі Барнард, прихожанці своєї церкви.

На той час експерименти показали, що електрика породжує магнетизм. Незважаючи на недовіру багатьох вчених, Фарадей вважав, що має бути вірним і зворотне – магнетизм повинен бути здатний виробляти електрику. Фарадей успішно продемонстрував це у 1831 році.

Англієць Вільям Стерджен намотав провід зі струмом у котушку навколо U-подібного шматка заліза, тим самим посиливши магнітний ефект струму. Американський вчений Джозеф Генрі потім ізолював провід, ще більше покращивши магнітне поле. Зробивши із заліза кільце і намотавши з іншого боку ще один виток ізольованого дроту, Фарадей створив один зі своїх найбільших винаходів – трансформатор. Коли електричний струм вмикався і вимикався в одному ланцюгу, це викликало зміну магнітного поля, яке створювало електричний струм з іншою напругою в іншому ланцюгу.

Оскільки електрика виробляється і передається при високій напрузі і має бути перетворена на нижчу напругу, перш ніж вона стане безпечною для побутового використання, трансформатор є незамінною частиною сучасної мережі електропостачання.

Далі Фарадей спробував отримати електрику з магнетизму, не вдаючись до електрики. Він створив змінне магнітне поле, переміщуючи стрижневий магніт усередині та зовні порожнього витка ізольованого дроту. Як і в трансформаторі, магнітне поле, що змінюється, створювало електричний струм. Це відкриття уможливило виробництво електроенергії у тому вигляді, в якому ми знаємо його сьогодні.

Віра Майкла Фарадея в Творця

У книзі про Фарадеї та електрику Браян Бауерс пише, що «здається ймовірним, що його релігійна віра в єдиного Творця сприяла його науковій вірі в "єдність сил", ідеї про те, що магнетизм, електрика та інші сили мають спільне походження».² Фарадей показав, що електрика, що виробляється, була однаковою незалежно від того, як вона була вироблена – магнітним полем, хімічною батареєю або статичною електрикою.

Потім Фарадей об'єднав хімію та електрику у своїй дослідницькій роботі. Він вивчав електроліз, який є хімічним руйнуванням певних речовин при пропусканні через них електричного струму. Приватним випадком є гальваніка, коли на шматок металу наносять покриття з іншого металу.

Робота Фарадея над електрикою привела його до відкриття законів, які керують електрохімією. Він також був відповідальний за надання назв багатьом частинам нового обладнання (включаючи електроліт, анод і катод).

Не дуже зайнятий для свідчення про Христа

Хоча Фарадей був надзвичайно зайнятий своїми дослідженнями та лекціями, він завжди брав активну участь у житті своєї церкви. Він був пресвітером понад 20 років. У церкві Фарадея не було оплачуваного священика. Натомість старійшини, включаючи самого Майкла, по черзі читали проповіді та керували богослужінням.

Церква Фарадея наголошувала на важливості життя за словами Ісуса в Нагірній проповіді. Втілені в ній християнські принципи, такі як щедрість, смирення та прощення, були чітко помітні у житті Фарадея.

Він щедро жертвував на благодійність і бідним, яких він також відвідував. Протягом багатьох років вчений підтримував свою овдовілу матір. Фарадей не був зацікавлений у придбанні багатства. Він неодноразово відмовлявся від високооплачуваної консультативної роботи в уряді та промисловості, щоб зосередитися на більш скромно оплачуваних дослідженнях та читанні лекцій.

Слава Фарадея зростала. Він обідав із королевою Вікторією, а члени королівської родини відвідували його лекції. Однак він залишався скромним. 1846 року він відмовився від висування на посаду президента Королівського товариства. 1864 року він відхилив пропозицію стати президентом Королівського інституту, оскільки це скоротило б його час на дослідження. З тієї ж причини він відмовився від посади професора хімії у Лондонському університеті у 1827 році.

Всепрощаюче ставлення Фарадея неодноразово зазнавало випробувань. Він вважав за доречне прийняти запрошення королеви на обід, навіть якщо це означало пропустити недільне богослужіння. Але його колеги-пресвітери мали іншу думку. Вони позбавили його пресвітерства і навіть членства церкви на деякий час.

Фарадей відреагував так, як зробив би Ісус. Він продовжував відвідувати богослужіння і з любов'ю ставився до тих, хто його образив. Крім того, Фарадей мав деякі широко розрекламовані розбіжності з сером Хамфрі Деві під час його кар'єри вченого. Однак це ніколи не затьмарювало захоплення Фарадея Деві.

Погана граматика та поганий правопис Фарадея відображали відсутність у нього формальної освіти, але його науковий геній не викликає сумнівів.

Майкл Фарадей помер у неділю, 25 серпня 1867 року. Всього через 14 років у Годалмінгу, графство Суррей, з'явилася перша система громадського електропостачання. З того часу його відкриття в галузі електрики продовжують впливати на наше повсякденне життя.

Коли Фарадей вийшов на пенсію з Королівського інституту майже через 50 років, він подякував тим, хто працював з ним протягом цього часу. Однак, як і завжди, він сказав:

«Насамперед, дякуйте Богові за всі його дари».³

У біографії Фарадея Л.П. Вільямс писав:

«Його справжнє смирення полягало в глибокому усвідомленні свого обов'язку перед Творцем. Те, що Майклу Фарадею, бідному неосвіченому синові підмайстра коваля і сільської служниці, було дозволено побачити красу вічних законів природи, було його невичерпним джерелом захоплення».⁴