Палеонтологія
Креацентр > Статті > Палеонтологія > Виправляючи заголовки: «Латимерія» – так; «древня» – ні

Виправляючи заголовки: «Латимерія» – так; «древня» – ні

Я знаю деяких християн, які так стурбовані (і правильно) сильним еволюційним впливом нехристиянських засобів масової інформації, що уникають новин або просто мало ними цікавляться.

І хоча я, безсумнівно, підтримую щире бажання християн сфокусувати свою увагу на тому, що тільки «істинно, ...що справедливо, ...що чисто, люб'язно...» (Филип'ян 4:8), важливо відзначити, що не все, про що повідомляється в сучасних засобах масової інформації, є брехнею. Деякі дані, про які повідомляється, є не тільки істиною, а й стратегічно корисним засобом у руках віруючих в Біблію християн. Необхідно просто вміти виділяти факти з еволюційного, яке заперечує Біблію, «перекручування», побудованого на ідеї про мільйони років, яке вплітають у свої статті багато сучасних журналістів. Треба зізнатися, що це вимагає більше зусиль і активності з боку віруючої людини в порівнянні з простою байдужістю. Однак здатність чинити відповідно до верійського стандарту (Дії 17:11) була б дуже корисною в наш час (Євреїв 5:14), дозволяючи християнам відокремлювати сміття від коштовностей, які допомогли б зруйнувати еволюційні ідеї (2 Коринтян 10:5) і проголосити істину Божого Слова.


Класичним прикладом цієї ситуації можна назвати недавній заголовок в газеті: «У Індонезії виловлена древня латимерія».1 Наскільки древня? У статті говорилося, що латимерія (Latimeria chalumnae) – це «вид, який колись вважався вимерлим, так само, як і динозаври», тобто до цього «вважалося, що вони вимерли 65 мільйонів років тому, поки одна з них не була виявлена недалеко від Африканського узбережжя у 1938 році». Знахідка 1938 року «викликала величезний інтерес у всьому світі», але недавня знахідка в Індонезії «живого викопного» (так він названий в статті) викликала не менший інтерес, оскільки рибалка, котрий виловив цю латимерію, помістив її в басейн, де вона прожила 17 годин, що, як стверджує один місцевий морський біолог, «неймовірно довго» для таких глибоководних риб. За останні роки були знайдені й інші латимерії, включаючи описаний нами екземпляр, виловлений недалеко від північних берегів острова Сулавесі в 1998 році, але час (17 годин), протягом якого ця латимерія залишалася живою, перевершив час, протягом якого залишалися живими інші екземпляри цієї риби, спіймані до цього.

Відокремлюючи факт від вимислу

А тепер давайте відділимофакти, які спостерігаються очевидцями і про які йдеться в статті, від еволюційної сюжетної лінії, яка вплетена у всю статтю.

Розповідь очевидців:

Рибалка виловив рибу в Індонезії. Риба латимерія, яка формально відома тільки по скам'янілим зразкам, довго вважалася вимерлою. Але в 1938 році латимерія була виявлена недалеко від Африканського узбережжя, це вказує на те, що цей вид не є вимерлим. І з тих пір були виловлені й інші екземпляри цієї риби. Остання знахідка риби латимерії в Індонезійських водах, яка протягом 17 годин залишалася живою після того, як її винесли на поверхню – все це факти.

Еволюційні казки:

Латимерія є «древнім» видом риби, який зник з літопису скам'янілостей 65 мільйонів років тому, разом з динозаврами. Протягом цього часу вони, ймовірно, були вимерлими, але знахідка живої латимерії вказує на те, що вона є «живим викопним».

Після того як ми прибрали еволюційні вигадки, яким же чином факти, розказані очевидцями в цій статті, можуть бути «стратегічно корисними» для віруючих у Біблію християн?

Використовуючи факт для руйнування вимислу

Коли ми проповідуємо невіруючим людям, які думають, що еволюція пояснює наше походження, ми можемо використовувати такі новини для того, щоб показати їм, що еволюційні ідеї про мільйони років просто не відповідають реальним свідченням і сильно відрізняються від біблійного опису історії.

На думку еволюціоністів, скам'янілості, які містять шари порід, відкладалися протягом мільйонів років, тому, якщо такі організми, як латимерія, відсутні у верхніх шарах порід (які, на думку еволюціоністів, охоплюють «останні 65 мільйонів років»), вони вважають це доказом того, що латимерія є вимерлою. Тому такі статті, як ця, до якої додається фотографія рибалки в басейні зі своєю живою, щойно виловленою латимерією, кидають виклик еволюційним тлумаченням «літопису скам'янілостей».

Тому коли ви будете проповідувати невіруючим людям, ви можете показати їм фотографію рибалки з його уловом в руках, який все ще звивається, і сказати, можливо, наступне: «Риба, яку еволюціоністи вважали вимерлою протягом 65 мільйонів років, свіжішою не буває!»

Потім ви можете відзначити, що в Біблії описується подія, яка допомагає зрозуміти причину, по якій ми по всьому світу виявляємо так багато добре збережених скам'янілостей, таких, як латимерія – тобто подія глобального потопу. Величезна кількість скам'янілостей свідчить про те, що вони були швидко поховані під перенесеними водою осадами, що завадило їхньому розкладанню і розтягуванню падальниками – ось чому вони дуже добре збереглися. Тому «літопис скам'янілостей» є результатом Всесвітнього потопу (і наступних після нього подій), який стався 4500 років тому, і він відображає послідовність поховання під час цієї події, а не послідовність еволюції («виникнення») і вимирання («зникнення») на протязі мільйонів чи мільярдів років.

Таким чином, коли такі організми, як латимерія, виявляються живими і добре збереженими, для християн, які вірять в Біблію з самого першого її вірша, в цьому немає нічого дивного. А ось для еволюціоністів знахідка «живого викопного» часто виявляється не тільки чимось дивним (наприклад, чому воно не еволюціонувало протягом 65 мільйонів років?), але здатна повністю перевернути існуюче раніше еволюційне поняття про неї. Наприклад, колись еволюціоністи стверджували, що земноводні тварини еволюціонували від риби, яка нагадує латимерію. Вони пояснювали, що ці риби використовували свої м'ясисті, перетинчасті плавники для того, щоб ходити по морському дну до того, як вони вийшли на сушу. Поки латимерія була «вимерлою», таку гіпотезу було неможливо спростувати. Але зі знахідкою живих латимерій у 1938 році і подальшим спостереженням за ними було виявлено, що плавники використовувалися не для ходіння, а для майстерного маневрування під час плавання. Крім того, виявилося, що її м'які частини були повністю такими, як у риби, а зовсім не проміжними. Тепер також відомо, що латимерія володіє унікальними характерними особливостями. Вона народжує своїх дитинчат приблизно через рік вагітності, у неї є маленький другий хвіст, який допомагає їй плавати, і залоза, яка вловлює електричні сигнали (що, без сумніву, є свідченням дизайну). Таким чином, знахідка живої латимерії виявилася смертельною для ідеї про те, що ця риба є «проміжною формою», від якої утворилися земноводні тварини (а згодом і наземні тварини та птахи).2

Отже, латимерія – це прекрасний маленький «дорогоцінний камінь», який є інструментом свідоцтва людям, а подібні «стародавні» і «живі копалини», за допомогою яких засоби масової інформації постійно привертають увагу, дають можливість обізнаним християнам використовувати «новини дня» в поширенні Євангелія. (Дивіться інші статті про латимерії, включаючи: Living fossil turns up-again, More living fossil coelacanths, Dinosaur fish lady dies, The Lazarus effect-Creation 29 (2): 52-55, 2007.)

Звичайно ж, буде мудро бути готовим до того, що виникнуть питання. Наприклад, хтось може поставити очевидне запитання, яке відноситься до останньої статті: «Але як же щодо динозаврів? Якщо динозаври не були мертвими протягом 65 мільйонів років, то де вони сьогодні?»

Для того щоб відповісти на це питання, ви можете звернути увагу на наступне:

  • Щодо недавньої історії. Можна виявити написи і описи «драконів» та інших схожих на динозаврів істот. Дивіться, наприклад, «Чудовиська на надгробку єпископа Белла», «Австралійські аборигени... чи дійсно вони бачили динозаврів?», «Dragons: animals... not apparitions, Settlers feared the bunyip», розділ 10: «англосаксонські динозаври та інші дані» в книзі Білла Купера: «After the Flood».
  • Виявлені «свіжі» тканини динозаврів, яким не може бути мільйони років. Дивіться, наприклад, «Dinosaur bone blood cells found», «Sensational dinosaur blood report!», «Still soft and stretchy», «Schweitzer's dangerous discovery».

Коли ви будете говорити все це іншим людям, будьте готові зустріти недовіру, оскільки може пройти якийсь час, перш ніж вони відійдуть від «шоку», почувши такі речі, і вони можуть задати вам питання, що виходить із еволюційної парадигми: «Але якщо динозаври і люди жили одночасно, ми, безсумнівно, повинні виявляти їхні скам'янілості разом?».

То як же ми повинні відповісти на це питання (1 Петра 3:15)? У таких випадках, як цей, іноді правильніше задати вашому співрозмовнику питання, яке висвітлить невірні припущення, на яких ґрунтується початкове питання, наприклад: «Латимерії і кити жили в один і той же час, але чому ж ми не виявляємо разом їхні скам'янілості?».3

Таким чином, ви допомагаєте вашому співрозмовнику самому думати і знову нагадуєте йому про те, що ви раніше говорили йому про глобальнийпотоп, і хто знає, як далеко може зайти ваша розмова? Якщо під час розмови виникають й інші питання, то тут ви можете знайти безліч матеріалів, які допоможуть вам з відповідями. І не турбуйтеся, якщо ваш співрозмовник не змінить своєї думки після розмови з вами – в кінці кінців, всякий «працюючий для Господа, трудиться не даремно» (1 Коринтян 15:58). І це спонукає нас наполегливо продовжувати говорити про премудрості Божі на тлі байдужості і ворожості:

«А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведності, немов зорі, навіки віків». (Даниїл 12:3)

 

 

Автор: Девід Кетчпул

Дата публікації: липень 2007

Джерело: Creation

 

 

Переклад: В. Тіга

Редактура: А. Недоступ

 

Написати коментар