Монстри з Месопотамії в Парижі
Серед усіх тих артефактів, які перебувають у наших музеях, існують маленькі бочкоподібні об'єкти, через центри яких проходить маленький отвір, а на зовнішніх поверхнях вигравірувані різні малюнки. Якщо їх вмочити у мокру, піддатливу глину, то вони залишать відбиток таким же чином, як печатка, вмочена в чорнило. Їх зазвичай називають «циліндричними печатками» (на відміну від звичайних).
Такі печатки використовували для посвідчення документів, вказівки на приналежність або просто в якості декорацій. Особливо цікавий екземпляр є в музеї Лувр у Парижі1 (див. мал. 1 і 2). Він зроблений з яшми і був знайдений в Уруці, що в Месопотамії (Ірак).
Урук складається із залишків того, що було колись чудовим комплексом будівель, який був не гіршим за зразки кращої європейської архітектури сьогодні. Багато різних творів мистецтв були знайдені тут, включаючи артефакти із візерунками на циліндричних печатках. На них зазвичай зображені домашні або дикі тварини, що символізують сили, які захищають або загрожують людському життю. На деяких – «композиції тварин», як на мал. 1 або 2, які археолог і професор Антон Муртгат (Anton Moortgat) описав як «змії-дракони» (центральні тварини з довгою шиєю) і «орел із левовою головою» (які літають між хвостами «змієдраконів»).2
Виходячи зі світського погляду на історію, динозаври жили і вимерли за мільйони років до існування людини. Прийняття цього погляду серйозно суперечить Біблії. Вона вчить тому, що світові не мільйони років, і що Бог створив наземних тварин (серед яких були і динозаври) одночасно з Адамом і Євою на шостий день створення (Буття 1:24-28).
Більше того, Біблія вчить, що так як кожен рід тварини, що дихає повітрям, і птахів був узятий на Ноїв ковчег, то світ був заселений знову одночасно людьми і динозаврами після Потопу (Буття 7:3 і 8:17). Якщо це так, то ми повинні знаходити в сучасній історії свідоцтва існування динозаврів разом з людьми – і це те, що ми дійсно знаходимо всюди.
«Дракони» – це часта тема, яка зустрічається по всій земній кулі, відома в багатьох культурах протягом всієї історії. Повідомлення про драконів приходять з Китаю, Австралії, Африки, Європи, Північної і Південної Америки. Ця легенда зустрічається у всіх! Цікаво, що описи драконів разюче схожі в різних країнах і в різних племенах – великі рептилії з лускою; деякі літають, деякі ні. Якщо вони літають, то у них крила, як у кажана; деякі дихають вогнем; у них є гострі зуби і кігті – найчастіше вони схожі на ті, що у тероподів.3, 4
Давні письменники, як-от грецький історик Геродот,5 Аполлоній Тіанський6 або Марко Поло,7 представляють детальні описи тварин, які дуже схожі на динозаврів, реконструкції яких виставляються у музеях. Відповідно до легенди з Месопотамії, древній король Урука – Гільгамеш, разом зі своїм другом Енкіду, вбив страшне чудовисько під назвою Кхумбаба (або Хумбаба).8, 9 Кажуть, що цей монстр, який жив у кедровому лісі, виглядав, як дракон, у нього голос був, як буря, і він випускав полум’я.10 В описах так само сказано, що у нього був довгий хвіст.11
Існує безліч артефактів, на яких зображені тварини, схожі на драконів. Наприклад, Нільська мозаїка,12 фреска із Будинку лікаря з Помпеї,13 кам'яне зображення в Ангорі в Камбоджі14 і мідні гравюри навколо надгробка єпископа Белла в Карлайлському соборі (див. мал. 3).15
Будучи трохи стилізованим, «змієдракон», який вигравіруваний на циліндричній печатці на мал. 1, є черговим прикладом. Довга шия і довгий хвіст є характерними для монстрів-рептилій, яких ми знаходимо серед скам’янілостей, як, наприклад, таністрофей або брахіозавр (мал. 4). Ці істоти зображені зі схрещеними шиями, як і тварини, яких ми бачимо сьогодні, наприклад, жирафи.
Цікаво, що динозавроподібні істоти на різних творах мистецтва виконують дуже схожі дії, наприклад, на палітрі Нармера (мал. 5), гравюрах на надгробку єпископа Белла (мал. 3) і римській мозаїці (мал. 6).
Натураліст Пліній Старший, який жив у першому столітті, залишив записи того, що драконів у Ефіопії зазвичай бачили скрученими і переплетеними разом.16 Хоча, на перший погляд, наявність кігтів «змієдракона» на ногах може здатися дивною, але на мал. 1, швидше за все, зображений стилізований образ з реальності, тому що сліди зауроподів відомі своєю наявністю відбитків кігтів.17
Наприклад, на відбитках ніг Сальтазавра і Камаразавра видно зубчасті виступи.18, 19 Будова м'язів також схожа з сучасними реконструкціями динозаврів.
Важко собі уявити, як майстри із давніх часів могли зробити настільки гарні зображення великих рептилій історії, хіба що вони бачили їх самі або у них були їхніправильні описи від очевидців. Сучасним палеонтологам потрібно багато десятиліть, щоб почати правильно відтворювати цих величних тварин.
Зображення драконів і монстрів протягом всієї історії підтверджують біблійну розповідь те, що динозаври і люди жили пліч-о-пліч у недавні часи, і спростовують твердження еволюціоністів, що динозаври вимерли 65 мільйонів років тому назад.22
-
Department of Oriental Antiquities, Richelieuwing, ground floor, room 1a.
-
Moortgat, A., The art of ancients Mesopotamia, Phaidon Press, London, 1969, pp. 1, 9, 10 and Plate A.
-
Dragons or Dinosaurs, documentary DVD by Cloud Ten Pictures, NewYork, 2010.
-
Isaacs, D., Dragons or Dinosaurs ?, Bridge-Logos Foundation, USA, 2010.
-
Herodotus, The histories, Penguin, 2003 pp. 124-125.
-
Philostratus, Life of Apollonius of Tyana, tr. by F.C. Conybeare, Heinemann, 1912, pp. 242-247.
-
Polo, M., The travels, Penguin, 1958, pp 178-180.
-
Coulter, C.R., and Turner, P., Encyclopedia of ancients deities, Fitzroy Dearborn, Chicago, 2000., p. 191.
-
Про це є записи в епосі про Гільгамеша– поемі, написаній на 12 глиняних табличках. Це один з найстаріших відомих нам літературних творів. Епос про Гільгамеша являє собою черговий опис Великого потопу, що має паралелі з книгою Буття, включаючи побудову ковчега, в якому люди і тварини врятувалися від смерті, www.britishmuseum.org. Seealso, Conolly, R., and Grigg, R., Flood !, Creation 23 (1): 26-30, December 2000; Sarfati, J., Noah's Flood and the Gilgamesh Epic, Creation 28 (4): 12-17, September 2006, creation.com/gilgamesh.
-
8, p. 270.
-
Rose, C., Giants monsters and An encyclopedia of folklore, legend and myth, ABC-CLIO, USA, 2000., p.p. 180, 181.
-
This features a creaturelabelled 'KROKODILOPARDALIS' or'crocodileleopard'. See http://en.wikipedia.org/wiki/Nile_mosaic_of_Palestrina.
-
Kraus, T., Pompeii and Herculaneum, Harry Abrams, New York, 1975, p. 210, fig. 306.
-
Catchpoole, D., Angkorsaw a stegosaur, Creation 29 (4): 56, September 2007.
-
Bell, P., Bishop Bell's brass behemoths, Creation 25 (4): 40-44, September 2003.
-
Plinythe Elder, The natural history, translated by Bostock, J., vol. II, Book VIII, Chapter 13; www.perseus.tufts.edu.
-
Day, J.J. etal., Sauropod trackways, evolution and behaviour, Science 296 (5573): 1659, 31 May 2002.
-
See dsc.discovery.com/videos/dinosaur-planet-saltasaurus-lays-its-eggs.html.
-
Wheeler, R.E.M. and Wheeler, T.V., Reports of the Research Committee of the Society of Antiquaries of London, No. IX, The Society of Antiquaries, London, 1932, pp. 65, 66 andPlate XIX A.
-
Латинський напис, швидше за все, говорить: "Присвячується богу Ноденсу, Титу Флавію Сенілісу, офіцеру, відповідальному за постачальницькусправу флоту, дорожнє покриття встановлене за рахунок грошових пожертв; робота почалася під верховенством Вікторінуса, перекладача зі штабу Губернатора". Посилання 29, стор. 103.
-
See algo Job 40: 15-24 andJob 41: 1-34.