Біблійні креаціоністи заснували сучасну науку й продовжують робити значний внесок, всупереч галасу з боку атеїстів. 

Скептики іноді вимагають надати список вчених-креаціоністів, які зробили внесок у науку. Ми можемо дати п'ять переконливих відповідей на цей виклик:

1. Креаціоністи заснували сучасну науку

Френсіс Бекон (1561-1626), класичний науковий метод; Герард Меркатор (1512-1594), картографія, винахідник картографічної проєкції Меркатора; Галілео Галілей (1564-1642), фізика, астрономія; Йоганн Кеплер (1571-1630), астрономія; Блез Паскаль (1623-1662), ймовірність, гідростатика, барометр; Роберт Бойль (1627-1691), хімія, газодинаміка; Джон Рей (1627-1705), природознавство; Ніколаус Стено, засновник стратиграфії (геології); Ісаак Ньютон (1642-1727), динаміка, закон всесвітнього тяжіння, закон охолодження, рефлекторний телескоп, спектр світла, співвинахідник математики; Готфрід Вільгельм Лейбніц (1646-1716), математика, співвинахідник математики; Джон Флемстид (1646-1719), засновник Гринвіцької обсерваторії; Карл Лінней (1707-1778), таксономія, система біологічної класифікації; Джон Дальтон (1766-1844), теорія атомів, газовий закон. Існує багато інших.¹

2. Креаціоністські передумови забезпечують філософську основу науки

Ось шість передумов, на яких ґрунтується сучасна наука, і які виходять з біблійного християнства:²

● Існує таке поняття, як об'єктивна істина.

● Всесвіт реальний, тому що Бог створив небеса і землю (Буття 1).

● Всесвіт має порядок, тому що Бог є Бог порядку, а не безладу (1-е Коринтян 14:33).

● Знання про фізичний світ відкриватимуться шляхом досліджень та експериментів, а не покладаючись лише на власні думки (як це робили стародавні греки).

● Людина може і повинна досліджувати світ, тому що Бог дав нам владу над Своїм творінням (Буття 1:28).

● Людина може ініціювати думки та дії; вони не є лише результатом детермінованих законів хімії мозку.

Чисте розуміння точної біблійної історії Книги Буття, зокрема гріхопадіння Адама, зіграли важливу роль в розвитку наукового методу, основи сучасної науки. Пітер Харрісон, професор науки й релігії в Оксфордському університеті, сказав:

«Якби не виникнення буквального тлумачення Біблії та подальше запозичення біблійних оповідань ранніми сучасними вченими, сучасна наука не виникла б взагалі. В результаті Біблія та її буквальне тлумачення відіграли життєво важливу роль в розвитку західної науки».³

3. Еволюція не сприяла науковому прогресу

Вимога скептиків передбачає, що еволюційні погляди сприяли значному науковому прогресу, але видатні вчені ясно показали, що це не так. Доктор Марк Кіршнер, засновник та завідувач кафедри системної біології в Гарвардській медичній школі, заявив:

«Насправді, останні 100 років практично вся біологія розвивалася незалежно від теорії еволюції, окрім самої еволюційної біології. Молекулярна біологія, біохімія, фізіологія не брали до уваги еволюцію взагалі».⁴

Звісно, як еволюціоніст, Кіршнер сподівається, що одного разу все буде інакше.

В тому ж дусі анти-креаціоніст Ларрі Вітхем написав:

«Дивно, однак, найприкметнішим аспектом вчених-природознавців в асамблеї є те, як мало вони зосереджують увагу на еволюції. Її марність для нагальних питань – великий "парадокс" в біології, згідно зі спеціальним випуском журналу BioEssays за 2000 рік, присвяченим еволюції. "В той час як значна більшість біологів, ймовірно, погодяться з висловом Феодосія Добжанського, що "ніщо в біології не має сенсу, окрім як у світлі еволюції", більшість з них може цілком успішно проводити свої дослідження, особливо не прив'язуючись до еволюційних ідей", пише редактор. "Еволюція, здавалося б, є незамінною об'єднуючою ідеєю і, водночас, абсолютно зайвою"».⁵

Вітхем також висловив надію на те, що все може змінитися в майбутньому.

Після розгляду різних досягнень в біологічних науках, член Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS) та почесний професор Філіп Скелл написав:

«Дарвінська еволюція, якими б не були інші її переваги, не забезпечує корисної евристики для експериментальної біології».⁶

4. Теорія еволюції завдає шкоди науковому прогресу

Еволюційні погляди заводили наукову думку в різні глухі кути, що призводило до марнування людських та фінансових ресурсів, таким чином, теорія еволюції завдала шкоди науковому прогресу. Існує багато прикладів, зокрема безплідний пошук мільйонів неіснуючих перехідних сккам’янілостей,⁷ які, за прогнозами дарвіністів, повинні були бути знайдені.

Мені боляче думати про кількість студентів-докторантів, які працювали далеко від дому протягом трьох або чотирьох років, вовтузячись в пилу, марно шукаючи перехідні форми. А потім виникли помилкові уявлення про рудиментарні органи й «сміттєву ДНК», що перешкоджали пошуку їхніх функцій – і є безліч інших прикладів.

Є також сумна історія про шахрайство в науці, що є результатом еволюціонізму. Більшість чули про пілтдаунську людину, ембріони Геккеля і, можливо, його уявні монери [він шукав «відсутню ланку» між неживою матерією та клітинами з ядром. Він постулював монери як найпримітивніші організми, які, за його описом, були просто «грудочками білка» без ядра та будь-якої внутрішньої структури – прим. перекл.]. Однак є й багато інших прикладів, зокрема історія з жабою-повитухою (Midwife toads) [один із найвідоміших наукових скандалів XX століття: звинувачення у фальсифікації та самогубство вченого Пауля Каммерера – прим. перекл.], археораптор, сотні статей Андерса Мьоллера з поведінкової екології [один з найгучніших скандалів в сучасній біології, пов'язаний зі звинуваченнями в науковій недоброчесності та фальсифікації даних – прим. перекл.], і цей список можна продовжувати й продовжувати.⁸

5. Досягнення креаціоністів – є чим пишатися

Як багато з сучасних вчених-еволюціоністів зробили якийсь помітний внесок в науку? 1 з 500? Скільки в світі вчених, які відкрито називають себе креаціоністами? Без сумніву, багато тисяч, але ми маємо імена менше 500 з них.⁹ Тому всього двоє вчених-креаціоністів з нашого списку з визнаним значним науковим внеском матимуть перевагу порівняно з еволюціоністами.

Ось деякі відомі сучасні вчені-креаціоністи (за абеткою):

Професор доктор Бернард Брендстейтер – піонер в анестезуючих засобах. Серед багатьох інших досягнень він першим застосував допоміжну вентиляцію легень для недоношених дітей з тривалою інтубацією та розробив покращений катетер для епідуральної анестезії. Обидва ці нововведення використовуються в усьому світі.¹⁰

Професор Стюарт Берджес – світовий експерт в галузі біоміметики (імітації природних конструкцій). Він є професором інженерного проєктування в Департаменті машинобудування Університету Брістоля (Великобританія) й очолює Дослідницьку групу з інженерного проєктування в університеті. Доктор Берджесс є автором понад 40 статей, опублікованих у наукових журналах та ще 50 матеріалів конференцій. Він також отримав 7 патентів і був удостоєний різних нагород, найновішою з яких є Наукова премія Вессекського Інституту.¹¹

Професор доктор Бен Карсон – піонер в галузі педіатричної нейрохірургії. Він довгий час був директором педіатричної нейрохірургії в Медичному центрі Джонса Хопкінса. Він був першим хірургом, який успішно розділив сіамських близнюків, зрощених головами, а також став піонером хірургічного лікування епілепсії у маленьких дітей та багато іншого. Йому було присвоєно 51 почесний докторський ступінь, в тому числі Єльським та Колумбійським університетами, на знак визнання його видатних досягнень. Він є членом почесного товариства Alpha Honor Medical Society, Товариства видатних американців ім. Гораціо Елджера (Horatio Alger Society of Distinguished Americans) й бере участь в численних підприємницьких та освітніх радах. У 2001 році CNN і журнал Time назвали Бена Карсона одним із 20 провідних лікарів та вчених країни. У тому ж році Бібліотека Конгресу США включила його до списку 89 Живих Легенд. У лютому 2008 року президент Буш нагородив Карсона медаллю Лінкольна (що присуджується Театром Форда) та президентською медаллю Свободи, найвищою громадянською нагородою у США.

Лікар Раймонд Дамадьян – значною мірою саме його заслугою є розробка діагностичної візуалізації з використанням магнітно-резонансної томографії (МРТ). Він був удостоєний Національної медалі США в галузі технологій, медаллю Лінкольна-Едісона, й був введений до Національної зали слави винахідників, поряд з Томасом Едісоном, Олександром Гремом Беллом та братами Райт. У 2001 році він отримав премію Лемельсона за прижиттєві здобутки Массачусетського технологічного інституту як «людина, яка винайшла МРТ сканер». Загальновідомо, що він був дискримінований, оскільки його не включили до числа лауреатів Нобелівської премії за цей винахід навіть як співавтора (двоє інших розділили премію), хоча саме Дамадьян відкрив, що уражена тканина матиме відмінний сигнал від здорової.¹²

Доктор Джон Хартнетт – розробив найточніший у світі атомний годинник, який використовується в дослідженні та промисловості у всьому світі. Він є лауреатом програми фінансування визначних дослідників (DORA) Австралійської дослідницької ради (ARC), а також ад'юнкт-професором в університеті Аделаїди. За свою відносно коротку кар'єру він опублікував понад 200 статей в наукових журналах, книжкових розділах та матеріалах конференцій.¹³

Доктор Раймонд Джонс – серед інших досягнень, вирішив основну проблему незасвоювання левкени (тропічна рослина родини бобових) пасовищними тваринами в Австралії. Це принесло сотні мільйонів доларів прибутку м'ясній промисловості Австралії. Він був удостоєний Золотої медалі за видатні наукові дослідження Державного об'єднання наукових та прикладних досліджень Австралії (CSIRO) та премії Уррбраї (Urrbrae Award).¹⁴

Доктор Фелікс Коноті-Ахулу – багато новаторських досягнень, особливо в лікуванні серповидно-клітинної анемії. Він – заслужений професор генетики людини університету Кейп-Кост (Гана), та лікар-консультант з питань генетики серповидно-клітинної анемії та інших гемоглобінопатій в лікарні Фенікс Груп в Лондоні (Великобританія). За іронією, серповидно-клітинну анемію часто помилково вважають «доказом еволюції» в науковій літературі. Доктор Коноті-Ахулу отримав багато премій на знак визнання своєї роботи.¹⁵

Доктор Джон Сенфорд – отримав понад 30 патентів, за результатами його досліджень в галузі селекції та генетики рослин. Його головні наукові досягнення включають три винаходи: біолістичний процес (метод генної гармати); патоген-опосередкована стійкість (Pathogen-derived resistance, PDR) [метод генетичної інженерії, при якому організм (найчастіше рослина) набуває стійкості до вірусу чи іншого патогена, експресуючи гени, отримані від самого цього патогена – прим. перекл.]; та генетичну імунізацію. Значна частина генетично модифікованих культур (за кількістю та площею), що вирощуються сьогодні у світі, були створені із застосуванням технології «генної гармати», розробленої доктором Сенфордом та його колегами. Доктор Сенфорд був удостоєний Премії видатних винахідників Центральної асоціації патентного права Нью-Йорка у 1990 та 1995 роках.¹⁶

Доктор Воллі (Сянцзян Хва) Тау – інноваційне дослідження «молярної вагітності» (міхурцевий занесок), хвороби, пов'язаної з бідністю [рідкісне ускладнення, при якому запліднена яйцеклітина розвивається аномально, утворюючи кісти замість плаценти – прим. перекл.]. У 1962–1963 роках його запросили виступити з лекціями в чотирнадцяти провідних відділеннях акушерства та гінекології Америки, зокрема в таких провідних університетах, як Гарвард, Джонс Гопкінс, Колумбія, Нью-Йорк, Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі, Корнельський університет та Стенфордський університет. Він був нагороджений медаллю Вільяма Блера-Белла Королівського Коледжу акушерства та гінекології на знак визнання важливості цієї роботи. Він був професором та головою Департаменту акушерства та гінекології в Національному університеті Сінгапуру.¹⁷

Зрозуміло, що креаціоністи зробили та продовжують робити значний внесок в науку. Без креаціоністів у нас, можливо, навіть не було б сучасної науки, якою ми її знаємо!