Археологія – це вивчення артефактів, які були створені з певною метою. Наш єдиний досвід розумних причин дає нам змогу робити висновки про дизайн, навіть не знаючи особистості дизайнерів. Оскільки принципи ID використовуються в археології, як і в інших науках, в чому проблема застосування цієї теорії в біології?

Нові інтелектуальні інструменти дають змогу дослідникам ставити запитання про розумні дії людини в контексті минулих цивілізацій, запитання, які раніше навіть не спадали на думку. Наприклад, розглянемо клинописний напис на глиняній табличці. Зазвичай основна увага приділялася розшифровці послання, але тепер, завдяки рентгенівському зображенню, вчені можуть вивчити технологію, яку стародавні люди використовували для створення самої таблички. Про це йдеться в цікавому прес-релізі, опублікованому цього місяця в Західному університеті Канади Полом Мейном, «Переосмислення археологічних досліджень».

Одна із сильних сторін Західного університету – технологія рентгенівського комп'ютерного сканування, зокрема, об'єктів розміром до 40 см. Це ідеально підходить для оцифрування артефактів розміром з глиняні таблички. За допомогою університетського мікроКТ-сканера дослідники, такі як Ендрю Нельсон, можуть візуалізувати зовнішній і внутрішній вигляд будь-якого об'єкта.

«Одним натисканням кнопки об'єкт відсканували, реконструювали та повністю візуалізували за допомогою більш ніж 3 000 окремих зображень, що дало змогу провести високоякісну візуалізацію та огляд».

Таким чином, цифрова база даних археологічних артефактів може стати доступною для дослідників усього світу – величезне поліпшення порівняно зі зберіганням на складах. До речі, про склади: університет завбачливо розробив і їх. Спільно з Університетом Макмастера та канадським урядом західний «Археологічний репозиторій» (Sustainable Archaeological Repository, SAR) може зберігати 90 000 коробок з артефактами на площі 1672 м². Оцифрування деяких з мільйонів об'єктів, каталогізованих до теперішнього часу, відкриє ці коробки світові, давши змогу «будь-якій людині, яка перебуває вдома... отримати доступ» до історії цивілізації.

Цікавими є кілька аспектів цієї надихаючої історії. По-перше, це демонстрація того, що розумний задум вже використовується в науці. Всупереч тому, що говорять критики ID у ЗМІ та академічних колах, ID – це не якесь чужорідне вторгнення, яке намагаються протягнути в науку «зацікавлені» люди. Він уже там – в археології, а також в криміналістиці, криптографії, біоміметиці та SETI. Суперечка йде не про те, чи є методи й висновки ID легітимними, а про те, чи можуть бути застосовані ті самі методи й висновки в біології та космології.

Чому б і ні? В прес-релізі йдеться про те, що доктор Ніл Ферріс, головний дослідник SAR, помітив кругові візерунки в шматку кераміки. За ними він зміг зробити висновок про техніку, яку використовував дизайнер, і навіть про конкретні рішення, які він приймав.

«За допомогою сканування ми зможемо вирізати частини об'єкта, щоб побачити, як він був побудований, подивитися на матеріали, використані для його виготовлення», – сказав він. «Будь-яка керамічна річ, наприклад, глиняна табличка або керамічна посудина, тепер можна визначити як вона була зроблена, за зображенням. Табличка має такий вигляд, ніби по ній здійснювалися кругові рухи. Це дає нам підказки про дії людини й процес прийняття рішень, через який вона проходить. Це надає об'єкту унікальних особистісних аспектів. "Це вже не статичний об'єкт, а кінцевий продукт цілої низки рішень, прийнятих цією людиною"». [виділення додано].

Доктор Ферріс міг зробити таку заяву про дизайнерські рішення, нічого не знаючи про особистість дизайнера або його релігію. І очевидно, що сам доктор Ферріс не переслідував жодних релігійних цілей, роблячи такий умовивід. Ба більше, він вважає, що умовиводи про розумні причини можуть бути розширені ще більше:

«Ви скануєте, наприклад, тисячолітню глиняну посудину, яку жінка зробила в селі під час зовсім іншого способу життя. Вам відкриється весь процес виготовлення горщика», – каже він. «Ми постійно скануватимемо подібні речі, тож уявіть, що станеться, коли у нас буде 2000 таких горщиків. Найімовірніше, ми зможемо простежити історію того чи іншого ремісника».

Як пояснив Нельсон, технологія застосовна до розумних і природних причин:

«Нельсон сказав, що можливі й інші застосування мікроКТ-сканера. Наприклад, його аспірант цікавиться еволюцією приматів й морфологією обличчя приматів; група з вивчення Землі та планетарних наук зацікавлена у скануванні колекцій метеоритів; а скрипковий майстер із Садбері зацікавлений у скануванні скрипок, щоб зрозуміти, що відрізняє скрипку Страдіварі від пересічної скрипки.

"Це неймовірно", – каже Нельсон. "Отримати доступ до такого пристрою, за допомогою якого ми зможемо розширити можливості візуалізації в археологічному контексті, – це дуже захоплююче, і цей центр дійсно з'явиться на карті. Є безліч інших застосувань, які ми тільки починаємо вивчати"».

Коротше кажучи, розумний задум живий і почувається в науці як вдома; він перебуває на передньому краї нових відкриттів.

Подальший уявний експеримент: Якби фахівці з вивчення Землі й планет просканували метеорит і виявили послання або молекулярну машину, що виконує впізнавану функцію, чи виправдано було б робити висновок про задум?