Від атеїзму до Христа: історія доктора Інгуана Лю
Доктор Роберт Картер бере інтерв'ю у молекулярного вірусолога доктора Інгуана Лю.
Доктор Інгуан Лю (Yingguang Liu) — ад'юнкт-професор в Університеті Ліберті міста Лінчберг, Вірджинія, США. Він народився в Китаї, закінчив там медичну школу, а потім отримав ступінь магістра мікробіології. Після декількох років медичної практики в якості спеціаліста з інфекційних захворювань доктор Лю переїхав у США для подальшого навчання й отримав ступінь доктора філософії (Ph.D.) в галузі молекулярної вірусології.
Протягом останніх 13 років він викладав в християнських коледжах, спочатку в баптистському біблійному коледжі Маранафа в Вісконсині, а зараз в Університеті Ліберті.
Інгуан Лю народився в сільській місцевості в Північному Китаї в політично складні 1960-ті роки. З раннього віку він був навчений атеїстичній філософії, потім старанно працював, щоб пройти вступний іспит з високим конкурсом в національний коледж в 1984 році.
Після закінчення державної медичної школи він продовжив навчання і в 1993 році отримав ступінь магістра мікробіології. Мотивований бажанням займатися «практичною роботою» він залишив дослідження, щоб працювати в своїй рідній провінції лікарем, що спеціалізується на інфекційних захворюваннях.
Атеїст з перших днів
Так як ми з ним виросли приблизно в один і той самий час, але за дуже різних обставин, я був заінтригований його історією. Я запитав доктора Лю, як це було рости в китайському селі в той час, і він описав своє життя у вбогості, де ніхто не дбав про громадське майно, злодійство й жебрацтво були звичними, а більшість дітей недоїдали.
Незважаючи на проживання в таких умовах, він не ставив під сумнів основну життєву філософію, якої був навчений. Шкільна система, ЗМІ та уряд були єдині в авторитарному сповідуванні атеїзму як єдиного раціонального, наукового уявлення про світ.
Щасливі спогади доктора Лю пов'язані з його дідом, який був шкільним учителем й присвяченим конфуціанцем. Незважаючи на те, що чоловік підтримував уряд Китаю, «під час "Культурної революції" його визнали ворогом народу. Через це дід був змушений ходити з села в село, щоб сповідувати свої «гріхи» фермерам, яких він зустрічав, й приймати суворі глузування, які виходять з найтемніших куточків грішних людей. Але коли він повертався додому в сутінках, я завжди радісно біг до нього на руки, що було єдиною розрадою для його зраненого серця».
Ніяких думок про Бога
Ідея про те, що може існувати Бог, ніколи не приходила в голову Інгуана, поки він ріс, і єдині філософські переконання, про які він знав, були атеїстичні.
«Конфунціанство згадувалось в підручниках тільки для того, щоб показати, наскільки воно є хибним. Однак атеїзм дає дуже мало підстав для моралі. Місцевий чиновник взяв останні кілька срібних доларів зі столу моєї бабусі і цим завдав багато зла моїй родині, а моя бабуся прокляла його».
І все ж, незважаючи на таку жорстокість життя, дивовижні прояви доброти також іноді відбувалися.
«Коли мені було шість років, під час гри біля берега ставка я зісковзнув у воду. Я не міг вилізти, тому що ґрунт був слизьким. Вода потрапила в мій рот, і мені ставало все важче й важче тримати голову над водою. Той самий чиновник, який вкрав гроші моєї бабусі, йшов з мішком борошна на спині. Він почув мій відчайдушний крик, поклав свій мішок, підійшов до ставка, й простягнув обидві руки, щоб витягнути мене з води. Бабуся дізналася про це, й після цього ніколи не забувала згадати, хто врятував її єдиного онука. Так, атеїзм зробив людей породженням диявола, але залишалося ще щось хороше в серці цієї людини».
Це є відображенням біблійних віршів, які говорять, що ми були створені за образом й подобою Божою (Буття 1:26-27) і маємо Богом дане сумління, яке, навіть після довгої ідеологічної обробки й злих справ, все ще іноді здобуває перемогу (Римлян 2:15).1
Дарвінізм — основа для атеїзму
Існує взаємозв'язок між атеїзмом й дарвінізмом, вважає доктор Лю:
«Нас вчили, що атеїстичний історичний матеріалізм був заснований на трьох головних наукових відкриттях XIX-го століття, а саме, першому законі термодинаміки, теорії клітинної біології та дарвінівській теорії еволюції. Про книгу Дарвіна «Походження видів» було сказано: "Не зважаючи на те, що вона була написана в незграбно англійському стилі, ця книга закладає основи природознавства для наших поглядів"».²
Зверніть увагу на те, що перші два пункти в цьому списку (перший закон термодинаміки й клітинна теорія) є хорошими науками. Третій пункт (дарвінізм) є філософією, а не точною наукою, і фактично є неможливим з наукової точки зору.3
Моральний вплив атеїзму
Після закінчення середньої школи в 1984 році доктор Лю успішно здав національний іспит з високим конкурсом й вступив до престижного медичного коледжу в провінції Шаньдун на медичну спеціальність з шестирічною програмою навчання. Він зазначає, що «дарвінізм був домінуючою філософією, коли я вивчав біомедичні науки».
Доктор Лю бачив шкоду, яку приносять властиві даній місцевості гепатити, й хотів знайти ліки. Керуючись цим бажанням, він продовжив навчання в галузі мікробіології.
«У ті роки я дізнався дещо про негативну сторону науки. Рівнянням для успішної наукової кар'єри було: Наука + політика = гранти = слава + гроші. Я був розчарований монополією й лицемірством наукового співтовариства. Хоча в той час я не був християнином, я хотів зробити щось більш конкретне для свого народу, ніж просування в наукових колах. Я почав працювати лікарем в 1993 році, спеціалізуючись на інфекційних захворюваннях».
Доктор Лю зрозумів, що десятиліття насильницького еволюційного атеїзму завдають серйозного удару по суспільству.
«Оскільки люди вважали себе еволюціонуючими тваринами, моральний стан китайського суспільства погіршився до безпрецедентної ситуації. Найпопулярнішим ідолом в Китаї в 1990-і роки був "брат-метал з квадратним отвором" (це – відсилання до древніх китайським монет, які мали квадратний отвір в центрі, а слово, що означало це «отвір», було також прізвищем Конфуція). Знижки від фармацевтичних компаній, які були, по суті, хабарами й заохочували лікарів призначати непотрібні й дорогі препарати, стали значною частиною доходів лікаря. Більшість моїх пацієнтів страждало від хронічного вірусного гепатиту B й перебували під владою вірусу все своє життя. Скільки можна було продовжувати заробляти на життя цією брудною медичною практикою, не займаючись боротьбою з реальним вірусом?»
Перше знайомство з християнами
Приїхавши до Сполучених Штатів в 1997 році, щоб отримати ступінь доктора філософії, Інгуан познайомився з християнством завдяки іншим студентам китайського походження в університеті Огайо.
Як він розповідає, «в бібліотеці університету були листівки, написані на китайській мові: "Нові студенти запрошуються на безкоштовний обід в Коледж Грін". Я пішов на цей захід, не думаючи про те, хто буде оплачувати наш обід. Там я вперше в своєму житті зіткнувся з християнами. Я ніколи не забуду тих прекрасних людей та їх привітні посмішки. Вони називали себе "Китайської групою з вивчення Біблії".
Спочатку я думав, що це була університетська програма! Я запитав: "Так до якого факультету відноситься ця група?" Вони сказали мені, що зустрічаються в будинку професора з Тайвані. Вів заняття пастор місцевої Біблійної церкви. Залучений доброзичливими християнами й вмотивований інтересом вивчати «основні цінності Західної культури», я брав участь у щотижневих заняттях з вивчення Біблії».
«Ми досліджували Писання від Буття до Одкровення протягом трьох місяців. Найбільше мене вразили безліч пророцтв та їх виконання. Я провів деякі дослідження, щоб довести собі, що книги Біблії були дійсно написані авторами, життя яких розділяли сотні років, і я переконався в існуванні надприродного Бога. Якщо Бог Біблії існує, і Він надихнув пророків, то євангельські життєписи Христа повинні бути правдою. Окрім того, унікальна любов християн була для мене демонстрацією Святого Духа. Я ніколи не відчував таку любов раніше. Наші батьки вчили нас, щоб ми завжди були насторожі з іншими людьми».
Навернення
«Під час перших зимових канікул група по вивченню Біблії взяла мене на китайську християнську конференцію в Чикаго. Там Бог використовував євангеліста з досвідом, подібним моєму.
Коли після проповіді ввечері 27 грудня 1997 євангеліст запросив до покаяння, моє серце горіло, а тіло тремтіло, але я відмовився підняти руку. Хіба я не стверджував, що був науковим атеїстом всього три місяці тому? Як я можу стати «відступником» так швидко?
Євангеліст запросив новонавернених пройти вперед, і я більше не міг чинити опір. Я встав і пішов по проходу. В той день Бог Біблії став моїм Богом й небесним Отцем. Ісус Христос був тепер моїм Спасителем, Учителем і Другом, який завжди перебуває зі мною.
Після повернення до Огайо мене запросили брати участь в молитовному зібранні китайської групи з вивчення Біблії. Група вела молитовні списки в блокноті. Коли я з цікавістю перегорнув його, то виявив, що моє ім'я було в молитовному списку протягом декількох місяців!»
Поради доктора Лю для молодих студентів-християн
Доктор Лю отримав ступінь доктора філософії в галузі молекулярної вірусології в Університеті Огайо в 2002 році. В даний час він є ад'юнкт-професором в університеті Ліберті, живе в місті Лінчберг, штат Вірджинія й разом зі своєю дружиною виховує доньку та двох синів. Знаючи шлях, який привів його від атеїзму до Христа, я запитав, як молоді християни можуть максимально вбезпечити себе від атеїстичної філософії. Він красномовно відповів:
«Наша віра може бути зміцнена шляхом вивчення науки з християнської точки зору. В ідеалі їх слід вивчати в християнських коледжах, що не йдуть на компроміс [з еволюційним світоглядом], читати роботи християнських вчених і креаційних місій або спілкуватися з такими місіями особисто. Я помітив, що серед випускників баптистського університету Маранафа, де я викладав протягом 11 з половиною років, служителі, які відвідували наукові курси, є більш сильними креаціоністами, ніж ті, хто їх не відвідували. Я сам спочатку намагався уникати дебатів про вік Землі, поки мене не познайомили з науковими фактами [на користь молодої Землі]».
Чи означає це, що визнання Бога-Творця вплинуло на його розуміння науки?
«Як підкреслили отці-засновники сучасної науки, світ може мати сенс тільки в світлі благого божественного задуму. Я не можу вивчати біологію, не кажучи вже про те, щоб викладати її, без звернення до задуму й мети».
Чи привела віра в Творця до будь-яких нових наукових відкриттів?
«Мої студенти і я запропонували кілька гіпотез, які не особливо зацікавили еволюціоністів, і Бог благословив деякими цікавими результатами. Є елементи в геномі людини, які еволюціоністи вважають залишками випадкових вірусних інфекцій загального предка людини й тварин (тому їх називають «егоїстичною» сміттєвою ДНК), але ми виявили, що ці елементи реагують на жіночі статеві гормони, а значить, вони грають певну роль в репродукції людини».
Хоча доктор Лю ріс без будь-якого знання про небесне, наш вірний Бог не забув його – що нагадує притчу про загублену вівцю (Луки 15:3-7).
Деякі дослідження доктора Лю
Еволюціоністи зазвичай посилаються на «дуплікацію» як на спосіб створення абсолютно нових генів. Помилка копіювання може привести до додаткової копії гену, який, ймовірно, потім може продовжити розвиватися в щось ще ( «неофункціоналізація»), без шкоди для вихідного гену. Доктор Лю обговорив те, що відбувається після теоретичної дуплікації, й картина не приваблива для еволюції.4
По-перше, очікується виродження, бо ушкоджений («нейтральний») ген може вільно мутувати або навіть бути видалений без загрози для організму. При відсутності тиску добору для підтримки працездатного гену, можливість неофункціоналізаціі вельми обмежена. Окрім того, основна відмінність між різними формами життя полягає в тому, як відбувається регулювання генів, а не в їх кількості. Дуплікація генів не допомагає еволюційної теорії.
Доктор Лю також вивчав гени імуноглобуліну людини, залучених в створенні антитіл.5 Вони зустрічаються в родинах генів, в кожній з яких є кілька аналогічних генів. Гени в цій системі, здавалося б, те, що потрібно для походження шляхом дуплікації.
Однак імунна система ніколи не могла б функціонувати як один ген, тому що необхідно кілька генів, що функціонують спільно. Білки, які регулюють цю родину генів, не існують в нижчих організмах (таким чином, абсолютно нові функції як і раніше повинні були виникнути, але на цей раз не зі зв'язаних білків); виродження відбувається швидше, ніж уявна диверсифікація.
Доктор Лю також досліджував ендогенні ретровіруси (ERV),6 які, як стверджують еволюціоністи, є випадковими залишками ретровірусної інфекції в геномах людини, шимпанзе та ін. Хоча вони, нібито, є «сміттєвою ДНК», і «доказом» еволюції, вчені знаходять багато важливих функцій у ERV. В тому числі вони відіграють важливу роль під час відтворення, що повністю підриває еволюційну історію. Доктор Лю передбачає, що ретровіруси походять з геномів, а не навпаки.
-
Cosner, L., Broken images, Creation34(4):46–48, 2012; creation.com/broken-images.
-
Лист Карла Маркса Фрідриху Енгельсу від 19 грудня 1860.
-
Batten, D., Plant geneticist: ‘Darwinian evolution is impossible’: Don Batten chats with plant geneticist John Sanford, Creation 30(4):45–47; creation.com/sanford.
-
Liu, Y. и Moran, D., Do new functions arise by gene duplication? J. Creation20 (2):82–89, 2006; creation.com/gene-duplication2.
-
Liu, Y., The immunoglobulin heavy chain gene family and gene duplication, J. Creation22(3):18–20, 2008; creation.com/immunoglobulin.
-
Liu, Y. и Soper, C., The Natural History of Retroviruses: Exogenization vs Endogenization, Answers Research Journal2:97–106, 2009