Свідоцтва молодості Землі

Статті / Вік Землі / Свідоцтва молодості Землі / Осадові породи проти мільйонів років /

Осадові породи проти мільйонів років

Автор:

Левова частина геологічних дослідження присвячена осадовим відкладенням. Осадові породи, шари, пухкий та скам’янілий осад – все це виглядає для нас чимось дуже давнім і, на жаль, часто асоціюється із мільйонами років. 

Як з’являються осадові породи, як вони накопичуються і чи дійсно цей процес триває так довго? Основна причина накопичення осаду у світовому океані – ерозія. 

Переважно виділяють водну та вітрову ерозії. Щодня вітер піднімає часточки ґрунту та пилу в повітря, еродує гори, і все це опадає у воду. Вода може змивати береги або «сточувати» скелі, через що також тверді частинки потрапляють у воду. Все це супроводжується накопиченням пухких осадових відкладень у світовому океані. 

Водна ерозія щороку спричиняє масштабні руйнування земної поверхні

Осадові відкладення на морському дні

За даними геолога Олексндра Лисицина найбільше осадового матеріалу постачається через річні стоки. Відатк лише річки в тропічних регіонах відкладають 7 млрд тонн осадових порід в рік!1

Як річки забезпечують накопичення осаду, так само різні процеси відповідають за зменшення кількості осадових порід на дні Світового океану. Одним із основних таких процесів є субдукція літосферних плит. 

По суті субдукція – це процес, який супроводжується рухом однієї літосферної плити під іншу. Та плита, яка заходить в мантію Землі, забирає з собою частину осадових відкладень. За даними журналу геофізичних досліджень “Solid Earth”, субдукція забирає 1 мільярд тонн осадових порід на рік. Це не єдиний процес, який відповідає за зменшення кількості осаду, але він є основним. Загалом вчені вважають, що на дні Світового океану знаходиться 262 х 1015 тонн осадових порід.2

Субдукція літосферних плитЗгаданий раніше Олександр Лисицин – радянський вчений, який присвятив своє життя вивченню геології та осадових відкладень. Він вважав, що сумарне накопичення осадових відкладень на дні Світового океану складає 29-30 мільярдів тонн на рік. Так приріст складає 30 млрд тонн, а втрата через субдукцію – 1 млрд тонн. Чисте накопичення складає 29 млрд тонн на рік. 

При сучасній оцінці кількості всіх осадових порід в 262 х 1015 (262,000,000 мільярдів тонн!), весь осад мав накопичитись менше ніж за 10 мільйонів років. Куди поділась решта осаду, якщо вік Землі 4,5 млрд років? Очевидно, осадових порід не вистачає!

В рамках креаційної моделі основна кількість осадових відкладен утворилась швидко під час Потопу Ноя – глобальної водної катастрофи. Коли води Потопу сходили, вони переносили уламки порід та відкладали їх на дні Світового океану. Кількість осадових порід – один із фактів, який свідчить на користь відносної молодості Землі.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

07.01.2021

Динозаври були поховані у водах Всесвітнього потопу

Вчені з Університету Бата (Сомерсет, Великобританія) виявили, що динозаври процвітали до кінця крейдового періоду. Це відкриття суперечить попереднім твердженням про те, що кількість динозаврів зменшувалася до розквіту Крейдової системи. Однак ці висновки відповідають прогнозам глобального сценарію Потопу. Провідний автор Джозеф Бонсор (Joseph Bonsor) та його колеги пояснили: «Залишаються великі розбіжності щодо того, чи було їх [динозаврів] зникнення катастрофічним та миттєвим у геологічному розумінні, чи кульмінацією довгострокових еволюційних тенденцій. Ці конфлікти виникли через численні ієрархічні упередження в літопису скам’янілостей та різницю в аналітичній методології, при цьому деякі дослідження виявляють довгострокове зниження розмаїття динозаврів до межі Крейда-Палеоген (K-Pg), натомість інші пропонують подальшу диверсифікацію».

01.02.2021

Аргумент: хто придумав генетичний код?

У науці широко використовується аргумент за аналогією, введений ще в XIX столітті англійським астрономом і фізиком Дж. Гершелем. Якщо ми бачимо які-небудь явища (наслідки) з безсумнівною схожістю, при цьому відомі причини одного з них, то можна з упевненістю стверджувати, що причини іншого явища (наслідків) аналогічні. На даний аргумент спираються сучасні астрономи, що працюють в програмах пошуку позаземних цивілізацій (Search for Extraterrestrial Intelligence). Вони намагаються вловити з космосу радіосигнали, які б свідчили про позаземний розум. Надзвичайно парадоксально і, зауважимо, нерозумно те, що офіційна наука готова визнати розум, що стоїть за якимсь штучним сигналом з космосу, але вперто не помічає розум, що стоїть за інформаційною насиченістю живої клітини, тобто біологічною програмою, яка закладена в ДНК.

arrow-up