Свідоцтва молодості Землі

Статті / Вік Землі / Свідоцтва молодості Землі / Осадові породи проти мільйонів років /

Осадові породи проти мільйонів років

Автор:

Левова частина геологічних дослідження присвячена осадовим відкладенням. Осадові породи, шари, пухкий та скам’янілий осад – все це виглядає для нас чимось дуже давнім і, на жаль, часто асоціюється із мільйонами років. 

Як з’являються осадові породи, як вони накопичуються і чи дійсно цей процес триває так довго? Основна причина накопичення осаду у світовому океані – ерозія. 

Переважно виділяють водну та вітрову ерозії. Щодня вітер піднімає часточки ґрунту та пилу в повітря, еродує гори, і все це опадає у воду. Вода може змивати береги або «сточувати» скелі, через що також тверді частинки потрапляють у воду. Все це супроводжується накопиченням пухких осадових відкладень у світовому океані. 

Водна ерозія щороку спричиняє масштабні руйнування земної поверхні

Осадові відкладення на морському дні

За даними геолога Олексндра Лисицина найбільше осадового матеріалу постачається через річні стоки. Відатк лише річки в тропічних регіонах відкладають 7 млрд тонн осадових порід в рік!1

Як річки забезпечують накопичення осаду, так само різні процеси відповідають за зменшення кількості осадових порід на дні Світового океану. Одним із основних таких процесів є субдукція літосферних плит. 

По суті субдукція – це процес, який супроводжується рухом однієї літосферної плити під іншу. Та плита, яка заходить в мантію Землі, забирає з собою частину осадових відкладень. За даними журналу геофізичних досліджень “Solid Earth”, субдукція забирає 1 мільярд тонн осадових порід на рік. Це не єдиний процес, який відповідає за зменшення кількості осаду, але він є основним. Загалом вчені вважають, що на дні Світового океану знаходиться 262 х 1015 тонн осадових порід.2

Субдукція літосферних плитЗгаданий раніше Олександр Лисицин – радянський вчений, який присвятив своє життя вивченню геології та осадових відкладень. Він вважав, що сумарне накопичення осадових відкладень на дні Світового океану складає 29-30 мільярдів тонн на рік. Так приріст складає 30 млрд тонн, а втрата через субдукцію – 1 млрд тонн. Чисте накопичення складає 29 млрд тонн на рік. 

При сучасній оцінці кількості всіх осадових порід в 262 х 1015 (262,000,000 мільярдів тонн!), весь осад мав накопичитись менше ніж за 10 мільйонів років. Куди поділась решта осаду, якщо вік Землі 4,5 млрд років? Очевидно, осадових порід не вистачає!

В рамках креаційної моделі основна кількість осадових відкладен утворилась швидко під час Потопу Ноя – глобальної водної катастрофи. Коли води Потопу сходили, вони переносили уламки порід та відкладали їх на дні Світового океану. Кількість осадових порід – один із фактів, який свідчить на користь відносної молодості Землі.

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

06.11.2020

«Це не наука!»

Антікреаціоністи (атеїсти відносяться до них за визначенням) зазвичай стверджують, що креаціонізм – це релігія, а еволюція – наука. Щоб захистити це твердження, вони перерахують список критеріїв, що визначають «хорошу наукову теорію». Один з найбільш часто вживаних критеріїв – це що значна частина сучасних практикуючих вчених повинні приймати її як дійсну науку. Ще один критерій, який визначає науку – це здатність теорії будувати припущення, які можна перевірити. Еволюціоністи зазвичай заявляють, що теорія еволюції робить безліч прогнозів, які виявляються вірними. Вони наводять як приклад щось на зразок стійкості до антибіотиків у бактерій як «передбачення» теорії еволюції, в той час як самі сумніваються в цінності передбачень, зроблених в рамках креаціоністської моделі. Вони кажуть, що оскільки креаціонізм не підходить під їх визначення «науки», то це «релігія», і його (по суті) можна просто ігнорувати.

01.02.2021

Аргумент: хто придумав генетичний код?

У науці широко використовується аргумент за аналогією, введений ще в XIX столітті англійським астрономом і фізиком Дж. Гершелем. Якщо ми бачимо які-небудь явища (наслідки) з безсумнівною схожістю, при цьому відомі причини одного з них, то можна з упевненістю стверджувати, що причини іншого явища (наслідків) аналогічні. На даний аргумент спираються сучасні астрономи, що працюють в програмах пошуку позаземних цивілізацій (Search for Extraterrestrial Intelligence). Вони намагаються вловити з космосу радіосигнали, які б свідчили про позаземний розум. Надзвичайно парадоксально і, зауважимо, нерозумно те, що офіційна наука готова визнати розум, що стоїть за якимсь штучним сигналом з космосу, але вперто не помічає розум, що стоїть за інформаційною насиченістю живої клітини, тобто біологічною програмою, яка закладена в ДНК.

arrow-up