Вчені давно задавалися питанням, як птерозаври (вимерлі крилаті рептилії) могли літати. Ці істоти були занадто незграбні для того, щоб легко підніматись у небо, а потім безперешкодно приземлятися, не зламавши при цьому свої ніжні крила. 

Деякі вчені резонно припустили, що в минулому, ймовірно, атмосферний тиск був дещо вищий. Однак, як ми вже писали, згідно останніх відкриттів, птерозаври мали складну анатомію крила, з мускулатурою й нервами, а їхній мозок був достатньо великим, щоб обробляти сигнали.¹ Це дозволяло птерозаврам літати більш плавно й з більшою економією сил. А збережені у скам’янілостях траєкторії показують, що ці рептилії могли й граціозно приземлятися.²

Художня реконструкція птерозаврів у польоті

Але як тоді птерозаври злітали?

При перших дослідженнях в поле уваги вчених не потрапила крихітна кісточка, яка називається птероїд. Ця кістка була тільки у птерозаврів. Раніше вважалося, що вона згинається всередину. Але Метью Вілкінсон (Matthew Wilkinson) з Кембриджського університету, Великобританія, та його колеги, які вивчають політ тварин, виявили, що птероїд викопних птерозаврів був направлений вперед. 

Очевидно, птероїд підтримував складку шкіри на передньому краю крила (пропатагіум, або плечова перетинка), яка діяла як рухливий ніс крила (передній край крила, той, який перший врізається в зустрічний потік повітря).³ Даррен Нейш (Darren Naish ), палеонтолог з Портсмутського університету, Великобританія, стверджує, що знайдені в Китаї зразки скам'янілих м'яких тканин птерозавра є вагомим аргументом на користь цієї гіпотези.⁴

Птероїд й шкірна складка дозволяли птерозаврам застосовувати «аеродинамічні прийоми, які притаманні сучасним літакам».⁵ Зміна кута нахилу складки дозволяло збільшити підйомну силу на 30% .Таким чином, навіть дуже великі птерозаври могли відриватися від землі навіть при легкому вітерці, просто розправивши крила. І додаткова підйомна сила дозволяла їм зменшити мінімальну швидкість польоту (нижче якої вони залишалися б на місці) до 15%, що забезпечувало їм плавне приземлення. 

Окрім цього, згинаючи птероїд на одному крилі й випрямляючи його на іншому, птерозаври створювали різну підйомну силу на різних крилах, що дозволяло їм групуватися на поворотах. Ця унікальна будова свідчить про досконалість Майстра, який створив істот, що здатні настільки ефективно літати при нормальному атмосферному тиску (Буття 1:20-23).