Основи креаціонізму
Креацентр > Статті > Основи креаціонізму > Видоутворення

Видоутворення

Тварин на Землі дуже багато. Весь тваринний світ зоологічна наука розподіляє на групи залежно від ступеня спорідненості між тваринами. Без класифікації тварин по певним групам, без певної системи було б неможливо орієнтуватися у величезній кількості існуючих видів тварин. Вид – це найнижчий рівень класифікації тварин. Зазвичай, термін вид зоологічна наука визначає як група організмів, що має подібні будову, вигляд, поведінку а також біологічні процеси всередині цих організмів, які здатні до продукування життєздатного і плодючого потомства при схрещуванні. Як правило, не можуть схрещуватися з організмами іншого виду з подальшим життєздатним потомством.

На сьогодні в світі налічують близько 2-ох мільйонів видів тварин. І ця кількість щороку продовжує зростати. Поряд з тим багато видів тварин зникають назавжди з нашої планети. Цей процес активні захисники теорії еволюції приписують еволюційному поступу.

Так що ж таке видоутворення, як утворюються нові види і чи можна ці процеси віднести на рахунок еволюції «від простішого до складнішого, по висхідній»?

Миша хатня (Mus musculus)

Процес видоутворення добре аргументований низкою прикладів із природних умов. Так, завезена на Фарерські острови хатня миша впродовж 300 років розвинулася там в новий біологічний вид. Схоже трапилося і з кроликом на острові Порту-Санту. У XVст. кілька 

Крілик свійський (Oryctolagus cuniculus)

свійських кроликів випустили на острові Порту-Санту, на північ від архіпелагу Мадейра (біля північно-західних берегів Африки). Тварини здичавіли, змінили колір хутра, пристосовуючись до темного вулканічного грунту. Через відмінності у поведінці тепер уже зазвичай не схрещуються зі свійськими кроликами, від яких вони походять; тому їх варто вважати новим біологічним видом. 

Ще один цікавий приклад. Це приклад утворення нових видів рослин на грунтах териконів шахт на півдні Англії, засмічених важкими металами. Терикони шахт засмічені настільки, що принесене насіння зазвичай не може прорости або дуже швидко гине. Проте незначна кількість рослин виростає і може плодоносити. Всі їхні нащадки спроможні освоювати засмічені терикони. Генетичні дослідження довели, що рослини, які виросли на териконах, майже або зовсім не схрещуються з формами із навколишніх незаражених місцевостей, від яких вони походять. За критерієм біологічного виду виникли нові види рослин. Біологічні види рослин чи тварин виникають і сьогодні і ми це можемо спостерігати. Однак чи свідчить це про початок розвитку складнішого організму (в рамках теорії «еволюції по висхідній»)?

Польовиця тонка (Agrostis capillaris) – вид рослини, яка генетично здатна толерувати отруту, найпристосованіший

Трава медова (Holcus lanatus) – вид рослини, яка генетично здатна толерувати отруту, найпристосованіший

Рослини з териконів шахт дослідили генетично. Виявляється, що рослини, які ростуть на засмічених грунтах, не набули нових властивостей, а здатність толерувати отруту вже була наявна у відповідних видах до того, як вони зайняли заражені грунти. Отже цю толерантність до отрути можна вважати вираженням природної генетичної варіабельності відповідних рослин. Набуття толерантності до отрути здійснюється шляхом екстремальної спеціалізації (див. попередній допис МІКРОЕВОЛЮЦІЯ vs МАКРОЕВОЛЮЦІЯ). У нормальних місцевостях варіант толерантний до отрути менш життєздатний, тому він трапляється дуже рідко. А на заражених грунтах саме цей варіант найпристосованіший до виживання. Толерантність до отрути відбувається, очевидно, через те, що засвоєння мінеральних солей із грунту обмежується. Отже ідеться не про еволюційний прогрес, а про обмеження, що виявляється перевагою в спеціальному оточенні. Такі процеси свідчать що видоутворення не потрібно вважати початком розвитку складнішого організму. Часто це пов’язано зі спеціалізацією і тому зі збіднінням генофонду. Пристосування і спеціалізація – з одного боку і вищий щабель розвитку – з другого, різняться між собою. Отже, про «еволюцію» можна вести мову лише в значенні мікроеволюції, або просто пристосування і спеціалізації. Крім цього, ми робимо важливий висновок. Надзвичайне пристосування веде до непоправного збіднення генофонду (приклад з рослинами на териконах – повторюся, вони дуже рідко трапляються на незаражених грунтах). Краще пристосований означає вужче пристосований. Оскільки таке видоутворення базується на втратах інформації, вважати видоутворення першими кроками до постульованого еволюційного розвитку по висхідній буде взагалі не коректно. Навіть якщо інформація не втрачалася (у випадку з кроликами), видоутворення не привело до появи нової інформації, а лише до проявлення вже наявної.

Автор: Бабицький О.

В написанні використовувався матеріал з книги Р. Юнкера та З. Шерера «Еволюція. Критичний підручник», Мандрівець, Тернопіль, 2013

Джерела зображень:

https://wildseed.co.uk/species/view/185

https://www.plantarium.ru/page/image/id/572116.html

https://info-farm.ru/alphabet_index/n/naturalizaciya-biologiya.html

 https://baomoi.com/diem-3-loai-chuot-thuong-gap-nhat-o-viet-nam/c/33651487.epi

Написати коментар