Атеїзм
Категорії / Мораль, етика та світогляд / Атеїзм / Атеїзму потрібна еволюція

Атеїзму потрібна еволюція

Джерело: creationist.in.ua

На питання стосовно нашого походження (як все виникло) існує тільки два варіанти відповіді. Або Всесвіт виник сам по собі, або ні. Якщо він виник сам по собі, то має місце якась космічна еволюція, яка все пояснює. Якщо ж це не так, тоді повинен бути Творець. І третього не дано.1

Багато людей, схоже, впевнені в тому, що теорія еволюції ґрунтується на безпосередньому аналізі фактів, які зі всією очевидністю доводять реальність історичного процесу еволюції. Як заявляє відомий еволюціоніст Річард Докінз:

«Є мільйони і мільйони доказів, з якими не стане сперечатись жодна людина при здоровому глузд».2

Тим не менш у кожної людини неминуче є певна відправна точка, на якій засновані її переконання в питанні походження – припущення, яке можна лише прийняти на віру без доказів, або аксіома. Навіть якщо дехто говорить, що відправною точкою його переконань є результат аналізу сукупності фактів, які привели її до таких переконань, все одно в основі його системи поглядів неодмінно є деяка відправна точка, яку неможливо вивести з будь-чого іншого.

Еволюціоніст Майкл Руз визнає:

«Еволюція, подібно до релігії, потребує деяких апріорних, або метафізичних припущень, які на певному рівні не можуть бути доведені емпрірично».3

Наведемо абстрактний приклад. Одна людина каже: «Я переконаний в 'А'». Інша запитає її: «Чому?» Та відповідає: «Тому що 'Б'». 

Вони не зможуть продовжувати так нескінченно (нескінченна регресія). Можна пройтись так по всьому алфавіту («тому що 'В'», «тому що 'Г'» і т.д.), але рано чи пізно доведеться зупинитись і сказати: «Я впевнений в цьому тому, що я в цьому впевнений». Тобто ви неодмінно дійдете до деякого переконання, яке неможливо довести за допомогою якого-небудь іншого переконання, в іншому випадку це останнє переконання було б «об’єктивним».

Як тільки хто-небудь приймає певну точку відліку, всі інші дані зазвичай проходять крізь цей «фільтр», і таким чином формується свідогляд.4

Еволюція опирається на атеїзм 

Відправною точкою для атеїста є тверда віра в те, що Бога немає (a–теос), нехай навіть деякі ревізіоністи стверджують, що атеїзм – це всього лише відсутність віри в Бога. Якщо від самого початку відштовхуватись від впевненості, що Бога немає, то якими будуть інтерпретації та пояснення всіх тих фактів та явищ, які ми спостерігаємо (Всесвіт, Земля, різноманітність життя, людський досвід і т.д.)?

5 опорних пунктів атеїстичної віри 

  1. Натуралізм. Очевидно, що атеїст повинен вірити в те, що все виникло в результаті природних процесів, так як його першочерговою передумовою було те, що немає ніякого Вищого Розуму, немає Розумного Творця, немає «керуючої руки», яка була б першопричиною всього.

  2. «Від простого до складного». Віра в те, що наш Всесвіт з його надзвичайно складною організацією розпочав своє існування повністю сформованим, просто неприпустима для атеїста. Відтак повинні були відбуватись і начебто відбулись численні перетворення матерії. Ці процеси повинні були вести до змін від простого до більш складного.

  3. Великі епохи часу. Для того, щоб пояснити величезне різноманіття у Всесвіті, всі ці процеси повинні були відбуватись протягом колосальних періодів часу.

  4. Людина – результат випадковості, який керується своїми власними принципами. Люди повинні були з’явитись в результаті природних некерованих процесів, а значить, ми не можемо вважатись якимись особливими, ні в якому іншому сенсі окрім як «верхівкою харчового ланцюга». Будь-яке почуття моралі та етики – всього лише результат нашого природного розвитку, а тому воно не може бути абсолютним.

  5. Еволюція. Однозначний висновок – все, що з нами відбувається – результат процесу, який можна назвати «самостворенням».5 (Зауважте, що не зважаючи на те, що ідея «самостворення» є по своїй суті безглуздою [тому що те, чого ще не існує, не може нічого робити], сучасні атеїсти, наприклад, Лоуренс Краусс, цілком серйозно подають такий ненауковий нонсенс.

Отже, всі ключові складові загальної теорії еволюції (космологічної, геологічної, хімічної, біологічної еволюції, а також еволюції людини) є просто логічними філософськими наслідками застосування класичної концепції атеїзму стосовно світу, в якому ми живемо. Всі ці висновки можна зробити з одного простого переконання в тому, що Бога немає (а–теїзм), навіть не беручи до уваги ніяких фактичних даних. Навпаки, після цього будь-який факт, який підлягає спостереженню, можна інтерпретувати крізь призму віри у відсутність Творця. І поєднавши все це, можна створити історію Всесвіту, яка відповідає такому світогляду.

Ці 5 опорних пунктів-аксіом були незмінними протягом всієї історії. Стародавні єгиптяни, вавилоняни, індійці, греки і римляни мали таке ж уявлення про мільйони років і/або біологічної еволюції, навіть не маючи таких даних, які сьогодні вважаються доказами теорії еволюції (геологічна колонка, ДНК, природний відбір, радіометричне датування, викопні рештки гомінідів і т.д.).

В якості більш сучасного прикладу наведемо Еразма Дарвіна, атеїста, який розробив і описав натуралістичне пояснення світу на 65 років раніше свого онука Чарльза Дарвіна. В своїй книзі «Зоономія» (1794 р.) він виклав свої ідеї про те, що Земля виникла в результаті «космічного вибуху», життя зародилось в морі, живі організми стали вдосконалюватись до тих пір, поки не еволюціонували в людей, і все це тривало мільйони років. Ще раз заверніть увагу, що всі ці припущення не спирались на жодні з тих даних, на які вказують еволюціоністи сьогодні.

Навіщо виходити з упередження, що Бога немає? 

Біблія говорить, що невідроджені люди знаходяться в стані ворожнечі з Богом. Найвищою формою заперечення будь-якої особистості є заперечення її існування (звідси вираз «ти помер для мене»). Дійсно, деякі люди заперечують Бога настільки, що відкидають Його існування. Заперечення Бога часто резюмується сумнозвісним твердженням атеїста Ніцше «Бог мертвий».

Не зважаючи на те, що протягом усієї історії знаходились люди, які проголошували себе атеїстами, прийнята ними концепція завжди піддавалась сумніву розумними, мислячими людьми (вірогідно, по причині її нелогічності з точки зору і науки, і філософії, а також очевидних моральних наслідків цієї системи). Наприклад, сер Ісак Ньютон (якого без сумніву можна назвати найвеличнішим світилом науки всіх часів), одного разу сказав:

«Протилежність благочестю – це сповідування атеїзму, а на практиці – ідолопоклонство. Атеїзм настільки безглуздий і огидний роду людському, що в нього ніколи не було багато послідовників».6

Існує уявлення про те, що теорія еволюції «наукова». Думаєте, на початку дарвінівська теорія еволюції булла сприйнята науковим товариством в цілому? Скоріше, вона знайшла підтримку у натуралістів і біблійних критиків, в тому числі, тих, хто взагалі не мав жодного відношення до науки.

Багато видатних вчених одразу ж стали в опозицію дарвінізму. В їх рядах були фізик Джеймс Клерк Максвелл, який відкрив електромагнетизм,7 Луї Пастер – основоположник імунології, який також відкрив фундаментальний закон біології – біогенез,8 Лорд Кельвін, піонер термодинаміки, який взяв участь у створенні трансатлантичного телеграфу,9 Луї Агассіз – основоположник сучасної гляціології.

Відомий математик, астроном, член Королівського наукового товариства сер Джон Гершель забракував теорію еволюції як «закон безладу і хаосу».10 Річард Оуен, керівник департаменту природничої історії Британського музею, так докучав Дарвіну зі своїми запереченнями, що той врешті-решт зізнався, що ненавидить його!11 Уільям Уевелл, знаменитий філософ науки, автор «Історії індуктивних наук», заборонив тримати в бібліотеці Кембріджа «Походження видів». Окрім цього можна назвати безліч біблійних геологів, які також відкидали дарвінізм, разом зі спорідненою йому ідеєю про «мільйони років» земної історії.

Багато хто вважав дарвінізм насправді антинауковою теорією. Професор Йоганн Генріх Блазіус, директор Державного музею природознавства в Брауншвейзі (Німеччина), в своєму інтерв’ю дуже тонко підмітив: 

«Мені дуже рідко потрапляли в руки наукові книги, з такими розлогими висновками, практично не підкріпленими ніякими фактами. … Дарвін хоче показати, що одні роди виникли від інших родів».12, 13

З іншого боку, з величезним ентузіазмом підтримували книгу Дарвіна ті, хто вважали себе «вільномислячими особистостями»: Чарльз Лаєль, який хотів «звільнити науку від Мойсея», Томас Гакслі, що називав себе агностиком, сумнозвісний фальсифікатор Ернст Геккель14 (що вже мав успіх в насадженні антибіблійних еволюційних ідей і ненавидів Біблію за те, що в ній засуджується расизм). Навіть найперші прихильники теорії серед теологів (подобні до теїстичного еволюціоніста Ейза Грея и богослова з расистськими поглядами Чарльза Кінгслі), схоже, з самого початку схилялись до натуралістичного пояснення створення ще до прийняття дарвінізму.

Від початку плідних з наукової точки зору Середніх віків і до XIX сторіччя, світогляд в державах західного світу формувався перш за все під впливом християнства, біблійної часової шкали і уявлень про закон і мораль, що витікали з них. Сьогодні все зовсім по-іншому, християнство і Біблія практично викинуті з суспільного життя. Біблійне вчення і навіть настанови в біблійній моралі в багатьох місцях буквально «поза законом», а в більшості навчальних закладів викладається тільки один погляд на наше походження – теорія еволюції.

Неважко зрозуміти, чому так багато людей сьогодні вірить в еволюцію, адже державна освітня система і засоби масової інформації всюди представляють її як «факт» і як «науку» вразливим дітям. Нав’язують з такою ревністю, що на даний момент еволюційні ідеї міцно утримують свої позиції. Оскільки еволюційна концепція підтримуює натуралістичний, а не теїстичний світогляд, багато хто (навіть серед тих, хто виріс в сім’ях, які сповідують віру в Бога) вважатимуть, що атеїзм – правда, і приймуть цей світогляд.

Однак еволюція насправді не опирається на «факти». Якби люди тільки не полінувались перевірити основу атеїстичного світогляду! Так звані «докази» еволюції, які приводять атеїсти, щоб обґрунтувати свою віру, просто не витримують критики (це наглядно показано в нових — книзі і документальному фільмі «Ахіллесові п’яти еволюції»). Якщо виходити з біблійної концепції, то все, що ми бачимо в створеному Богом світі, прекрасно відповідає тому, що написано в Його Слові, тому у нас немає потреби вдаватись до «притягнутих за вуха» пояснень, в яких так часто має потребу еволюційна теорія.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. Зауважте, що теїстична еволюція (ідея, що Бог творив все за допомогою еволюції), не є насправді третім варіантом відповіді на питання, оскільки вона все одно говорить про Творця, як про першопричину існування всього.

  2. The Genius of Charles Darwin (Episode 3): Richard Dawkins, Channel 4 (UK), 18 серпня 2008 р.

  3. Повна версія розмови доступна онлайн за адресою arn.org/docs/orpages/or151/mr93tran.htm або в текстовому вигляді: Young, C.C. і Largent, M.A., Evolution and Creationism: A Documentary and Reference Guide, стор. 253–260.

  4. Зрозуміло, відправну точку завжди можна переосмислити.

  5. Зауважте, що є багато різних назв і пропозицій механізмів для загальної концепції «эволюции»; дарвінізм, неодарвінізм, переривчаста рівновага, теорія хаосу і т.д. Існує навіть плоскоземельний еволюціонізм!

  6. Principia, Book III; cited in; Newton’s Philosophy of Nature: Selections from his writings, p. 42, ed. H.S. Thayer, Hafner Library of Classics, NY, 1953.

  7. Lamont, A., James Clerk Maxwell (1831–1879), Creation 15(3):45–47, 1993; creation.com/maxwell.

  8. Louis Pasteur (1822–1895), Outstanding scientist and opponent of evolution, Creation 14(1):16–19, 1991; creation.com/pasteur.

  9. Woodmorappe, J., Lord Kelvin revisited on the young age of the earth, Journal of Creation 13(1):14, 1999; creation.com/kelvin.

  10. Bowlby, J., Charles Darwin: A new life, W.W. Norton & Company, New York, стор. 344, 1990 г.

  11. Darwin, F., Seward, A.C. (ред.), More letters of Charles Darwin, Vol. 1, стор. 226–228, 1903 р., процитовано в Bowlby, стор. 352.

  12. З інтерв’ю директора Блезіуса: “Evolution is only a Hypothesis”, 1859 г., процитовано в Braunschweiger Zeitung, 29 березня 2004 р.

  13. Wieland, C., Blast from the past, creation.com/blasius, 16 червня 2006 р.

  14. van Niekerk, E., Countering revisionism part 1: Ernst Haeckel, fraud is proven, J. Creation 25(3):89–95, 2011; part 2: Ernst Haeckel and his triple-woodcut print,Creation 27(1):78–84, 2013 р.