Основи креаціонізму
Креацентр > Статті > Основи креаціонізму > Креаціонізм і еволюція в світлі принципу бритви Оккама

Креаціонізм і еволюція в світлі принципу бритви Оккама

13221-Okham
З Оккама в Лондон

Бритва Оккама, закон економії, або закон стислості — це назви одного й того ж філософського принципу. Англійський теолог і філософ 14-го століття Вільям Оккамскій використовував його так часто й гостро, що він став відомим під назвою «бритва Оккама».

Оккам сьогодні — це село в графстві Суррей, в Англії, розташоване на відстані близько 40 км (25 миль) на північний захід від Лондона.1 Вільям народився в ньому 1285 р. а помер, приблизно, 1349 р. в монастирі Мюнхена.2

Принцип гострий, як бритва

  Принцип, який носить ім'я Вільяма в одному зі своїх латинських варіантів звучить так: «Entia non sunt multiplicanda praeter necessitatum», що перекладається як: «Не потрібно множити сутності (для пояснення явищ) понад необхідність».3,4

 Коли цей принцип застосовується по відношенню до різних теорій, що описують природу, то він не заперечує складності природи, але означає тільки, що при поясненні будь-якого спостережуваного явища, правильним, імовірно, виявиться таке пояснення, яке містить найменше число припущень.

 Крім того, що цей метод є прикладом гарної філософії, його спосіб аргументації являє собою гарну науку. Наприклад, головна перевага теорії Коперника (Земля обертається навколо Сонця) над теорією Птолемея (Сонце рухається навколо Землі) було скорочення числа окремих припущень з 79 до 34. Пізніше Ісаак Ньютон зміг пояснити рух і Землі й інших небесних тіл за допомогою тільки одного допущення — закону гравітації.

 Обгрунтованість надприродного

 Чи залишається в силі принцип бритви Оккама коли розмова заходить про надприродне? По всій видимості, атеїсти вважають саме так. У Словнику скептиків написано: «Атеїсти часто залучають бритву Оккама як аргумент проти існування Бога, стверджуючи, що Бог — це непотрібна гіпотеза».5

 І в своєму бестселері «Коротка історія часу» Стівен Хокінг, обговорюючи принцип невизначеності, пише:

 «Звичайно, ми можемо уявити собі існування зводу законів, які обумовлюють всі події для якоїсь надприродної істоти, яка, в свою чергу, спостерігає за поточним станом всесвіту не порушуючи її. Однак, такі моделі всесвіту не дуже корисні для нас, простих смертних. Нам напевно краще згадати принцип економії, відомий під назвою бритви Оккама та відрізати всі ті аспекти теорії, які неможливо спостерігати.»6

 Однак, коли скептики залучають для розгляду бритву Оккама, вони тим самим, роблять різку для своєї власної спини, тому що, як ми побачимо, якщо визнається цінність бритви Оккама, і цей критерій використовується в дискусії на тему креаціонізму-еволюції, виграє безумовно креаціонізм, а не еволюція.

5096brief-history-of-time

Книга Стівена Хокінга

Додаток до питань походження

 Давайте розглянемо бритву Оккама в додатку до двох теорій походження, а саме, до теорії еволюції і до креаціонізму, й особливо до відповідей на деякі фундаментальні проблеми, які кожна з цих теорій покликана пояснити, щоб не втратити переконливості. Спочатку давайте розглянемо дилему еволюціоністів.

  1.  Звідки взялися речовина й енергія?

 Якщо хтось скаже, що речовина й енергія існували завжди, тоді, за логікою, вічне існування мало бути притаманне й всесвіту. Але всесвіт виснажується відповідно до другого закону термодинаміки, тому рано чи пізно настане теплова смерть, при якій все у всесвіті досягне однакової температури в кілька градусів вище абсолютного нуля. Якби всесвіт існував вічно, теплова смерть наступила б давним давно, однак цього не сталося. Отже, всесвіт не вічний, і у нього мав би бути початок. Якщо хтось скаже, що матерія й енергія є результатом передбачуваного великого вибуху, тоді він нехай також пояснить звідки взялася енергія для великого вибуху? Якщо хтось скаже що вона взялася з «космічного яйця», то у відповідь послідує безліч питань на які у еволюціоністів бракуватиме відповідей, а також буде потрібно море припущень.

 Наприклад, звідки взялася енергія «космічного яйця»? Що змусило його стиснутися в одну безрозмірну точку («сингулярність», яка просто є заміною слову «ніщо»7)? Що дало поштовх до початку розширення «нічого»? Якщо гравітація була майже нескінченною, а єдина точка була чорною дірою, чому все стало розширюватися? Яким чином це вибухове розширення справило весь порядок у всесвіті?І так далі…

  1.  Звідки взялося життя?

 Наступного разу коли ви з'їсте банку бобів, або консервованих фруктів, то задумайтеся про те, чому ви все ще не померли від харчового отруєння? А справа в тому, що консервна банка з їжею після того як її запаяли, стерилізується високою температурою, яка вбиває всередині всі бактерії. Після того як все живе загинуло, нове життя не відбувається з неживої матерії.

 У цьому полягає суть закону біогенезу: життя породжує життя, а нежива матерія життя не породжує. Інше місце, де дію цього закону можна побачити — це лікарняна операційна кімната. Принцип асепсіса (стерилізація), що випливає з робіт Пастера, Листера та інших вчених пов'язаний з тим фактом, що якщо одного разу все життя було знищене, нежива матерія не породжує й не може породити нове життя.

 Тоді виникає питання, звідки життя сталося? Звичайна відповідь еволюціоніста буде така, що життя виникло в результаті випадкового з'єднання атомів і молекул в первинному бульйоні. (Точка зору Френсіса Кріка, звана теорією панспермії, пропонує вважати, що життя було принесене з іншої частини всесвіту. Однак його погляд просто переводить проблему походження життя в морок невідомості космосу). Але такий підхід включає в себе численні припущення та суперечить добре доведеним принципам, таким як закон біогенезу, який ми підтверджуємо щодня, як було згадано вище.

  1.  Звідки взялася інформація?

 Живі істоти насичені інформацією, записаною в основному в їх ДНК. Ця специфічна інформація визначає як зробити та використовувати всі компоненти живого організму, як забезпечити розмноження т. п. В організмі людини молекула ДНК містить близько 3 мільярдів «букв» тексту інформації з планом синтезу 100 000 різних білків, а також багато іншого, яке науці поки невідоме (наприклад, як відбувається управління розвитком ембріона).

 Цей тип інформації містить певне значення й сенс. Наприклад, послідовність літер «оанвл лібоме минс кра отва дете тому Мелибеи» не має сенсу та нічого не означає, так що мало що передбачає, що її породило щось більше ніж випадковий процесс.8 Але якщо хто-небудь переставить ті ж букви і збере фразу: «вона володіє червоним автомобілем», ми відразу побачимо інформацію, вироблену розумом.

 Еволюційні або інші випадкові процеси (наприклад, природний відбір), не можуть призвести величезні обсяги інформації, які необхідні для життя живих істот.9 Припущення про те що вони можуть це зробити, абсолютно не обґрунтоване. 

  1.  Як відбуваються зміни?

 Якщо, відповідно до еволюційної теорії, тварині необхідно розвинути певний орган (наприклад, динозавру відростити крила, щоб уникати хижаків), такий орган не дає перевагу у виживанні на проміжних стадіях свого розвитку. Тварина в якої передні ноги стали частково ногами та частково крилами, вже не зможе бігати так швидко, як раніше й ще не почне літати. Тому ймовірність виживання такої тварини буде нижче, а за визначенням (виживають найбільш пристосовані), такі проміжні форми будуть знищені. Як в таких умовах будуть утворюватися нові форми?

5096occam
Малюнок Wikipedia.org Уільям Оккамскій

 Відповіді

 Відповіді на згадані вище питання повинні знаходитися в тих рамках, які визначені цією філософією (еволюцією або креаціонізму).

 Еволюційна модель бере за основу процес випадкової мутації і природний відбір. Однак, випадкові процеси не можуть ні пояснити, ні породити масу й енергію, життя та інформацію.

 Теорія еволюції робить багато припущень, але жодне з них не дає відповіді на поставлені питання.

 А яка тоді креаційна модель? Які відповіді креаціонізму на ці фундаментальні проблеми? Жоден з них не представляє особливої проблеми оскільки креаціонізм постулює існування вічного Бога, Який всемогутній, всезнаючий і який одночасно існує всюди. Тому для креаціоніста-християнина:

  1. Питання походження матерії та енергії не викликає особливих проблем, всемогутній Бог створив їх на самому початку. Матерія (природа) не може бути вічною, але Бог вічний.
  2. Походження життя не є проблемою — вічний і живий Бог дав життя рослинам, тваринам і першій людській парі в своєму первісному творінні.
  3. Походження інформації не є проблемою — всезнаючий Бог спроектував порядок і всесвіт у всій його складності, а потім дав людині розум побачити, зрозуміти та використовувати її. Він сказав, — і все почало існувати — мова мається на увазі використання інформації (Псалми 32:6,9).
  4. Що стосується динозаврів, відрощувати крила та перетворюватися в птахів, наскільки простіше думати, що Бог створив динозаврів, щоб вони були динозаврами, а птахів, щоб вони були птахами! Він створив різних організмів, щоб вони розмножувалися за родом їх (Буття 1). Ми бачимо, що організми розмножуються тільки за родом своїм, і зараз ми знаємо генетичну основу цього.

Згідно бритві Оккама, найкраще пояснення буде таким, яке приймає найменше число припущень, що пояснюють факти. Креаціонізм робить одне припущення — що Бог є Тим, Який говорить, Ким Він є в Біблії — тому що, якщо це так, тоді напевно Він зробив все, що Він каже, що зробив. Це ж дає правильні відповіді на всі питання проблем походження згадані вище.

 Теорія еволюції робить багато припущень, але жодне з них не дає відповіді на поставлені питання.

 Отже, згідно з бритвою Оккама, креаціонізм виграв суперечку!

 

 

Автор: Рассел Гріг

Джерело: Creation

 

Переклад:  Горячкіна Г.

Редактор: Недоступ А.

 

 

 Посилання

  1. Назви місць в графстві Суррей припускають, що первинне ім'я походить від «окка Хем», згідно з довідкою, виданою автору Радою графства Суррей. Повернутися до тексту.
  2. Ockham, Williamof, EncyclopaediaBritannica 8:867, 1992. Повернутися до тексту.
  3. Occam's razor, Wikipedia, en.wikipedia.org/wiki/Occam's_razor, May 2, 2007. Повернутися до тексту.
  4. Найстарша відома версія приписується Аристотелю в 350 році Д.Х.: «Природа діє найкоротшим способом» і «Більш обмежений шлях, якщо він адекватний, завжди краще». Іншими вченими, висловившими схожі ідеї були Галілео Галілей і Альберт Ейнштейн, про якого говорять, що йому належить дотепне висловлювання: «Все повинно робитися, по-можливості, найбільш простим способом, але не простіше». Повернутися до тексту.
  5. 'Occam's Razor', The Skeptic's Dictionary, skepdic.com/occam.html, May 2, 2007. Повернутися до тексту.
  6. Hawking, S., A Brief History of Time, Bantam Books, London, 1988, p.59.Повернутися до тексту.
  7. Див. Всесвіт — це ніщо! Остання дика «здогадка» космологів !? Повернутися до тексту.
  8. Насправді, послідовність не є по справжньому випадковою, тому що автор зібрав букви в новому порядку, перетворивши інформаційно-насичену пропозицію, що має сенс упсевдо-випадковій послідовності. Частота букв показує, що ця послідовність не є випадковим набором літер латинського алфавіту. Повернутися до тексту.
  9. Див. Weasel Words: Refuting a common ploy to persuade people that evolution has been proven 'by computer' що до пояснення, чому комп'ютерна програма Докінса не пояснює яким чином мутації і природний відбір призводять до виникнення інформації у живих істот. Повернутися до тексту.

Написати коментар