З Оккама в ЛондонБритва Оккама, закон економії, або закон стислості — це назви одного й того ж філософського принципу. Англійський теолог і філософ XIV-го століття Вільям Оккамський використовував його так часто й гостро, що сам принцип зараз відомий під назвою «бритва Оккама».

Оккам сьогодні — це село в графстві Суррей в Англії, розташоване на відстані близько 40 км на північний захід від Лондона.¹ Вільям народився там 1285 році, а помер приблизно в 1349 р. в монастирі Мюнхена.²

Принцип гострий, як бритва

Принцип, який носить ім'я Вільяма, в одному зі своїх латинських варіантів звучить так: «Entia non sunt multiplicanda praeter necessitatum», що перекладається як: «Не потрібно множити сутності (для пояснення явищ) понад необхідність».^{3, 4}

Коли цей принцип застосовується по відношенню до різних теорій, що описують природу, він не заперечує складності природи, але означає тільки, що при поясненні будь-якого явища, що спостерігається, правильним, ймовірно, виявиться таке пояснення, яке містить найменше число припущень.

Крім того, що цей метод є прикладом гарної філософії, даний спосіб аргументації — хороша наука. 

Наприклад, головною перевагою теорії Коперника (Земля обертається навколо Сонця) над теорією Птолемея (Сонце рухається навколо Землі) було скорочення числа окремих припущень з 79 до 34. Пізніше Ісаак Ньютон зміг пояснити рух Землі, а також інших небесних тіл за допомогою тільки одного допущення — закону гравітації.

Обгрунтованість надприродного

Книга Стівена ХокінгаЧи залишається в силі принцип бритви Оккама, коли мова заходить про надприродне? По всій видимості, атеїсти вважають саме так. У «Словнику скептиків» написано: 

«Атеїсти часто використовують бритву Оккама як аргумент проти існування Бога, стверджуючи, що Бог — це непотрібна гіпотеза».⁵

У своєму бестселері «Коротка історія часу» Стівен Хокінг, обговорюючи принцип невизначеності, пише так:

«Звичайно, ми можемо уявити собі існування зводу законів, які обумовлюють всі події для якоїсь надприродної істоти, яка, в свою чергу, спостерігає за поточним станом Всесвіту, не порушуючи його. Однак такі моделі Всесвіту не дуже корисні для нас, простих смертних. Нам напевно краще згадати принцип економії, відомий під назвою бритви Оккама, та відрізати всі ті аспекти теорії, які неможливо спостерігати».⁶

Однак коли скептики звертаються до принципу бритви Оккама, вони тим самим роблять різку для своєї власної спини, тому що, як ми побачимо далі, якщо визнається, що бритва Оккама — правильний підхід, і цей критерій використовується в дискусії на тему креаціонізм-еволюція, то виграє безумовно креаціонізм, а не еволюція.

Додаток до питань походження

Портрет Вільяма ОккамськогоДавайте розглянемо бритву Оккама стосовно двох теорій походження життя, а саме теорії еволюції і креаціонізму, й особливо до відповідей на деякі фундаментальні проблеми, які кожна з цих теорій покликана пояснити, не втрачаючи переконливості. Спочатку давайте розглянемо дилему еволюціоністів.

1.  Звідки взялися матерія та енергія?

Якщо хтось скаже, що матерія та енергія існували завжди, тоді, за логікою, вічне існування мало бути притаманне й Всесвіту. Але Всесвіт виснажується відповідно згідно з другим законом термодинаміки, тому рано чи пізно настане теплова смерть, при якій все у Всесвіті досягне однакової температури лише на кілька градусів вище абсолютного нуля. 

Якби Всесвіт існував вічно, теплова смерть наступила б давним давно, однак цього не сталося. Отже, Всесвіт не вічний, і у нього мав би бути початок. 

Якщо хтось скаже, що матерія й енергія є результатом ймовірного великого вибуху, тоді він нехай також пояснить звідки взялася енергія для великого вибуху? Якщо хтось скаже, що вона взялася з «космічного яйця», то у відповідь послідує безліч питань, на які у еволюціоністів бракуватиме відповідей, а також буде потрібно море припущень.

Наприклад, звідки взялася енергія «космічного яйця»? Що змусило його стиснутися в одну безрозмірну точку («сингулярність», яка просто є заміною для слова «ніщо»⁷)? Що дало поштовх до початку розширення «нічого»? 

Якщо гравітація була майже нескінченною, а єдина точка була чорною дірою, чому все стало розширюватися? Яким чином це вибухове розширення встановило весь порядок у Всесвіті? І так далі…

2.  Звідки взялося життя?

Наступного разу коли ви з'їсте банку бобів або консервованих фруктів, задумайтеся: чому ви все ще не померли від харчового отруєння? А справа в тому, що консервна банка з їжею після того, як її запаяли, стерилізується високою температурою, яка вбиває всередині всі бактерії. Коли все живе всередині загинуло, нове життя не з’являється з неживої матерії.

У цьому полягає суть закону біогенезу: життя породжує життя, а нежива матерія життя не породжує. Інше місце, де дію цього закону можна побачити — це операційна палата у лікарні. Принцип асепсіса (стерилізація), що випливає з робіт Пастера, Лістера та інших вчених, базується на факті, що якщо одного разу все життя було знищене, нежива матерія не породжує й не може породити нове життя.

Тоді виникає запитання: як з’явилось життя? 

Звичайна відповідь еволюціоніста — життя виникло в результаті випадкового сполучення атомів і молекул в первинному бульйоні. (Френсіс Крік запропонував теорію панспермії, згідно з якою прийнято вважати, що життя було принесене з іншої частини Всесвіту. Однак його погляд просто переводить проблему походження життя в морок невідомості космосу). 

Але такий підхід включає в себе численні припущення та суперечить добре доведеним принципам, таким як закон біогенезу, який ми підтверджуємо щодня, як було згадано вище.

3.  Звідки взялася інформація?

Живі істоти сповнені інформації, що записана в основному в їх ДНК. Ця специфічна інформація визначає як робити та використовувати всі компоненти живого організму, як забезпечити розмноження і т. д. В організмі людини молекула ДНК містить близько 3 мільярдів «букв» тексту інформації з планом синтезу 100 000 різних білків, а також багато інших поки невідомих науці речей (наприклад, як відбувається управління розвитком ембріона).

Цей тип інформації має певне значення й сенс. Наприклад, послідовність літер «овна лвідєо имврчо іалоілвотмбме» не має сенсу та нічого не означає, так що мало що передбачає, що її породило щось більше ніж випадковий процес.⁸ Але якщо хто-небудь візьме ті самі букви і збере фразу: «вона володіє червоним автомобілем», ми відразу побачимо інформацію, створену розумом.

Еволюційні або інші випадкові процеси (наприклад, природний відбір) не можуть створити величезні обсяги інформації, які необхідні для існування живих істот.⁹ Припущення про те, що вони можуть це зробити, абсолютно не обґрунтоване. 

4.  Як відбуваються зміни?

Відповідно до еволюційної теорії, якщо тварині необхідно розвинути певний орган (наприклад, динозавру відростити крила, щоб втікти від хижаків), такий орган не дає перевагу у виживанні на проміжних стадіях свого розвитку. 

Тварина, в якої передні кінцівки стали частково лапами, а частково крилами, вже не зможе бігати так швидко, як раніше, а також ще не почне літати. Тому ймовірність виживання такої особини буде значно нижче, і за визначенням (виживають найбільш пристосовані) такі проміжні форми будуть знищені. 

Як в таких умовах будуть утворюватися нові форми?

Відповіді

Відповіді на згадані вище питання повинні знаходитися в тих рамках, які визначені цією філософією (еволюція або креаціонізм).

Еволюційна модель бере за основу процес випадкових мутацій і природний відбір. Однак випадкові процеси не можуть ні пояснити, ні породити матерію та енергію, а також життя та інформацію.

Теорія еволюції робить багато припущень, але жодне з них не дає відповіді на поставлені питання.

А яка тоді креаційна модель? Які відповіді дає креаціонізм на ці фундаментальні проблеми? Жодне з цих питань не створює особливої проблеми, оскільки креаціонізм постулює існування вічного Бога, Який є всемогутнім, всезнаючим і який одночасно існує всюди. Тому для креаціоніста-християнина:

1. Питання походження матерії та енергії не викликає особливих проблем. Всемогутній Бог створив їх на самому початку. Матерія (природа) не може бути вічною, але Бог вічний.
2. Походження життя не є проблемою — вічний і живий Бог дав життя рослинам, тваринам і першій людській парі, створивши їх на початку.
3. Походження інформації не є проблемою — всезнаючий Бог спроектував порядок і Всесвіт у всій його складності, а потім дав людині розум бачити, розуміти та використовувати їх. Він сказав, і все почало існувати — мова йде про використання інформації (Псалми 32:6,9).
4. Що стосується динозаврів з їх відрощуванням крил та перетворенням на птахів, наскільки простіше думати, що Бог створив динозаврів, щоб вони відразу були динозаврами, а птахів, щоб вони були птахами! Він створив різні організми, щоб вони розмножувалися за родом їх (Буття 1). Ми бачимо, що організми розмножуються тільки за своїм родом, і зараз ми знаємо генетичну основу цього.

Згідно з принципом бритви Оккама, найкращим поясненням буде таке, яке приймає найменше число припущень для пояснення фактів. Креаціонізм робить одне припущення — що Бог є Тим, Який говорить, Ким Він є в Біблії — тому що, якщо це так, тоді напевно Він зробив все, що за Його словами Він зробив. Це ж дає правильні відповіді на всі згадані вище питання про походження життя.

Теорія еволюції робить багато припущень, але жодне з них не дає відповіді на поставлені питання.

Отже, згідно з бритвою Оккама, креаціонізм виграв суперечку!