Відомі креаціоністи
Креацентр > Бібліотека > Відомі креаціоністи > Вільям Оккам: перший протестант

Вільям Оккам: перший протестант

 

Вільям Оккамскій, зображений на вітражі церкви в графстві Сюррей

Вільям Оккам (або Оккамскій) (бл. 1287-1347) був біблійним віруючим і англійським філософом 14-го століття. Він знаходився в опозиції проти церковного керівництва свого часу, тому що воно відступило від чіткого біблійного вчення і замість цього шукало влади, впливу і багатства. Однак сьогодні він більше відомий завдяки логічному принципу вирішення проблем, відомому як «бритва Оккама». Хоча він і не був автором цієї ідеї, він використовував її так ефективно, що її стали називати його ім'ям.

Бритва Оккама

Бритва Оккама - це фраза, яка звучить латинською мовою «Entia non sunt multiplicanda sine necessitate», що в перекладі означає «не слід множити сутності [що залучаються для пояснення] без необхідності». Ця концепція була некоректно переформульована наступним чином: «за інших рівних умов, найпростіше пояснення, як правило, має бути правильним».1 Однак Оккам не стверджував, що природа завжди йде найпростішим шляхом, або що просте пояснення перевершує більш складне, так само як і те, що простота повинна скасувати необхідність пояснення всіх фактів. Швидше він був прихильником того, що не слід висувати більше причин, ніж потрібно, при поясненні будь-якого явища.

Він писав:

«Нічого не слід постулювати без обґрунтування, за винятком того, що самоочевидне, або відоме з досвіду, або затверджується авторитетом Святого Писання».2

Скептики і атеїсти, що використовують принцип бритви Оккама, сьогодні неминуче відкидають останню частину, таким чином спотворюючи цю концепцію. Наприклад, атеїсти люблять стверджувати, що їх невіра в Бога перевершує теїзм, оскільки вона передбачає на одну сутність менше, і тому простіша. Але Оккам не давав світу 14-го століття еквівалент принципу «роби простіше, дурник» (прим. Пер.: англ. «Keep it simple, stupid», принцип проектування, що забороняє використання більш складних засобів, ніж необхідно). Швидше він стверджував свою віру в остаточний авторитет Слова Божого, при цьому ратуючи за використання розуму і пізнання при аналізі причин якогось явища.

Освіта Оккама

Вважається, що Оккам народився в англійському селі Оккам в графстві Суррей, і що в дитинстві він вступив в орден святого Франциска в Лондоні (францисканці), де здобув початкову освіту, після чого він навчався богослов'ю в Університеті Оксфорда. Його освіта включала вивчення логіки, яку він розглядав як необхідну умову для оцінки всіх тверджень. Дійсно, у всіх суперечках, в яких йому доводилося брати участь, «логіці судилося стати його головним знаряддям проти опонентів».3

 

Чому «бритва»?

Термін «бритва Оккама» вперше був використаний через багато років після Оккама, в 1852 році в роботі британського математика Вільяма Гамільтона.1 Деякі стверджують, що цей термін називається «бритвою», тому що відноситься до «гоління» непотрібних пояснень. Але це може бути сучасним поясненням постфактум. Інші зазначають, що до того, як використовувалися гумки, написаний текст виправлявся шляхом зіскоблювання чорнила бритвою. Таким чином, цілком можливо, що цей принцип став асоціюватися з «бритвою» тому, що він коригував думки - був, так би мовити, «ластиком Оккама».

Internet Encyclopedia of Philosophy, ep.utm.edu/ockham.

Оккам перед судом

В Оксфорді студенти повинні були написати коментар до офіційного Підручника з богослов'я, «Сентенції» (Sentences) Петра Ломбардского. Погляди Оккама на цей рахунок (викладені у праці під назвою «Порядок», Ordinatio) були сприйняті богословським факультетом університету недостатньо ортодоксальними, через що Оккаму довелося покинути університет, так і не отримавши ступеня магістра богослов'я. Церковні влади також не схвалювали його поглядів, і в 1324 році папа Іоанн XXII викликав Оккама на папський суд в Авіньйоні у Франції, де той постав перед комісією з шести богословів. Однак його «Розпорядок» ніколи не був офіційно признаний єретичним.3

Оккам проти Папи Іоанна XXII

У той час в Авіньйоні Оккам жив в місцевому францисканському монастирі. Тут в 1327 році він зустрів генерала ордена францисканців Михайла Чезенського, який мав розбіжності з Папою Іоанном з питання майна. Вважаючи, що вони наслідують приклад Христа і апостолів, францисканці жили в абсолютній бідності, що було повною протилежністю багатства папського палацу в Авіньйоні. Папа Іоанн прагнув збільшити багатство Церкви, і спосіб життя францисканців був неявним докором, а не допомогою в досягненні цієї мети.

Михайло просив Оккама вивчити три папські булли,4 які показують, що папа Іоанн XXII раніше писав про користування майном. Після цього, Оккам прийшов до висновку, що папа Іоанн не просто ненавмисно помилявся, але був впертим в своїй неправді і єресі, і тому він позбувся свого сану. Фактично, Оккам заявив, що Іоанн був псевдо-папою. Дійсно, Оккам навіть був названий «першим протестантом» - при чому не ким-небудь, а таким авторитетом в даному питанні, як Католицька Енціклопедія.5

Оккам, біблійний християнин, стверджував, що Бог був однією і єдиною першопричиною і авторитетом, і що це факт, який Бог відкрив людству в Своєму Слові - Біблії. Цей заклик визнати авторитет Святого Письма був перейнятий і переформульований Мартіном Лютером під час протестантської Реформації трохи менше ніж два століття по тому, у вигляді тези Sola Scriptura (тільки Писання). Тобто що Біблія - ??це вищий авторитет у всьому, чому вона вчить. Все інше, і особливо людські припущення, підкоряються і виправляються написаним в Слові Божому.

Відносини між сторонами погіршилися, і в травні 1328 року Михайло, Оккам і деякі прихильники францисканців втекли з Авіньйона під захист імператора Священної Римської імперії Людвіга IV (Людовика) Баварського, який став покровителем Оккама. Папа Іоанн негайно відлучив Оккама і його супутників від церкви, не через єресі, а за нехтування його владою (тобто за відхід з Авіньйона без його дозволу). Раніше, в 1324 році, папа відлучив Людовика від церкви і позбавив його всіх прав Імперії, тому Людовик зрадів моральної та літературної підтримки з боку Оккама. Решту свого життя Оккам провів у Мюнхені, де він писав про різні проблеми, в тому числі про те, що папство не мало права контролювати імперські влади. Таким чином, Оккам був одним з перших прихильників відділення церкви від держави.

Щоб зробити великий вибух «працюючою» моделлю, еволюціоністи стверджують, що Всесвіт складається з 71,4% (невидимої) темної енергії і 24% (невидимої) темної матерії, і лише решта 4,6% складаються з нормальних атомів, які можна виявити. Це повністю суперечить принципу бритви Оккама.

Застосовуючи бритву Оккама до питання про створення/еволюцію

Пануюча сьогодні версія гіпотези походження Всесвіту за допомогою «великого вибуху» говорить про те, що сингулярність, яка нібито «вибухнула», виникла з нічого6 за допомогою «квантової флуктуації». Потім вона нібито швидко розширювалася і в кінцевому підсумку зробила все суще. Але ця теорія повинна припускати, що було щось, що флуктуювало (коливалося) .7 Де і коли могла статися ця передбачувана квантова флуктуація, якщо ще не було простору і часу, в яких вона могла статися?

Застосовуючи критерій Оккама до сценарію «великого вибуху», ми бачимо, що пропонується кілька причин (наприклад, квантова флуктуація з нічого, раптове розширення, уповільнення цього розширення, велика частина Всесвіту складається з «темної» матерії і «темної» енергії, які не можуть бути виявлені, і т.д.). Ніщо з цього списку не є самоочевидним, або відомим завдяки досвіду, і це не підтверджується авторитетом Святого Писання. Нагадаємо, що самоочевидність була головною частиною логічної оцінки Оккама для всіх тверджень. «Великий вибух» абсолютно не проходить згідно з критерієм бритви Оккама.

Крім того, Всесвіт демонструє розумний задум, особливо в світі біології, але це також вірно і щодо небесних тіл.8 Прихильники великого вибуху заперечують це, тим самим уникаючи необхідності пояснювати це. Однак пояснення всіх даних, включаючи задум і розум, які явно простежуються у Всесвіті, полягає в тому, що Всесвіт був створений розумним Творцем, Який має владу, здатності і бажання створити все це.

 

Вплив на розвиток наукової думки

Оккам допоміг вивести важливі логічні закони, які кілька століть тому були включені в закони, названі на честь Августа де Моргана (1806-1871). «Закони де Моргана» виражаються в двох формах:

НЕ (A АБО B) ? (НЕ A) І (НЕ B)

Відповідно до даного закону, еквівалент «невірно, що теорія переривчастої рівноваги вірна або дарвінівський градуалізм вірний» рівносильно твердженням «переривчаста рівновага помилкова і дарвінівський градуалізм помилковий»,

НЕ (A І B) ? (НЕ A) АБО (НЕ B)

Згідно з цим законом, еквівалентом «створення і еволюція не можуть бути істинними одночасно», є «або створення помилкове, або еволюція помилкова».

Противники концепції «створення» стверджують, що звернення до Бога було лише спробою первісної людини пояснити явища до появи науки. Однак наслідком ідеї розумного Творця є те, що такий Творець також повинен володіти інтелектом, достатнім для того, щоб зуміти пояснити нам те, що Він зробив. І саме це ми знаходимо в Біблії, в оповіданні про створення в Книзі Буття, якому вірив Оккам.

Висновок

Хоча він був, звичайно, не першою людиною, яких переслідують за ортодоксальні біблійні переконання, Оккам повністю заслуговує на звання «першого протестанта». Те, що він писав в 14-му столітті, не тільки викривало релігійних корупціонерів того часу, але також може бути використано і сьогодні для викриття атеїстів в небажанні визнавати Бога в кожному аспекті життя. Тому що Бог - не тільки наш Творець, Він також наш Законодавець, наш Суддя, а для тих, хто бажає отримати прощення гріхів, також наш Спаситель.

 

Автор: Рассел Гріг

Джерело: creationist.in.ua

 

Переклад: Літус П.

Редактор: Літус П.

 

Посилання:

  1. Наприклад, вигаданий вчений, учасник проекту SETI Еллі Ерроуей в науково-фантастичному романі Карла Сагана «Контакт».
  2. William of Ockham, Stanford Encyclopedia of Philosophy, см. plato.stanford.edu/entries/ockham, ст. 9.
  3. William of Ockham, Encyclopaedia Britannica, britannica.com/biography/William-of-Ockham.
  4. Папська булла - це юридичний документ, який видавався татами католицької церкви. Названий так за назвою свинцевого друку (булли), яка додавалася в кінці для підтвердження автентичності.
  5. Catholic Encyclopedia: William of Ockham.
  6. Як стверджує, Л. Краусс в A Universe from Nothing: Why There Is Something Rather than Nothing, Free Press 2012 г. См. обзор: Reynolds, D.W. Godless universe untenable, J. Creation 27(1):30–35, creation.com/krauss-review.
  7. Іноді це називають квантовим вакуумом, що не те ж саме, що «ніщо», див. Sarfati, J., In the beginning God created—or was it a quantum fluctuation?, creation.com/krauss.
  8. Sarfati, J., By Design, Creation Book Publishers, Georgia, USA, 2008 г., creation.com/s/10-2-524.

 

Написати коментар