Чарльз Дарвін помер 19 Квітня 1882 року у віці 73 років. Деяким людям було шкода, що Дарвін так і помер невіруючим, однак пізніше набули популярності кілька історій про те, що на смертному одрі він відрікся від теорії еволюції. Ці історії почали використовувати в проповідях ще в травні 1882 року.¹ 

Однак найбільш популярною є історія Леді Хоуп. Остання стверджувала, що відвідувала прикованого до ліжка Чарльза в Даун Хаусі (Down House)² ще восени 1881 року.

Могила леді Хоуп на кладовищі Роквуд, Сідней, АвстраліяЛеді Хоуп стверджувала, що коли вона приїхала, Дарвін читав Книгу Євреїв, і коли завела мову про Книгу Буття з приводу створення, він став сумний. Чарльз попросив її прийти наступного дня в садовий літній будиночок разом разом зі слугами, сусідами та жильцями (яких разом було близько 30 чоловік), щоб поговорити про Ісуса Христа. 

В друці ця історія вперше з’явилася у вигляді статті на 521 символ в американському баптистському журналі Watchman Examiner³ і з того часу згадувалась у багатьох книгах, журналах і трактатах.

Основна проблема усіх цих історій в тому, що члени родини Дарвіна заперечують їх. 8 лютого 1887 року Френсіс Дарвін у листі до Тома Гакслі зауважив, що чутки з приводу відмови Дарвіна від теорії еволюції на смертному лоні — «неправдиві і не мають будь-якого підґрунтя».⁴ А у 1917 році Френсіс стверджував, що немає жодних підстав вважати, ніби його батько коли-небудь змінював свою агностичну точку зору.⁵ 

Донька Дарвіна, Генрієтта (Літчфілд), залишила запис на 12 сторінці Лондонського євангельського тижневика The Christian від 23 лютого 1922 року: 

«Я була присутня на смертному одрі мого батька. Леді Хоуп не відвідувала його під час останньої хвороби, і взагалі під час будь-якої хвороби. Я вважаю, що він ніколи її не бачив, але у будь-якому випадку вона не могла впливати ні на його думки, ні на його віру. Він ніколи не відкидав своїх наукових поглядів ні тоді, ні раніше. Ця історія немає жодного підґрунтя».⁶ 

Дехто вважає, що взагалі не існувало ніякої Леді Хоуп.

Отож, що ж ми маємо думати?

Напис на могильному каменіБіограф Дарвіна, доктор Джеймс Мур, викладач історії науки та технології у Відкритому університеті Великої Британії, 20 років досліджував дані на трьох континентах. Він видав книгу об’ємом у 218 сторінок, у якій досліджується те, що він називає «легендою Дарвіна».⁷ Доктор Мур каже, що Леді Хоуп все-таки існувала. 

Елізабет Рід Коттон народилась у 1842 році. У 1877 році вона вийшла заміж за вдівця, відставного адмірала сера Джеймса Хоупа. Вона займалась євангелізацією і відвідуванням літніх людей та хворих в Кенті у 1880 роках. Померла від раку в м. Сідней, Австралія, у 1922 році, де до сьогоднішніх днів знаходиться її могила.⁸

Мур прийшов до висновку, що існує велика ймовірність того, що леді Хоуп відвідувала Дарвіна в проміжок часу між 28 вересня (середа) і 2 жовтня (неділя) 1881 року, поки Френсіс та Гентрієтта були відсутні. Проте, ймовірно, була присутня його дружина Емма. Він описує леді Хоуп як «вмілу оповідачку, здатну провокувати гострі сцени та діалоги, а також прикрашати їх сентиментальною духовністю».¹⁰ 

Доктор Мур зазначає, що в історії леді Хоуп згадуються деякі достовірні дані про час і місце, проте існує ряд фактичних неточностей, а саме: Чарльз не був прикутий до ліжка за шість місяців до своєї смерті. Крім того, літній садовий будиночок був занадто малий, щоб у ньому розмістилось 30 чоловік. 

Однак найважливішим аспектом цієї історії є те, що в ній не говориться про відмову Дарвіна від теорії еволюції або про прийняття ним християнства. Подейкують, що він просто виразив власне занепокоєння з приводу долі своїх ранніх гіпотез і висловився за відвідування кількома людьми релігійних зборів. Ймовірне зречення — це всього лиш перебільшення, яке інші або читали в розповіді, або просто вигадали. Мур дав назву цьому поняттю — «свята вигадка».

Варто зауважити, що більшу частину подружнього життя Емма була глибоко занепокоєна нерелігійними поглядами Чарльза. Вона мала б бути рішуче мотивованою, аби підтвердити будь-яку історію справжнього розкаяння свого чоловіка, якби це дійсно відбулося. Проте вона ніколи цього не робила.

З цього виходить, що Дарвін насправді не відрікався від теорії еволюції. Шкода, що до сьогоднішнього дня історія леді Хоуп інколи з’являється в трактатах, опублікованих і виданих доброзичливими людьми.