У Чарльза Дарвіна було мало часу на наукові, теологічні та моральні суперечки, породжені публікацією його «Походження видів» у 1859 році. Але не в Томаса Генрі Гакслі (1825–1895), який зразу пішов у бій, навіть охрестивши себе «бульдогом Дарвіна». Дарвін називав його: «Мій добрий і любий агент для поширення Євангелія – тобто Євангелія диявола» Саме Гакслі, а не Дарвін, захоплював та обурював публіку в 60-х роках ХІХ століття розмовами про наших предків-мавп й печерних людей. Лондон поступово став – від кардиналів до Карла Маркса – спокушеним та виснаженим його блискучими лекціями. «Бородаті робітники з мозолистими руками стікалися на його бесіди про походження людини. Він збирав натовпи, які сьогодні збирають євангелісти чи рок-зірки». «Його провокації породили... нову віру Заходу – агностицизм (він придумав це слово)».

Докладніше

Ще з давніх часів вчені помітили, що різноманітні істоти можуть мати дуже подібні риси. Дарвін звів цю подібність до ідеї «спільного предка», з якого шляхом успадкування з повільними і невеликими змінами протягом тривалих періодів часу з’явилася уся різноманітність живих істот. Дарвін вважав, що всіх істот, включаючи людей, можна графічно внести в одну схему «походження життя» – так зване «еволюційне дерево».

Докладніше

Відповідь: ні, у китів немає «генів ніг».

Докладніше

Атеїсти часто позиціонують себе як людей інтелектуальних, логічних, наукових, раціональних і т.п. Вони навіть запропонували називати себе «Брайтс» [від англ. bright: буквально – «яскравий», в переносному сенсі – «розумний, кмітливий»]! Агресивні «нові атеїсти», такі як Річард Докінз, Сем Харріс та їхні прихильники, люблять зображувати тих з нас, хто вірить в надприродного Творця, навпаки, як людей ірраціональних, ненаукових, нерозумних, неосвічених, або навіть тих, які «потребують допомоги» (як висловився Докінз). Індустрія розваг часто посилює ці уявлення шляхом зображення «релігійних» людей (особливо християн і особливо церковних лідерів) блазнями або «селюками» (але майже ніколи – професорами університетів і т.п.) Реальність йде врозріз із цими уявленнями.

Докладніше

Антікреаціоністи (атеїсти відносяться до них за визначенням) зазвичай стверджують, що креаціонізм – це релігія, а еволюція – наука. Щоб захистити це твердження, вони перерахують список критеріїв, що визначають «хорошу наукову теорію». Один з найбільш часто вживаних критеріїв – це що значна частина сучасних практикуючих вчених повинні приймати її як дійсну науку. Ще один критерій, який визначає науку – це здатність теорії будувати припущення, які можна перевірити. Еволюціоністи зазвичай заявляють, що теорія еволюції робить безліч прогнозів, які виявляються вірними. Вони наводять як приклад щось на зразок стійкості до антибіотиків у бактерій як «передбачення» теорії еволюції, в той час як самі сумніваються в цінності передбачень, зроблених в рамках креаціоністської моделі. Вони кажуть, що оскільки креаціонізм не підходить під їх визначення «науки», то це «релігія», і його (по суті) можна просто ігнорувати.

Докладніше