Рудименти та атавізми

Статті / Еволюціонізм / Рудименти та атавізми / «Рудиментарні» органи та кити /

«Рудиментарні» органи та кити

Автор:

Ще дещо про «рудиментарні» органи, на цей раз тварин. Одна з найпопулярніших тем, які використовують для «доказів» еволюції – тема еволюції китів. Додає цьому сили велика кількість знайдених скам’янілих «перехідних» форм. Одним із вагомих «аргументів» у цьому процесі – це залишки «рудиментарних ніг», які кити ніби втратили після того, як вирішили повернутися з суходолу до моря. Адже предками китів нібито були сухопутні парнокопитні тварини. (!)

Гренландський полярний вусатий кит Balaena mysticetus в порівнянні з полярним ведмедем 

Скелет гренландського вусатого кита Balaena mysticetus з «рудиментарним тазом і ногами» 

«Рудиментарний таз і ноги» 

В задній частині тіла китоподібних в товщі м'яких тканин знаходиться група невеликих (в порівнянні з розмірами тіла) кісток, які інтерпретуються як рештки «рудиментарного» тазу і стегнових кісток. Підтверджується це тим фактом, що у 24-денного зародка китоподібних формуються зачатки кінцівок – тканинні вирости, які у чотириногих ссавців перетворюються на задні ноги. Але до 48-го дня розвитку зародка ці вирости повністю зникають, тоді як зачатки передніх розвиваються в ласти.¹ 

Мал 18 з книги Джеррі Койна. Зникнення зачатків ніг у зародка дельфіна Stenella attenuata (Стенелла пантропічна) (показані стрілкою) 

Якщо ж зачатки зникають, тоді звідки береться ця група кісток? Вони мають певну функцію і зовсім не є «рудиментом». У самок і самців ці кістки мають різну будову. До них кріпляться м'язи, які у самців підтримують репродуктивний орган, а у самок беруть участь у скороченні стінок родових шляхів.² Нічого спільного з ходінням вони не мають. Це черговий приклад підміни понять. І хоча на сьогоднішній день вчені визнають функціональність цих кісток, відверта брехня продовжує переходити з підручника в підручник, з одного сайту на інший.

Автори: Орест Бабицький, Олексій Мінькач.

Посилання:

  1. Джерри Койн, Эволюция: Неопровержимые доказательства, 2018
  2. Bergman J., Howe G., «Vestigial organs» are fully functional, Creation Research Society Monograph No 4
Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

20.11.2020

Помилки про помилки

Є багато ділянок нашої ДНК, які схожі на вірусну ДНК, і деякі еволюціоністи стверджують, що це свідчить про те, що ці ділянки ДНК отримані від вірусів. Наші предки, як вони кажуть, були заражені вірусами, які додали свою ДНК до ДНК наших предків, і потім це передалося нам. Ці короткі відрізки генетичного матеріалу часто називають ERV (ендогенні ретровіруси; див. ДОПОВНЕННЯ) і, як кажуть, є «сміттєвими», які не приносять ніякої користі. Оскільки ми іноді знаходимо однакові ERV в одних і тих самих місцях в ДНК мавп і людини, еволюціоністи стверджують, що ERV є переконливі докази еволюції. Мовляв, ймовірність того, що одні й ті самі віруси випадково вставили однакові ланцюжки ДНК в одних і тих самих місцях в людській і мавп'ячій ДНК, незначна. Як вони вважають, набагато більш ймовірним є те, що загальний предок передав свої ERV людині й мавпам. Як би переконливо це не звучало, проте, детальніше вивчення виявляє серйозні недоліки в цьому аргументі.

arrow-up