Розташування межі між періодом до Потопу й самим Потопом є предметом суперечок в рамках геології Потопу. Деякі креаціоністи вважають, що ця межа проходить на стику докембрію й кембрію або трохи нижче (виходячи з геологічної колони для зручностіМалюнок 1. Скам'янілі відбитки крапель дощу з архейської супергрупи Вентерсдорп, вік якої, як вважається, становить 2,7 мільярда років (з Cassata і Renne, посилання 19, с. 323). обговорення).^{1 2} Ендрю Снеллінг заявив:

«Існує широкий консенсус в тому, що доказом початку Потопу в геологічному літописі є місце, де починаються шари, що містять скам'янілі багатоклітинні організми, й це підтверджується пов'язаними з цим доказами катастрофічного відкладення цих та інших осадових шарів».³

Джон Баумгарднер підкріпив це переконання: «До списку включено ряд зразків з докембрію, тобто з того, що ми вважаємо неорганічними допотопними умовами» [виділення додано].⁴ Зазвичай вважається, що докембрійські осадові породи відклалися протягом тижня Створення після третього дня, а період між тижнем Створення й Потопом був в цілому сприятливим з геологічної точки зору.⁵ Ця точка зору має сенс, якщо докембрійські осадові породи не є результатом Потопу, а допотопний світ характеризувався низькою енергією геологічних процесів.

З іншого боку, Карл Фроде (Carl Froede) і я вважаємо, що критерії, використані для визначення межі між допотопним і потопним періодами, є неоднозначними, й що ця межа, ймовірно, знаходиться нижче, в прекембрійських осадових й метаосадових породах.^{6 7} Ми також залишили відкритою можливість того, що частина допотопних корінних порід (ймовірно, магматичних) також була розплавлена й рекристалізована під час Потопу. Деякі з наших аргументів на користь нашої недогматичної позиції полягають в існуванні строматолітів, які, ймовірно, є біологічними, в докембрійських і фанерозойських осадових породах; в існуванні мікрофосилій в докембрійських осадових породах; і в існуванні діаміктиту [цементовані осадові породи, що складаються з несортованої суміші уламків різного розміру, від глини до валунів. Ці породи утворюються в умовах поганого сортування, наприклад, льодовиками, де дрібне «кам'яне борошно» й великі валуни переносяться разом і відкладаються. Діаміктит відрізняється від інших порід відсутністю сортування за розміром, що робить його чітко відмінним від пісковиків або конгломератів, які зазвичай сортовані – прим. перекл.], який, на думку провідних геологів, утворений льодовиковими уламками, з порід, які, як стверджується, старші за два мільярди років. Макс Хантер (Max Hunter) вважає, що межа до Потопу пролягає ще глибше.^{8 9}

Інші осадові породи, що вказують на межу нижче кембрію

Є кілька інших індикаторів того, що межа допотопного/потопного періоду знаходиться набагато нижче межі докембрію/кембрію. Одним з них є наявність чорного сланцю, що містить від 3 до 15% органічного вуглецю, який особливо поширений в докембрії й палеозої.¹⁰ Чорний сланець важко пояснити в рамках світської геології. Його наявність як в докембрійських, так і в нижніх фанерозойських осадових породах вказує на те, що він утворився під час Потопу й що межа між допотопним й потопним періодами знаходиться низько в докембрії. Окрім того, як можна пояснити таку велику кількість органічної речовини як відкладень, що утворилися під час тижня Створення, якщо припустити, що між тижнем Створення й Потопом були тільки умови з низьким рівнем енергії? Такий високий вміст органічної речовини в докембрії потенційно можна пояснити загибеллю організмів, що не володіють nephesh, під час тижня Створення, але ця можливість здається малоймовірною.

Ще одним унікальним типом гірської породи є кварцовий ареніт, різновид пісковика, що характеризується вмістом кварцу понад 95%, який дуже добре відсортований та дуже округлений.¹¹ Кварцовий ареніт зазвичай зустрічається в пізньому докембрії та ранньому палеозої. Іноді він може бути досить товстим, до 1000 м, й широким, як, наприклад, формація Атабаска на півночі провінції Саскачеван (Канада), яка займає площу близько 104000 км², й формація Телон аналогічної площі на північному заході Канади. Цей тип пісковика має високу енергію й повинен бути віднесений до періоду Потопу, оскільки він існує в палеозої. Ймовірно, він являє собою відсіяний пісок в умовах високої турбулентності з величезною кількістю осадових відкладень у воді. Той факт, що кварцовий ареніт перетинає межу докембрію й кембрію, вказує на те, що ця межа не є межею допотопного і потопного періодів в осадових породах.

Вапняки й доломіти зустрічаються в усій геологічній колоні, включаючи архейські осадові породи (старше 2,5 млрд років за уніформітарною шкалою часу).¹² Вони особливо численні в протерозої (між 2,5 млрд та 542 млн років) й ранньому палеозої. Вони можуть бути товстими й широкими. Мало хто буде сперечатися з тим, що палеозойські карбонати походять з часів Потопу. Той факт, що карбонати також зустрічаються в архейських відкладах, дозволяє припустити, що більшість, якщо не всі, докембрійські осадові породи відносяться до часу Потопу.

Відбитки крапель дощу в докембрії

Відбитки крапель дощу також можуть розповісти нам про місце розташування кордону між допотопним і потопним періодами. Вони були виявлені в докембрії в горах Уїнта,¹³ Індії,¹⁴ Норвегії¹⁵ й Південній Африці.¹⁶ У деяких з цих місць відбитки крапель дощу зустрічаються на декількох стратиграфічних рівнях. Останнє місцезнаходження було виявлено в пізньоархейській супергрупі Вентерсдорп. Деякі креаціоністи ставлять під сумнів, чи дійсно відбитки крапель дощу в докембрії є відбитками крапель дощу.¹⁷ Однак розподіл розмірів відбитків крапель дощу в архейському періоді в Південній Африці (малюнок 1) нещодавно був позитивно порівняний з відбитками крапель дощу в даний час та з результатами експериментів з падінням крапель води відомих розмірів й швидкостей падіння.^{18 19} Таким чином, цілком ймовірно, що ці архейські приклади дійсно є відбитками крапель дощу.

Значення відбитків крапель дощу для моделей Створення світу й Потопу

Оскільки дощ не йшов, принаймні, до створення людини, як чітко сказано в Буття 2:5,6, та, можливо, до Потопу, відбитки крапель дощу вказують на те, що відкладення утворилися або між тижнем Створення й Потопом, або під час Потопу. З огляду на той факт, що докембрійські осадові породи часто відкладалися в глибоких западинах або басейнах й мають дуже велику товщину, час між тижнем Створення й Потопом малоймовірний. Залишається тільки Потоп, що означає, що навіть архейські осадові породи походять з Потопу. Це також означає, що докембрійські осадові породи не є свідченням діяльності в тиждень Створення світу.

 Відбитки крапель дощу можна пояснити так само, як сліди динозаврів, яйця й кісткові захоронення, знайдені на початку Потопу. Це пояснюється гіпотезою BEDS (Briefly Exposed Diluvial Sediments, короткочасно оголені осадові відкладення), згідно з якою швидке осадження, за яким слідує падіння місцевого рівня моря, може на короткий час оголити поверхню напластування.²⁰ Докембрійські осадові породи зазвичай мають товщину в тисячі метрів, тому цілком логічно, що вони можуть короткочасно оголюватися після інтенсивного осадження. Відбитки крапель дощу повинні бути швидко поховані, щоб зберегтися, що могло статися під час відповідного підйому місцевого рівня моря. Наявність декількох рівнів можна пояснити повторенням цього механізму кілька разів.