Нижче наведено 14 природних явищ, які суперечать еволюційній ідеї про те, що нашому Всесвіту мільярди років. Виділені жирним шрифтом числа є максимально можливими (а не фактичними) віками, встановленими кожним процесом. Числа курсивом – вік, який необхідний еволюційній теорії для кожного окремого явища.

Справа в тому, що максимально можливі цифри завжди набагато менші, ніж необхідні еволюційні періоди. У той же час Біблійна часова шкала (6000 років) завжди узгоджується з максимально можливим віком. Таким чином, наступні факти є свідченням проти еволюційної часової шкали і, навпаки – на користь біблійного датування. 

Існує набагато більше доказів молодості землі, але я свідомо вибрав ці явища, оскільки їх можна описати коротко і просто.

Деякі питання, які розглядаються в цьому списку, можна примирити з ідеєю давньої землі, тільки якщо зробити ряд неправдоподібних і недоведених припущень, інші факти можна пояснити тільки з позиції недавнього Створення світу.

1. Галактики скручуються занадто швидко

Спіральна галактика NGC 1232. Фото: European Southern ObservatoryЗірки нашої галактики (Чумацький Шлях) обертаються навколо її центру з різними швидкостями: розташовані ближче до центру обертаються швидше за ті, що віддалені від центру. Спостережні швидкості обертання настільки великі, що якби наша галактика була старше декількох сотень мільйонів років, вона б просто перетворилася в невиразний диск із зірок і не мала б сьогодні спіральної форми.¹ 

І тим не менше, вважається, що нашій галактиці щонайменше 10 мільярдів років. Еволюціоністи називають це «дилемою скручування галактики», над якою вчені б'ються вже більше 50 років. Було запропоновано безліч теорій, які нібито пояснюють цей феномен, але через короткий час кожна з них виявляється нездатною пояснити той чи інший факт. 

Та ж сама дилема існує й щодо інших галактик. Протягом останніх десятиліть найбільш популярною спробою розв'язати це питання була складна теорія «хвиль щільності».¹ Дана теорія має концептуальні неточності, і була поставлена під сумнів відкриттям дуже точної спіральної структури в центральній частині галактики «Вир», M51² за допомогою телескопу «Габбл».

2. Занадто мало залишків наднових зірок

Крабоподібна туманність. Фото: Space AnswersВідповідно до астрономічних спостережень, в галактиках, таких як наша, приблизно через кожні 25 років з'являється одна наднова зірка (зірка, що сильно вибухає). Залишки газу і пилу в результаті таких вибухів (як крабовидна туманність) швидко розлітаються в сторони і повинні залишатися видимими протягом більше ніж мільйона років. 

І тим не менше, розташовані поруч частини нашої галактики, в яких ми можемо спостерігати залишки газу і пилу, містять лише близько 200 залишків наднових зірок. Це число узгоджується з тим, що наднові зірки утворювалися протягом тільки близько 7000 років.³

3. Комети розпадаються надто швидко

Відповідно до теорії еволюції, кометам має бути стільки ж років, скільки сонячній системі, тобто близько п'яти мільярдів років. Проте кожного разу, коли комета проходить близько до Сонця, вона втрачає так багато свого матеріалу, що просто не змогла б існувати довше, ніж приблизно 100 000 років. Багато комет мають вік не більше 10 000 років.⁴ 

Еволюціоністи пояснюють таку невідповідність, допускаючи, що:

1. Комети з'являються з неспостережуваної сферичної «Хмари Оорта» (Хмара Оорта – область Сонячної системи – джерело комет з довгим періодом обертання), яка знаходиться далеко за межами орбіти Плутона.
2. Неймовірні гравітаційні взаємодії з зірками, що рідко пролітають поруч, часто «закидають» комети в Сонячну систему.
3. Інші неймовірні взаємодії з планетами досить часто уповільнюють рух комет, які наближаються, що і пояснює наявність сотень комет, що спостерігаються.⁵

Однак до теперішнього часу жодне з перерахованих припущень не було підтверджено ні спостереженнями, ні практичними підрахунками. Останнім часом дуже багато говориться про так званий «Пояс Койпера». 

Це скупчення ймовірних джерел комет, які лежать в площині Сонячної системи відразу ж за межами орбіти Плутона. У цій області розташовані тіла, розміром з астероїд, які складаються з льоду. Однак вони не можуть вирішити проблему еволюціоністів, оскільки, відповідно до еволюційної теорії, за відсутності Хмари Оорта, яка живить Пояс Койпера, останній швидко б виснажився.

4. Недостатньо відкладень на морському дні

Скат заривається в осадові відклади на дніЩороку вода і вітер еродують (руйнують) близько 20 мільярдів тонн ґрунту і гірських порід з континентів і відкладають їх в океані.⁶ Цей матеріал накопичується у вигляді пухких відкладень на твердій базальтовій породі океанічного дна. Середня товщина всіх відкладень в океані становить менше 400 метрів.⁷ 

Основний відомий спосіб, за допомогою якого осадові відкладення видаляються з океанічного дна – шляхом субдукції тектонічних плит, тобто морське дно повільно зісковзує (кілька см/рік) під континенти, при цьому переміщуючи з собою деяку кількість осадових відкладень. З наукових джерел відомо, що цей процес видаляє лише 1 мільярд тонн відкладень на рік.⁷ Що стосується інших 19 мільярдів тонн, то вони просто накопичуються. 

За такої швидкості в результаті ерозії нинішня маса осадових відкладень накопичилася б менше ніж за 12 мільйонів років. Однак, відповідно до еволюційної теорії, ерозія і субдукція тектонічних плит відбуваються з самого початку існування океанів, а саме приблизно три мільярди років. Але якби це було так, то за описаної вище швидкості накопичення, відкладення в океанах повинні бути товщиною в десятки кілометрів. 

Альтернативне (креаційне) пояснення полягає в тому, що еродовані породи змилися з континентів водами Потопу (книга Буття) і осіли у вигляді відкладень на океанічному дні (в кількості, яку ми спостерігаємо сьогодні) близько 5 000 років тому.

5. Недостатньо солі в океані

Морська сільЩороку річки⁸ та інші джерела⁹ скидають в океан понад 450 мільйонів тонн натрію (натрій входить у склад морської солі - прим. ред.). І тільки 27% цієї речовини щорічно видаляється з океану.^9, 10 Частина солі накопичується. Якби на початку в океані не було натрію взагалі, за нинішньої швидкості його надходження й видалення він накопичився б до сьогоднішньої кількості менше ніж за 42 мільйони років.¹⁰ Ця цифра набагато менша за еволюційний вік океану – три мільярди років. 

Звичайна відповідь на це протиріччя полягає в тому, що в минулому видалення солі з океану повинне було перевищувати її надходження. Однак навіть найбільш прихильні до еволюційної теорії підрахунки дають максимальний вік океану всього 62 мільйони років.¹⁰ Підрахунки за багатьма іншим елементам у складі морської води показують в результаті набагато менший вік.

6. Магнітне поле землі руйнується дуже швидко

Загальна кількість енергії, яка зберігається в магнітному полі землі («диполь» і «недиполь») зменшується, з періодом напіврозпаду 1 465 (± 165) років.¹² Теорії еволюціоністів, які пояснюють таке швидке зменшення, а також те, яким чином Земля могла зберігати своє магнітне поле протягом мільярдів років, є дуже складними і неточними. 

Існує краще, креаційне пояснення. Воно прямо базується на фізиці і пояснює чимало особливих властивостей магнітного поля: його утворення, швидкі зміни полярності під час Потопу (книга Буття), зменшення та збільшення поверхневої інтенсивності до того моменту, коли прийшов Христос, і стійкий розпад з того часу й до сьогоднішнього дня .¹³ 

Ця теорія відповідає палеомагнітним, історичним і поточним показникам, і найбільше відповідає даним про швидкі зміни.¹⁴ Основний результат полягає в тому, що сумарна енергія магнітного поля Землі (а не поверхнева інтенсивність) завжди зменшувалася, принаймні, так само швидко, як сьогодні. За такої швидкості магнітному полю не може бути більше 20 000 років.¹⁵

7. Багато пластів зігнуті занадто сильно

Вигнуті шари формують схил гориУ багатьох гірських областях пласти, товщиною в сотні і тисячі метрів, зібрані й вигнуті у складки, які за формою нагадують шпильки для волосся. Традиційна геологічна часова шкала стверджує, що ці утворення були глибоко похованими і закам’яніли протягом сотень мільйонів років до того моменту, коли вони були зігнуті. 

Однак формування складок сталося без утворення тріщин, а їх радіуси настільки маленькі, що вся ця формація мала бути вологою і незатверділою в момент, коли відбувалося викривлення пластів. Це означає, що викривлення цих утворень відбувалося менш ніж через тисячоліття після їх відкладнення.¹⁶

8. Біологічний матеріал розкладається дуже швидко

Природна радіоактивність, мутації і розпад швидко руйнують біологічні матеріали та ДНК в них. В даний час вимірювання швидкості мутацій мітохондріальної ДНК змусили дослідників переглянути вік «мітохондріальної Єви» з теоретичних 200 000 років можливо до менш ніж 6000 років.¹⁷ 

Дослідники наполягають на тому, що ДНК не може існувати в природних умовах довше 10 000 років і, тим не менше, незруйновані нитки ДНК були вилучені зі скам'янілостей, які імовірно набагато старші цього віку: кістки неандертальців, комахи в бурштині і навіть скам'янілі динозаври.¹⁸ Бактерія, якій, як стверджують еволюціоністи , майже 250 мільйонів років, була оживлена, а її ДНК не була пошкоджена.¹⁹ М'які тканини і кров'яні клітини динозаврів просто вразили вчених еволюціоністів.²⁰

9. Радіоактивність скам’янілостей скорочує геологічний «вік» до декількох років

Збільшене фото радіоореолів. Джерело: icr.orgРадіоореоли – це кільця різних кольорів, які утворюються навколо мікроскопічних часток радіоактивних мінералів в гірських кристалах. Вони – скам'янілі свідоцтва радіоактивного розпаду.²¹ 

«Сплющені» радіоореоли полонію-210 вказують на те, що юрські, тріасові і еоценові утворення Колорадського плато відклалися в межах декількох місяців, а не протягом розділених сотень мільйонів років, як того вимагає стандартна еволюційна часова шкала.²² Радіоореоли «сирітського» полонію-218, які не мають ознак материнських елементів, вказують на прискорений ядерний розпад і швидке утворення супутніх мінералів.^23, 24

10. У мінералах занадто багато гелію

Уран і торій утворюють атоми гелію в міру того, як вони розпадаються до свинцю. Опубліковане в журналі Journal of Geophysical Research дослідження показало, що такий гелій, утворений в цирконієвих кристалах у глибокій, гарячій докембрійскій гранітовій породі, не мав часу для витоку.²⁵ 

І хоча породи містять продукти ядерного розпаду, еквівалентні періоду в 1,5 мільярди років (допускаючи незмінність швидкості розпаду), нові виміри показників втрати гелію з циркону показують, що витік гелію відбувався протягом усього лише 6000 (± 2000) років.²⁶ Це свідчить не тільки на користь молодої Землі, а й доводить, що протягом минулих тисяч років були епізоди надзвичайно прискорених темпів розпаду ядер з довгими періодами напіврозпаду, що сильно скорочує часові рамки, встановлені за радіоізотопами.

11. У глибоких геологічних пластах занадто багато вуглецю-14

Якщо врахувати, що вуглець-14 має короткий період напіврозпаду (5700 років), то можна зробити висновок, що атомів цього типу не можуть існувати довше 250 000 років. Однак не існує природного джерела вуглецю нижче Плейстоцену (Льодовиковий період), який не містив би значних кількостей вуглецю-14, хоча і вважається, що таким пластам імовірно мільйони чи мільярди років. 

Вчені, що працюють в лабораторіях над визначенням дат за допомогою вуглецю-14, знають про цей факт з початку 1980-х років, але роблять все, щоб не надавати йому особливого значення, оскільки просто не можуть його пояснити. 

Нещодавно одна з найвідоміших лабораторій, яка ось уже протягом двох десятиліть займається вивченням показників вуглецю-14 і тим, яким чином можна не забруднювати зразки ззовні, за договором з креаціоністами підтвердила наявність вуглецю-14 в зразках вугілля і навіть в алмазах, які не могли забруднитися сучасним вуглецем в місці свого залягання.²⁷ 

Це - незаперечний доказ того, що нашій землі лише кілька тисяч, а не мільярдів років.

12. Недостатньо скелетів кам'яного віку

Сьогодні антропологи-еволюціоністи заявляють, що Homo sapiens існував, щонайменше, протягом 185 000 років до початку розвитку землеробства²⁸ – в період, коли людство було більш-менш стабільним і становило від одного до десяти мільйонів чоловік. Протягом усього цього часу люди ховали своїх померлих, часто залишаючи в могилі які-небудь витвори людської праці. 

Відповідно до еволюційної теорії, вони повинні були поховати, щонайменше, вісім мільярдів тіл.²⁹ Якщо еволюційна часова шкала істинна, захоронені кістки повинні були зберігатися довше 200 000 років, і ми могли б виявити більшість із тих восьми мільярдів скелетів часів кам'яного віку (і, звичайно ж, разом з ними людські артефакти). Але до сьогоднішнього дня було виявлено лише кілька тисяч скелетних залишків. 

Отже, кам'яний вік був набагато коротшим, ніж думають еволюціоністи, ймовірно, всього лише кілька сотень років.

13. Землеробство занадто молоде

Звичайна еволюційна картина зображує людину, яка існувала як мисливець-збирач протягом 185 000 років кам'яного віку до того, як зайнялася землеробством менш ніж 10 000 років тому.²⁹ Однак археологічні дані показують, що люди кам'яного віку були такими ж розумними, як і сьогодні. 

Чи можна повірити в те, що жоден з восьми мільярдів людей, про яких йдеться в пункті 12, не додумався до того, що рослини ростуть з насіння. Більш ймовірно, що люди жили без землеробства (якщо взагалі таке було) протягом дуже короткого періоду часу після Всесвітнього потопу.³¹

14. Історія занадто коротка

Як стверджують еволюціоністи, Homo sapiens кам'яного віку існули протягом 190 000 років до того, як почала розвиватись писемність, тобто близько 4 000-5 000 років тому. Доісторична людина будувала мегалітичні (доісторичні споруди) пам'ятники, малювала на стінах печер красиві малюнки і записувала дані про місячні фази.³⁰ 

Навіщо тоді було чекати 200 000 років, щоб почати використовувати ті ж самі навички для запису історії? Це ілюструє, що Біблійна часова шкала більш правдоподібна.³¹