Вуглець-14 (або карбон-14) – це радіоактивна форма вуглецю, який вчені використовують для встановлення віку сьогоднішніх скам'янілостей. Він швидко розкладається – період напвірозпаду становить лише 5730 років, а вже через кілька сотень тисяч років у скам'янілостях його не буде взагалі. Проте вуглець-14 постійно знаходять у «стародавніх» скам’янілостях, яким нібито сотні мільйонів років, починаючи з перших днів застосування цього методу¹.

Поблизу Реддінга, штат Каліфорнія, разом зі скам'янілими деревами знайшли скам’янілий морський молюск (амоніт). Істинність знахідки підтверджуються нашаруваннями, вік яких складає 112-120 мільйонів років, але вік за радіовуглецем складає лише тисячі років.Навіть якби всі атоми Землі були вуглецем-14, вони б розпалися настільки швидко, що не залишилося б жодного атома вже через 1 мільйон років. 

Всупереч очікуванням, лише в період між 1984 та 1998 роками у науковій літературі було повідомлено про вуглецю-14 у 70 зразках, серед яких були скам’янілості, вугілля, нафта, природний газ та мармур, і які являють собою викопну частину геологічного літопису, що охоплює, нібито, понад 500 мільйонів років. 

Усі ці елементи містили в собі радіоактивний карбон.² Крім того, аналіз зразків скам'янілих порід деревини та вугілля, які теоретично охоплюють 32-350 мільйонів років, при застосуванні цього метода показали вік від 20 до 50 тисяч років.³ В алмазах, вік яких нібито складає 1-3 мільярди років, так само знаходили вуглець-14 віком лише 55 тисяч років.⁴

Ці великі дати не повинні лякати. Адже в минулому магнітне поле Землі було сильнішим – воно захищало атмосферу від сонячної радіації та зменшувало кількість утвореного радіоактивного карбону. Як наслідок, вимерлі істоти мали у своїх тілах набагато менше цієї речовини!

Отже, радіовуглецевий вік усіх скам'янілостей та вугілля повинен бути знижений до менш ніж 5 000 років, що відповідає термінам їхнього поховання під час Потопу. Вік алмазів має бути зведений до приблизного часу біблійного створення світу – близько 6 000 років тому.⁵

Контраргументи

Прихильники старої Землі постійно повторюють у свій захист два ті ж самі тривіальні аргументи, які були відкинуті ще багато років назад. 

Перший: «Це все забруднення». 

Проте протягом тридцяти років радіовуглецеві лабораторії АМС перш ніж провести датування піддавали всі зразки неодноразовій жорсткій обробці сильними кислотами та хлорним вапном, щоб очистити їх від усіх забруднень.⁶ 

Але коли прилади тестуються за допомогою порожніх зразків, вони дають нульовий вміст карбону-14, тому не може бути жодних проблем із забрудненням або приладами.

Другий аргумент: «Новий радіоактивний вуглець утворився безпосередньо в скам'янілостях, коли уран, який розпадався поблизу, бомбардував залишки азоту, які залишились у похованих скам’янілостях». 

У результаті такої трансформації азоту дійсно утворюється вуглець-14, проте в кінцевому підсумку фактичні розрахунки переконливо демонструють, що цей процес не дає такого рівня новоутвореного радіоактивного карбону, який лабораторії світового класу змогли б знайти в скам’янілостях, вугіллі та алмазах.⁷