Космос
Креацентр > Статті > Космос > Фото НАСА підтверджують молодий вік Місяця

Фото НАСА підтверджують молодий вік Місяця

На нових знімках поверхні Місяця, зроблених з космічного корабля NASA, по всій її території видно невеликі укоси.1 Це означає, що всупереч поширеній думці, Місяць не холодний і на ньому має місце тектонічна актівность.2 У журналі Science були опубліковані результати роботи дослідницької групи під керівництвом д-ра Томаса Уоттерса (Thomas Watters) – планетарного геолога «Центру вивчення Землі і планет» при Смітсонівському національному музеї авіації і космонавтики, Вашингтон, округ Колумбія.3

Укоси порівняно невеликі, тому їх вдалося визначити тільки після того, як за допомогою місячного орбітального зонду (МОЗ) були зроблені знімки високої роздільної здатності. Вони зігнуті у вигляді лопастей. Найвищі укоси досягають 100 метрів у висоту і мають протяжність до декількох кілометрів. Хоча, в середньому, розміри укосів набагато менші – 10 метрів у висоту, а довжина набагато коротша.

Перші лопастевидні укоси на Місяці були виявлені на початку 70-х років завдяки фотографіям, доставленим експедиціями Apollo 15, 16 і 17. Але на знімках було видно тільки область біля місячного екватора. Група Уоттерса виявила ще 14 таких утворень. Сім із них розташовуються у напрямку до полюсів Місяця, що свідчить про їх повсюдну присутність на поверхні планети (Мал. 1).

Мал. 1. Місцезнаходження лопастевих укосів на Місяці. Чорними точками позначені відомі раніше укоси. Білими точками позначені недавно виявлені на зображеннях ЛОЗ укоси.

Кора Місяця стискається

На думку дослідницької групи, вся поверхня Місяця стиснулася, в результаті чого окремі ділянки наповзли одна на одну, утворюючи насуви (Мал. 2). Передбачається, що головною причиною стиснення місячної кори стало охолодження її внутрішніх шарів. У загальному масштабі, стиснення відносно невелике – всього 100 метрів по радіусу Місяця, який складає 5 тисяч кілометрів.

Це відкриття мало дуже важливе значення для розуміння походження та історії Місяця. Воно стало великим сюрпризом, оскільки узгоджується з біблійним оповіданням і суперечить давнім еволюційним переконанням.

У сучасному натуралістичному розумінні, Місяць сформувався близько 4,5 мільярдів років тому і спочатку був повністю покритий океаном розплавленої лави. Згодом лава затверділа, а Місяць продовжував остигати, поки не зникли всі джерела тепла, що сталося дуже давно. Вважається, що останні 3 мільярди років на Місяці не відбуваються тектонічні процеси, і він залишається холодним.

Мал. 2. Стиснення поверхні Місяця призводить до утворення насувів. В результаті розлому одна частина поверхні піднімається над іншою і утворюється крутий укіс або ескарп.

Однак згадані крихітні укоси означають, що охолодження почалося відносно недавно, і Місяць набагато активніший, ніж передбачалося. Наявність укосів прямо суперечить традиційному уявленню про натуралістичне походження супутника, а особливо його передбачуваного віку в кілька мільярдів років.

Як вченим вдалося визначити, що укоси утворилися не так давно? За повідомленнями NASA:

«Дослідники вважають, що укоси з'явилися на Місяці недавно ще й тому, що вони проходять по маленьким кратерам. Місяць постійно бомбардують метеорити. Тому маленькі кратери (менші, ніж 350 метрів в діаметрі) швидше за все «свіжі», інакше вони б зникли внаслідок інших впливів на поверхню. Отже, якщо через маленький кратер проходить укіс, це свідчить про молодість останнього, оскільки це означає, що він сформувався пізніше кратера. Ще більш вагомим доказом служить те, що поверх укосів немає великих і, швидше за все, більш старих кратерів. Усі вони виглядають свіжими і відносно неушкодженими».4 (Мал. 3)

Укоси – свідоцтво молодого Місяця

Виходячи з цих відомостей, і дивлячись через призму мільйонів років еволюції, дослідники визначили, що укоси сформувалися не раніше мільярда років тому. Однак, за їхніми словами, вік ескарпів може бути і 100 мільйонів років або навіть менше. Чи не занадто великий часовий діапазон?

Насправді, є безліч підтверджених свідчень, що на Місяці має місце геологічна активність і в даний час.5 Ці свідоцтва мають вигляд епізодичних місячних явищ, таких як «локальні зміни кольору, точки або спалахи світла, хмари, туман, пелена і інші спостережувані події, які говорять про геологічну активність на Місяці»6 Найбільш ранні зареєстровані спостереження з'явилися тисячу років назад, а після винаходу телескопа відповідні повідомлення стали з'являтися все частіше. Епізодичні місячні явища за своєю природою нетривалі, спостерігаються, як правило, лише однією людиною і не підтверджуються іншими незалежними джерелами. Через пануючий світогляд, що вимагає мільйони років еволюції, значення цієї інформації замовчувалося, а надходження нової від спостерігачів не віталося.

Мал. 3. Розлом перетинає кілька маленьких метеоритних кратерів (позначено стрілками), деформуючи їх. В результаті розлому порода піднялась і покрила кратери, підім'явши під себе ділянки дна і краї кратерів. Близько половини краю і дно двадцятиметрового кратера (позначено квадратом) покрито породою. Маленькі кратери швидко руйнуються новими впливами на поверхню, тому розлом (що з'явився пізніше) сформувався відносно недавно.

Однак укоси не стерті з поверхні Місяця. Їх присутність можна підтвердити повторними спостереженнями.

Це відкриття мало дуже важливе значення для розуміння походження та історії Місяця. Воно стало великим сюрпризом, оскільки узгоджується з біблійним оповіданням і суперечить давнім еволюційним переконанням.

За оцінками дослідників, для виникнення тиску, необхідного для утворення насувів, ядро Місяця повинно бути оточене океаном магми. Вони припускають, що цей океан магми утворився в результаті зіткнення великих космічних об'єктів з місячною поверхнею в період так званого (і спірного) пізнього важкого бомбардування. Відповідно до еволюційної тимчасової шкали, ця подія відбулася близько 4 мільярдів років тому. Однак це не пояснює недавнього стиснення кори на Місяці. Тепло мало розсіятися мільярди років тому.

До честі дослідників, вони не виключили можливість геологічної активності і формування укосів на Місяці в наші дні. Вчені планують повторно вивчити дані про місяцетруси, зафіксовані сейсмометрами місій Apollo в 70-х роках. Вважалося, що ці місяцетруси були викликані гравітаційними припливами, зіткненнями з метеоритами і коливаннями між нічною і денною температурами. Однак група Уоттерса має намір з'ясувати, чи не пов'язані деякі зафіксовані місяцетруси з утворенням насувів.

Крім того, планується зіставити нові зображення, отримані за допомогою МОЗ, і фото, зроблені камерами Apollo, щоб дізнатися, чи змінилася форма насувів за останні 30 років.

Відсутність великих укосів

Лопастеві укоси були виявлені і на Меркурії. Вважається, що вони були утворені в результаті тих же процесів зменшення поверхні планети, що і на Місяці. Однак на відміну від місячних, укоси на Меркурії досягають сотень кілометрів у довжину і тисячі метрів у висоту. Найдовші з них простягаються більш, ніж на тисячу кілометрів. Наявність укосів передбачає, що колись Меркурій перебував в розплавленому стані, а в міру остигання планети і стиснення її внутрішньої структури, площа його поверхні зменшилася на кілька кілометрів.

Однак згадані крихітні укоси означають, що охолодження почалося відносно недавно, і Місяць набагато активніший, ніж передбачалося.

Вважається, що Місяць теж був у розплавленому стані. В такому випадку, чому на ньому немає таких же величезних укосів? Хоча він менше Меркурія (більше, ніж на третину за обсягом), стиснення розплавленої внутрішньої структури Місяця повинне було стати причиною величезних зрушень. На думку деяких дослідників, зрушення були, але з часом вони зруйнувалися метеоритними бомбардуваннями. Однак відсутність зрушень можна пояснити набагато простіше: первісна температура була нижчою. До такого ж висновку прийшов і керівник дослідницької групи Уоттерс.

Висновок

Нещодавно виявлені укоси суперечать переконанням еволюціоністів про походження та історію Місяця, але цілком узгоджуються з біблійною моделлю. Крім того, факт існування укосів спростовує гіпотези про еволюційний процес формування, згідно з якими це небесне тіло на початку було у розплавленому стані. Насправді, наявність укосів передбачає, що температура супутника Землі на самому початку практично не відрізнялася від сьогоднішньої, що цілком відповідає біблійному оповіданню. Укоси спростовують мільярди років еволюційної тимчасової шкали і свідчать про молодий вік природного супутника Землі.

Згідно з біблійними часовими рамками, метеоритні бомбардування мали місце приблизно 4,5 тисячі років тому під час Всесвітнього потопу.7, 8 Виявлені на Місяці укоси прекрасно вписуються в послідовність подій більш короткого біблійного літочислення.

 

Автор: Тас Уолкер

Джерело:  Creation

 

Переклад: Тига В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Откос или эскарп — длинный крутой вал или утес между двумя участками поверхности различной высоты. 
  2. Chow, D., Incredible, shrinking Moon revealed in photos, SPACE.com, 19 августа 2010 г., space.com/scienceastronomy/shrinking-moon-new-Iunar-photos-1008l9.html. 
  3. Watters, T. R. и др., Evidence of recent thrust faulting on the Moon revealed by the Lunar Reconnaissance Orbiter camera, Science 329(5994):936-940, 20 августа 2010 г., DOI: 10.1126/science.1189590. 
  4. Neal-Jones, N. и Sleigerwald, B., NASA’s LRO Reveals ‘Incredible Shrinking Moon’, 19 августа 2010 г., nasa.gov/mission_pages/LRO/news/shrinking-moon.html. 
  5. DeYoung, D. B. , Transient lunar phenomena:a permanent problem for evolutionary models of Moon formation, Journal of Creation 17(1):5—6, 2003 г., creation.com/images/pdfs/ti/jl7J/jI7_l_5-6.pdf. 
  6. Whitcomb, J. C. and DeYoung, D. B. , The Moon: It’s Creation, Form and Significance BHM Books, Winona Lake, IN, стр. 105-127, 1978 г.
  7. Faulkner, D., A biblically-based cratering theory, Journal of Creation 13(1):100-104, 1999 г., creation.com/a-biblically-based-cratering-theory. 
  8. Hurlbut, T., Shrinking moon likely cooling from Flood-era impacts, Creationism Examiner, 20 августа 2010 г., examiner.com/creationism-in-national/shrinking-moon-likely-cooling-from-flood-era-impacts. 

 

 

Написати коментар