У липні 2006 року я мав честь відвідати штат Юта і ходити там між деякими дивовижними геологічними утвореннями.

Сухі умови та неабияка спека (регулярна температура близько 38°C) робить штат Юта суворим за європейськими стандартами. А взимку тут можуть спостерігатися сильні снігопади, оскільки значна його частина знаходиться на височині. Вся територія настільки велика, що можна пройти не один десяток кілометрів, так і не побачивши міста чи села. На одному з переходів у нас майже скінчилося пальне, оскільки ми неправильно розрахували відстань.

На сході штату повсюди можна побачити свідчення великих родовищ піщаників від пермського до юрського періоду, які зараз входять до Національного парку «Природі мости», на відстані близько 65 км на північ від Мексікан-Хет та Національного парку Арчерс біля Моава. 

Очевидні докази великого осадження, що супроводжуються великою ерозією, говорять про катастрофічні паводкові води. Земля різко підіймається на заході в бік південно-центральної частини штату Юта до «молодших» (за еволюційними поясненнями) кайнозойських утворень в регіонах міста Седар та Національного парку Седар-Брейкс, а також Національних парків Брайс і Сіон. 

На південь, над північною Арізоною, лежить чудо Великого каньйону з його власними свідченнями катастрофічної ерозії, коли величезна кількість води прорізала собі шлях глибиною 2 км через твердий камінь. У штаті Юта каньйони також були сформовані жахливими потоками води, але не в таких великих масштабах.

Природний міст Качина, Юта

Однак відхідні паводкові води і постійні ерозійні ефекти льоду та води за 4,5 тисячі років після Потопу залишили чудові фомації Худу (високі вежі), де різні шари мають неоднакові характеристики твердості та м'якості. 

Ми бачимо багато прикладів скель в Брайс-Каньйоні, де більш тверда скеля лежить на тонких опорах м'якшої від неї скелі.

Високі вежі Худу

Поперечна шаруватість у пісковику

У межах піщанкових утворень, які можна спостерігати в Національному парку «Природні мости», є достатньо доказів первинного осадження породи (до ерозії), що проходили катастрофічно. Це відбувалось завдяки природі перехресного покриву і великій площі самих осадових порід. 

Як видно з близьких фотографій породи, існують сильні струмові мітки, в яких окремі шари потрапляють у перехресні потоки. Це вказує на те, що проточна вода з помірною швидкістю діяла на початкові відкладення, які тепер піддаються подальшій ерозії.

Індіанські петрогліфи

В усьому штаті Юта є сліди індіанської культури минулого – петрогліфи (малюнки), написані на скелях. Такий рок-арт, знайдений на території Колорадо, Нью-Мексико, в штаті Юта, Арізона та в інших західних штатах, не є повністю зрозумілим. 

Ніхто насправді не знає, що означають концентричні кола на Newspaper Rock на південному сході штату Юта, або залишені на багатьох скелях відбитки рук, але зрозуміло, що деякі з них чітко пов'язані з полюванням, а зображені тварини – це олені, птахи та інші істоти, яких ми бачимо і сьогодні. 

Камінь, що називається Газетна Скеля на південному сході штату Юта (поблизу Моава), вдало названий завдяки сотням петрогліфів, які були написані одночасно.

Петрогліфи на скелях

Петрогліфи динозаврів на мосту Качина

Яскравим моментом для мене було побачити міст Качина в Національному парку «Природні мости». Цей природний місток породи утворений водою, яка вимила більш м'яку скелю знизу. Його висота 64,0 м, а довжина – 62,8 метра. 

Ми спустилися на дно долини, щоб побачити його зблизька, і, звичайно ж, з'явилося кілька петрогліфів, які вже зникають, але все ще видимі, включаючи малюнок динозавра-зауропода. Зображення динозавра було в тому ж стилі, що і всі інші петрогліфи на скелі біля моста Качина.

Петрогліф динозавра на скелі

Петрогліфи динозавра-зауропода безумовно зумовлюють важливі наслідки, які свідчать  про те, що динозаври дійсно були відомі людям після Потопу, поки вони, врешті-решт, не вимерли і не зникли (мабуть). По парі з кожного роду динозаврів були взяті на борт ковчега, а потім вони розмножувалися в світі після Потопу, доки довкілля і людина, в кінцевому підсумку, не знищили їх. 

Є й інші свідчення про великих істот, схожих на динозаврів, що жили разом з людиною (наприклад, гравіювання на гробниці XV-го століття епіскопа Бішопа Белла в соборі Карлайл). Це свідчення про існування динозаврів поруч з людиною у відносно недавні часи є непрямим підтвердженням Потопу, оскільки воно показує хибність мільйонів років поступових геологічних змін, що брали участь у формуванні цих покладів. 

Потоп набагато краще пояснює скелі і викопних динозаврів, а історія Біблії пояснює існування людей і динозаврів одночасно.

Сліди динозаврів

Звичайно, нам дуже хотілось побачити сліди динозаврів на південному сході штату Юта. За оцінками, існує мільйони слідів динозаврів навколо Моава, штат Юта. Та склалося так, що ми майже відмовилися від їхнього пошуку, оскільки все, що ми могли бачити на карті – це маленька червона крапка з позначкою "Dino' tracks". 

Під час подорожі ми не бачили жодної можливості дістатися до означеного місця залізницею. Нарешті ми помітили залізничний переїзд, де був єдиний знак з написом "Dino' tracks", що вказував на замащену ґрунтову дорогу. Тоді ми були за багато кілометрів від усього посеред сонячної пустелі з шарами Мідного хребта навколо нас! 

Але який був наш подив, коли ми, дійшовши до кінці шляху, виявили, що тут припаркований якийсь фургон з двома людьми, які як раз збирались кудись піти! Я підійшов до одного з них. Чоловік сказав, що він геолог. Я розповів йому, що я християнин і дав йому християнський трактат. Цей геолог вигукнув, що він також віруючий – він був креаціоністом з Туреччини, а його попутник, Ян Юбі – з Канади. Дійсно Божественна зустріч посеред Юти!

У нестерпній спеці вони люб'язно провели нас на дільницю і показали нам сліди динозаврів Мідного хребта. Сліди зауроподів здавалися непідготовленим очам як великі (1 метр в діаметрі) вибоїни, немов великий слон ступав по грязюці. Сліди ж тераподів мали відмінні три пальці, і їх було дуже добре видно, коли ми перетинали стежину сауроподів. 

Неможливо, щоб скам’янілості слідів сформувались за довгий час. Природною і набагато більш очевидною альтернативою є те, що такі відбитки мали б бути раптово поховані великою кількістю осадових порід, перш ніж з'явилася ймовірність їх пошкодження. Це ще раз узгоджується з біблійним Потопом.

Незважаючи на незабутнє видовище красивих кольорів у пластах Національного парку Брайс-Каньйон, було не менш приємно бачити й сліди динозаврів, як свідків істинності Слова Божого. 

Юта – чудове місце для відвідування, але воно забирає дуже багато часу. Щоб пройти навколо цих ізольованих місць, може знадобитись кілька днів, а то й тижнів. Але це того варте, оскільки така подорож забезпечує безумовне свідчення про безмірність Божого суду в минулому і про визначеність суду Бога над цим світом у майбутньому.

«Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей». (2 Петра 3:5-7)