Всесвітній потоп та льодниковий період
Креацентр > Статті > Всесвітній потоп та льодниковий період > Свідчення Юти про катастрофу

Свідчення Юти про катастрофу

У липні 2006 року я мав привілей відвідати штат Юта і блукати там між деякими дивовижними геологічними утвореннями.

Сухі умови та неабияка спека (регулярно висока температура від 100°F – близько 38°C) робить штат Юта суворим за європейськими стандартами. А взимку тут можуть спостерігатися сильні снігопади, оскільки значна його частина знаходиться на височині. Вся територія настільки велика, що можна пройти не один десяток миль, так і не побачивши міста чи села. На одному з переходів у нас майже скінчилося пальне, оскільки ми невірно розрахували відстань.

На сході штату повсюди можна побачити свідчення великих родовищ від пермського до юрського піщаників, які зараз входять до Національної пам'ятки природних мостів, на відстані близько 40 миль на північ від мексиканського шляху та національних парків навколо Моава. Очевидні докази великого осадження, що супроводжуються великою ерозією, говорять про катастрофічні паводкові води. Земля різко підіймається на захід від країни в бік південно-центральної частини штату Юта до "молодших" (за еволюційними поясненнями) кайнозойських утворень в регіонах міста Седар та Національного пам'ятника Седар-Брейкс, а також національних парків Брайс і Сіон. На південь, над північною Арізоною, лежить чудо Великого каньйону з його власними свідченнями катастрофічної ерозії, оскільки величезна кількість води прорізає собі дорогу в милю глибиною через твердий камінь. У штаті Юта каньйони також були сформовані жахливими потоками води, але не в таких великих масштабах.

Природній міст Качина, Юта

Однак відхідні паводкові води і постійні ерозійні наслідки льоду та води за 4,5 тисячі років після потопу залишили чудові утворення Hoodoo (високі вежі), де різні шари мають неоднакові характеристики твердості та м'якості. Ми бачимо багато прикладів скель в Брайс-Каньйоні, де більш тверда скеля лежить на тонких опорах м'якшою від неї скелі (наприклад, «Збалансована скеля» в Національному парку Арки і статуя в Брайс-Каньйоні, яка виглядає чарівно, як королева Вікторія. Мабуть, у США все-таки ще є кілька роялістів!).


Високі вежі Hoodo

 

Струмові мітки на породах

У межах піщанкових утворень, видимих на Національному пам'ятнику "Природні мости", є достатньо доказів первинного осадження відкладень (до ерозії), що проходили катастрофічно. Це відбувалось завдяки природі перехресного покриву і великій площі самих опадів. Як видно з великогабаритних фотографій породи, існують сильні струмові мітки, в яких окремі шари потрапляють у перехресні потоки. Це вказує на те, що поточна вода з помірною до швидкої швидкістю тримає в облозі початкові відкладення, які тепер піддаються подальшій ерозії.

Індіанські петрогліфи

В усьому штаті Юта існують дані про індіанську культуру в минулому: петрогліфи (малюнки), написані на скелях. Такий рок-арт, знайдений на території Колорадо, Нью-Мексико, штаті Юта, штаті Арізона та інших західних штатів, не є повністю зрозумілим. Ніхто насправді не знає, що означають концентричні кола на Newspaper Rock на південному сході штату Юта, або залишені на багатьох скелях відбитки рук, але зрозуміло, що деякі з них чітко пов'язані з полюванням, а зображені тварини – це олені, птахи та інші істоти, яких ми бачимо і сьогодні. Камінь, що називається Газетна Скеля на південному сході штату Юта (поблизу Моава), вдало названий завдяки сотням петрогліфів, написаних одночасно.

Петрогліфи на скелях

 

Петрогліфи динозаврів на мосту Качина

Яскравим моментом для мене було побачити міст Качина на національній пам'ятці "Природні мости". Цей природний місток породи утворений водою, яка вимиває більш м'яку скелю знизу. Тут висота 210 футів (64,0 м) і охоплює 206 футів (62,8 метра). Ми спустилися на дно долини, щоб побачити його зблизька, і, звичайно ж, з'явилося кілька зникаючих, але все ще видимих петрогліфів, включаючи одного з динозаврів-савроподів. Зображення динозаврів було в тому ж стилі, що і всі інші петрогліфи на скелі біля моста Качина.

Петрогліф динозавра на скелі

Петрогліфи динозавра-савропода безумовно зумовлюють важливі наслідки, які свідчать  про те, що динозаври дійсно були відомі людям після потопу, поки вони, в кінці кінців, не вимерли і не зникли (мабуть). Два з кожного виду динозаврів були взяті на борт ковчега, а потім розмножувалися в світі після потопу, доки довкілля і людина, в кінцевому рахунку, не знищили їх. Є й інші свідчення великих істот, схожих на динозаврів, що жили з людиною (наприклад, вигравіруваних на гробниці 15-го століття епіскопа Бішопа Белла в соборі Карлайл). Це свідчення про існування динозаврів поруч з людиною у відносно недавні часи є непрямим свідченням потопу, оскільки він показує хибність мільйонів років поступової зміни геології, відповідальної за наскальні записи. Потоп набагато краще пояснює скелі і викопних динозаврів, а історія Біблії пояснює існування людей і динозаврів одночасно.

Сліди динозаврів

Звичайно, нам дуже хотілось побачити сліди динозаврів на південному сході штату Юта. За оцінками, існує мільйони слідів динозаврів навколо Моава, штат Юта. Та склалося так, що ми майже відмовилися від їхнього пошуку, оскільки все, що ми могли бачити на карті, – це маленька червона крапка з позначкою "Dino' tracks". Під час подорожі ми не бачили жодної можливості дістатися до означеного місця залізницею. Нарешті ми помітили залізничний переїзд, де був єдиний знак з написом "Dino' tracks", вказуючий на замащену ґрунтову дорогу. Тоді ми були за багато миль від будь-якої точки посеред сонячної пустелі з шарами Мідного хребта навколо нас! Але який був наш подив, коли ми, дійшовши до кінці шляху, виявили, що тут припаркований якийсь фургон з двома людьми, які як раз збирались кудись піти! Я підійшов до одного з них, який відрекомендувався, що він геолог. Я сказав йому, що я християнин і дав йому християнський трактат. Цей геолог вигукнув, що він також був віруючим із креаціоністів – він був креаціоністом з Туреччини, а його попутник, Ян Юбі, – з Канади. Дійсно Божественне призначення посеред Юти!

У нестерпній спеці вони люб'язно провели нас на дільницю і показали нам сліди динозаврів Мідного хребта. Сліди зауроподів здавалися непідготовленим очам як великі (1 метр в діаметрі) вибоїни, немов великий слон ступав по грязюці. Траподові доріжки мали відмінні три пальці, і ці сліди було дуже добре видно, коли ми перетинали стежину савроподів. Неможливо, щоб скам’янілість слідів була сформована за короткий час. Природною і набагато більш очевидною альтернативою є те, що такі відбитки повинні були раптово поховані великою кількістю опадів, перш ніж з'явилася ймовірність їх пошкодження. Це ще раз узгоджується з біблійним потопом.

Незважаючи на незабутнє видовище красивих кольорів у пластах Національного парку Брайс-Каньйон, було не менш приємно бачити й сліди динозаврів, як свідків істинності Слова Божого. Юта – чудове місце для відвідування, але воно забирає дуже багато часу. Щоб пройти навколо цих ізольованих місць, може потребуватись кілька днів, а то й тижнів. Але це того варте, оскільки така подорож забезпечує безмовне свідчення про безмірність Божого суду в минулому і про визначеність суду Бога над цим світом у майбутньому.

"Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей".

(2 Петра 3:5-7)

 

Автор:  проф. Енді Макінтош 

Дата публікації: 08.05.2007 

Джерело: Answers in Genesis

 

Переклад: Ханьжин С., Тига В.

Редактор: Кравець Д.

 

 

 

Написати коментар