Частково збережений гемоглобін в кістках динозаврів ставить під сумнів мільйонні часові масштаби, оскільки молекули розпадаються занадто швидко, щоб зберегтися протягом такого тривалого часу.

Вчені виявили, що гемоглобін, молекула, що транспортує кисень у крові, все ще частково зберігся в кістках динозаврів. Гемоглобін містить кільцеподібну гемову групу, в якій міститься залізо. Гемова група приєднана до глобінових білків.

До складу дослідницької групи входила доктор Мері Швейцер, яка близько 30 років вивчала м'які тканини, білки й навіть сліди ДНК в кістках динозаврів. Її відкриття спочатку були несподіваними й зустріли скептицизм. Адже виміряні швидкості хімічного розкладання показують, що білки не повинні зберігатися навіть протягом мільйона років. Однак динозаври, як передбачається, вимерли більше 66 мільйонів років тому.

Але вона – сумлінний дослідник, і її відкриття були підтверджені. Вона запропонувала різні методи консервації, щоб пояснити, як вони могли зберегтися так довго. Але жоден з них на сьогоднішній день не є задовільним.¹

Виявлення гему

Вчені досліджували кістки качиного динозавра Brachylophosaurus і тиранозавра. Їх порівняли з кровоносними судинами страуса і кров'ю людини в якості контрольної групи. Вони використовували метод, який називається резонансною Раманівською спектроскопією.²

Мал. 1. Зображення судин в світлому полі мікроскопа: а) страус: судини, наповнені гемоглобіном в умовах деоксигенації; б) там само, але в умовах оксигенації; в) кістка Brachylophosaurus canadensis; г) кістка T. rex.

 CC by 4.0 | B. J. N. Long, et al

Раманівська спектроскопія є неінвазивною. На зразок направляється лазер низької потужності, й невелика частина світла (близько однієї мільйонної частини вихідного променя) розсіюється назад зі зміненими частотами. Ці зміни залежать від атомів та міцності зв'язків у молекулах. Тому ця техніка дуже корисна для ідентифікації хімічних груп – в даному випадку частин молекули гему.

Резонансна Раманівська спектроскопія йде ще далі. Якщо лазер налаштований на електронне поглинання молекули, розсіяний сигнал може бути посилений в сотні й навіть мільйони разів. Це дозволяє вибірково виділити групи, пов'язані з цим поглинанням.

При використанні зеленого світла (532 нм) дослідники побачили потужні сигнали від гему, пов'язаного з глобіноподібними білками – такими, які зустрічаються в гемоглобіні. Оскільки бактерії не виробляють гемоглобін, це вказує на походження від динозаврів.³

В якості контролю вони також використовували синє світло (473 нм). Це підсилює сигнали від гему, пов'язаного з цитохромами, білками, поширеними в бактеріях. Сильних сигналів не з'явилося. Таким чином, бактеріальне забруднення не могло бути джерелом.

Дослідники також виявили гетит, мінерал метагідроксиду заліза (FeOOH). Гетит часто зустрічається на поверхнях «давніх» кровоносних судин.⁴

Як вони могли зберегтися протягом мільйонів років?

Доктор Швейцер висунула гіпотезу, що певні реакції заліза, які називаються хімією Фентона, можуть сприяти зшиванню й стабілізації білків. Однак реакції Фентона зазвичай пошкоджують і руйнують органічні молекули. Більш того, експерименти показують, що розчинене залізо прискорює розпад білка колагену.^{5 6}

Натомість дослідники припускають, що залізо відіграє іншу роль. Перебуваючи в замкнутому стані в гетиті, воно може як захищати білки від розкладання, так і сприяти деяким зшиванням. Але це ще належить довести.⁴

Висновок

Виявлення м'яких тканин, в тому числі частково збереженого гемоглобіну, було несподіваним. Але виміряні швидкості розкладання сумісні з біблійною шкалою часу. Зокрема, скам'янілості динозаврів утворилися під час Всесвітнього потопу, описаного в Книзі Буття 7–8, близько 4500 років тому. Молекули розкладаються занадто швидко, щоб зберегтися протягом мільйонів років. Але ті, хто є прихильником ідеї тривалих періодів часу, будуть і далі «пояснювати» спостережувані білки, м'які тканини й ДНК в «давніх» зразках.