Вже 20 з гаком років м'які тканини динозаврів продовжують непокоїти прихильників мільйонів років.

Перше повідомлення про м'які тканини динозаврів сколихнуло науковий світ.¹ Як м'які тканини могли зберегтися протягом ймовірних 66 мільйонів років з тих пір, як динозаври вимерли?

З самого початку різні люди ставили під сумнів достовірність цих даних, дехто висловлював обурення, а були й ті, хто просто не хотів визнавати це відкриття. Однак за останні 20 з гаком років було виявлено так багато м'яких тканин динозаврів, що тепер можна з упевненістю сказати, що це цілком звичайна справа.

Малюнки 1, 2 та 3 відповідно.

Недавній приклад – фрагмент скам'янілої шкіри гадрозавра, під якою знаходилися фрагменти ребра динозавра.²

Скам'яніла шкіра може зберігатися трьома способами: відбиток (коли, наприклад, слід залишено в болоті); стиснення (шкіра спресована); пермінералізована тривимірна шкіра. Останній варіант – найрідкісніший, але в даному випадку приклад саме цього явища було виявлено (рис. 1). На тривимірної шкірі було видно камінчики і нерівні лусочки зверху, а також збереглася дерма (шар живої тканини під шкірою) під ними.

Вивчивши зразок, команда змогла повідомити, що після декальцинації шкіри і кістки вони виявили:

• 3D-збережені темно-коричневі гранули зі шкіри, багаті на еумеланін. Еумеланін – це біологічний пігмент. Хоча команда заявила, що це може означати, що гадрозавр був сірого кольору, враховуючи інші змінні, такі як вплив структури шкіри, вони не можуть сказати це напевно (малюнок 2).
• Фрагменти кровоносних судин і остеоцитів (кісткові клітини) в органічному матриксі з реберної кістки (малюнок 3).

Не дивно, що, з огляду на приголомшливі наслідки таких знахідок м'яких тканин, команда написала, що «шкіра і пов'язана з нею молекулярне збереження все ще погано вивчені». Звичайно, будь-яка система вірувань, яка зберігає все більш ірраціональну віру в те, що цим кісткам і оригінальному матеріалу м'яких тканин в них багато десятків мільйонів років, буде з великими труднощами пояснювати такі знахідки. Але в цьому немає необхідності.

Доктор Мері Швейцер, яка вперше відкрила світу м'які тканини динозаврів, відверто зізналася, що будь-яка така знахідка «залишає нам дві альтернативи для інтерпретації: або динозаври не такі старі, як ми думаємо, або ми не знаємо точно, як ці речі зберігаються».³

Розрахунки на основі відомих хімічних процесів переконливо показують, що матеріал м'яких тканин не може зберігатися десятки мільйонів років. Тому перший варіант, безсумнівно, правильний.

В Біблії ясно сказано, що Бог створив динозаврів і людину на шостий день близько 6 000 років тому. Динозаври, скам'янілості яких ми зараз можемо вивчати, були швидко поховані в осадових породах під час Потопу Ноя близько 4 500 років тому.

Біблійна історія надає нам реалістичний набір умов і реалістичні часові рамки, які допомагають зрозуміти такі викопні знахідки, як м'які тканини динозаврів. Поки істинність біблійної моделі не буде визнана, м'які тканини і схожі відкриття будуть продовжувати спантеличувати тих, хто в неї не вірить.