Самозародження життя

Жоден з аспектів теорії самовідтворення не допускає можливості поступового розвитку ні курки, ні яйця.

Докладніше

Найкращий опис розуміння вченими того, як життя могло виникнути внаслідок природних процесів, – це невігластво.

Докладніше

Результати цього дослідження показують, що ніяких еволюціонуючих систем РНК ніколи не могло існувати.

Докладніше

Дослідники походження інтуїтивно розуміють, що життя демонструє явні докази задуму.

Докладніше

Це чудово ілюструє динаміку сучасної науки та її мейнстримної галузі абіогенезу.

Докладніше

Дві характеристики життя, які є проблематичними для матеріалістичного пояснення й добре пояснюються дизайнерською геніальністю, до якої ми, люди, ще не наблизилися.

Докладніше

Повторний аналіз експерименту Міллера-Юрі. Що нового ми можемо дізнатися?

Докладніше

Абіогенез – це теорія, згідно якої життя може спонтанно виникнути з неживих молекул. Експеримент Міллера-Юрі надав переконливі докази протилежного.

Докладніше

В основі синтетичної біології лежить припущення поетапного складання живої матерії з набору біомолекул. Чи підтверджені ці припущення експериментально?

Докладніше

Хімік розповідає про 15 фатальних проблем еволюційної теорії походження життя і чому хімічна еволюція не могла відбутись

Докладніше

Навіть еволюціоністи визнають, що аргумент від ймовірності – сильний доказ на користь створення світу та існування Творця

Докладніше

Еволюційна пропаганда часто применшує складність натуралістичного походження життя. Нестабільність «будівельних блоків» в небіотичному середовищі зазвичай замовчується.

Докладніше

Концепція випадкового походження життя має декілька фундаментальних проблем, одна із яких – це проблема хіральності.

Докладніше

Заголовки вирують від новин про сенсаційне «створення синтетичної форми життя» доктора Крейга Вентера (Craig Venter). То що ж насправді було досягнуто і що це все означає? Чого насправді вдалося досягти? Ліберальна британська газета The Guardian опублікувала статтю, що Крейг Вентер створює синтетичну форму життя. Але в підзаголовку було сказано: «Крейг Вентер та його команда створили геном бактерії з нуля та включили її в клітину, щоб створити першу у світі синтетичну форму життя». Це стало кульмінацією 15 років досліджень.

Докладніше

У процесі становлення і синтетичного розвитку концепції самозародження життя переважали умоглядні гіпотези, які, проте, періодично чергувалися з експериментальними спробами довести або спростувати можливість самозародження. Крім класичних дослідів Реді і Пастера, експерименти з перевірки самозародження проводилися італійським абатом Л. Спалланцані (1729-1799) – він першим довів неможливість самозародження у мікроорганізмів, російським вченим М.М. Тереховським, хіміком Гей-Люссаком, біологом Ф. Пуше та іншими дослідниками. Але навіть блискучі досліди Пастера не поклали кінець науковим суперечкам про самовільне виникнення життя.

Докладніше

Жоден вчений не спостерігав появи клітини з неорганічних матеріалів за рахунок випадкових процесів. Спадкова послідовність життя може мати місце тільки за рахунок породження живими істотами нового покоління живих істот. Не будучи креаціоністом, Керкат (Gerald Allan Kerkut) – відомий британський зоолог і фізіолог, написав знаменну книгу («The Implications of Evolution» – «Наслідки еволюції»), яка викриває слабкості й помилки традиційного набору доказів на користь еволюції. На закінчення книги він говорить: «Існує теорія про те, що всі форми життя на землі походять від єдиного предка, який свого часу з'явився з неживої матерії. Цю теорію можна назвати «Загальною теорією еволюції». Дані, наведені на її доказ, недостатні для того, щоб вважати її чимось більш серйозним, ніж робоча гіпотеза. Між робочою гіпотезою й доведеним науковим фактом, безумовно, існує величезна різниця. Якщо філософські погляди людини дозволяють їй прийняти еволюцію в якості робочої гіпотези, то їй необхідно сприймати цю теорію тільки на рівні гіпотези, й не примушувати всіх інших приймати її, як встановлений факт».

Докладніше