Рік ще не розпочався, але стаття в New York Times про політ зонда НАСА до астероїда Бе́нну (Bennu) містить, можливо, найабсурдніші припущення про походження життя за 2025 рік. Простежимо за цим. Зонд привіз «дрібку піску». Як зітхає репортер Times Карл Циммер, «космічний апарат НАСА містить натяки на те, що наша планета може бути не такою вже й особливою».

Звісно, подібні історії завжди хочуть розповісти нам про те, що Земля й життя не є «особливими». Це нав'язлива ідея письменників-науковців і, схоже, людей з НАСА теж. Витрати в цьому випадку склали майже мільярд доларів: 800 мільйонів доларів за зонд і 183,5 мільйона доларів за ракету-носій.

Різноманітність органічних речовин

Наша планета з її вражаючим розмаїттям живих організмів не є чимось особливим, тому що з Бе́нну були добуті різноманітні органічні речовини, звичайні для земного життя.

«Вони виявили 16 000 видів органічних молекул. Серед найбільш примітних були 16 амінокислот, з яких наші клітини виробляють білки. Наша ДНК, навпаки, складається з чотирьох одиниць, званих нуклеобазами; у каменях Бе́нну містяться всі чотири. Щоб створити білок, наші клітини копіюють ген з ДНК в аналогічну молекулу, звану РНК, яка використовує три нуклеобази ДНК плюс одну власну, звану урацилом. Бе́нну теж містить урацил».

Хіба це не практично саме життя? Ні. У Монті Пайтона є скетч на всі випадки життя, й для цього випадку є скетч про товстого шекспірівського актора, сера Едвіна, який пояснює інтерв'юеру своє ремесло:

«Інтерв'юер: Скільки слів вам довелося вимовити в ролі короля Ліра в театрі Aldwych 52-го року?

Сер Едвін: Ну, я не хочу, щоб у вас склалося враження, що справа тільки в кількості слів... Я маю на увазі, що правильний порядок їх вимови не менш важливий. Старий Пітер Голл говорив мені: "Вони всі тут, Едді. Тепер нам потрібно розставити їх у правильному порядку!"»

Так і тут: ви можете мати скільки завгодно органічних молекул, які вам потрібні або які надасть Бе́нну. Для життя їх потрібно розташувати в правильному порядку.

Він прийшов з космосу

Наприкінці статті наводиться припущення про те, як цей «правильний порядок» міг бути досягнутий в космосі.

«Нілтон Ренно (Nilton Rennó), планетолог з Мічиганського університету, який не брав участі в дослідженні Бе́нну, сказав, що отримані результати відкривають і більш екзотичні можливості, які вчені мають серйозно вивчити. "Це відкриває нам очі на ширші уявлення про життя, – сказав він. Якщо величезний рій маленьких блискучих світів [таких як Бе́нну] виробив біологічні попередники, він міг змішати їх разом, коли вони врізалися один в одного. Тепло від зіткнень могло послужити джерелом додаткової хімії, що призвело б до появи ще більш складних молекул у їхніх надрах і, можливо, навіть живих клітин". "Чи могло там зародитися життя?" запитав доктор Ренно. "Я відкритий для цього. Мені подобаються божевільні ідеї"». (Підкреслення додано.)

Це не просто «божевільна ідея». Це повний абсурд, випадковий процес, якщо такий взагалі може бути. Уявіть, що ви висипали на стіл величезну кількість карток для гри в «Ерудит» й отримали в правильному порядку початкові вірші Буття. 

«Біологічні попередники» змішуються й розбиваються, нагріваються, «підживлюються хімією» (якою хімією?), і в результаті виходять «живі клітини», які потенційно можуть бути доставлені на нашу планету. Він говорить про панспермію, а всі проблеми з цим див. у книзі Стівена Мейєра «Підпис у клітині» (Signature in the Cell).