Антропологія
Креацентр > Статті > Антропологія > Гомо Наледі: датування дивної мавпи

Гомо Наледі: датування дивної мавпи

У першій статті, присвяченій цій темі, ми звернули увагу на деякі дивні обставини, які виникли навколо геологічної ситуації печерної системи, в якій були знайдені залишки Гомо наледі (Homo naledi). Також ми розповіли про значні невідповідності частин тіла між собою.

Наступна стаття викриває страшні недоліки в еволюційних методах датування. Чому головний дослідник Лі Бергер (Lee Berger), який подорожує по всьому світу рекламуючи своє відкриття, не використав жодного із декількох існуючих стандартних методів визначення віку скам’янілостей?

Вчений не опублікував будь-яких кінцевих вікових даних для Гомо наледі (Homo naledi)1-3. Однак, вони, здається, припускають, що вік скам’янілостей лежить у межах від 2 до 2,5 млн. років або навіть більше – якраз в тих межах, де й вони повинні бути, щоб відповідати історії еволюції людини.3 Але така вікова оцінка не має у своїй основі жодних емпіричних (наочних) даних.2

Що ж вони можуть зробити, щоб визначити вік даних кісток? По-перше, вони можуть скористатись урановою серією методів датування. Вчені, використовуючи цей спосіб, вимірюють кількість урану у натічних відкладах (flowstone deposits) і порівнюють її з ймовірною швидкістю осадження даних відкладів, отримуючи ймовірний абсолютний вік породи (flowstone) печери.4,5 Наприклад, така техніка виконання аналізу дала печері Гледісвейл (Gladysvale Cave), в якій було знайдено інший вид гомінідів, вік в межах від 540 000 до 700 000 років.4 Член дослідницької команди Пол Діркс (Paul Dirks) разом зі своїми колегами проаналізував породу комплексу Діналеді (Dinaledi Chamber), в якому знаходиться печера Висхідна зоря (Rising star), використовуючи уран-свинцевий метод датування, однак, він заявив, що цей процес був забруднений «тонким пилом детритного компонента, отриманого із пов’язаного із ним бруду».2 Всупереч звичній науковій практиці, вони не відзвітували про результати своєї «провальної» спроби визначення віку. Даний висновок виглядає дивно зручним, бо результат, який відповідав би їхнім віковим припущенням, був би, напевно, опублікованим без всяких вагань.

Чому вони не спробували скористатись також стандартним радіовуглецевим методом? Однак, виглядає так, що дослідники відразу прийняли, що знайдені скам’янілі кістки – занадто старі, щоб вміщувати вуглець-14.6 Якщо б вони не знайшли слідів карбону-14 у зразках, це автоматично виключило б, що знайдені кістки можуть бути молодше за 100 000 років. І навпаки – якщо б залишки вуглеця-14 були все ж таки знайдені, це засвідчило б молодість вищезгаданих кісток – але це б поставило Гомо наледі (Homo naledi) в один ряд із сучасними людьми.

Вчені також могли використати метод електронного парамагнітного резонансу (ЕПР), який використовують інші еволюціоністи для визначення віку зубної емалі у схожих ситуаціях.7 Команда Бергера (Berger) знайшла у печері 179 зубних коронок – вони мали можливість використати величезну кількість зубів для проведення даного дослідження. Натомість жодного аналізу проведено не було.2

Виглядає так, що вони дійсно не хотіли дізнатись абсолютний вік знайдених кісток. Чому ж команда високопрофесійних, ультрасучасних вчених не використала усі методи, що були в їхньому розпорядженні, для точного визначення, кому насправді належать знайдені зразки і, відповідно, що вони відображають? Натомість, виглядає так, що замість правди дослідники подають нам власну думку про ці скам’янілості.

Якщо б науковці встановили, що вік кісток лежить в межах декількох тисяч або навіть десятків тисяч років, це виключило б Гомо наледі (Homo naledi) з еволюційної історії та вивело б зі славного центра уваги громадськості. А найголовніше, такий розвиток подій зупинив би фінансування, яке є Святим Граалем для більшості вчених. Гірше того, вік у декілька тисяч років показав би, що ці скам’янілості є частиною штучної мозаїки різних видів, а не перехідною формою в еволюційній історії людини. Іншими словами, такий розвиток подій повністю звів би дане відкриття до нуля.

У наступній і останній статті ми розглянемо деякі цікаві дивацтва про печеру та заяви про поховальні ритуали Гомо наледі (Homo naledi).

 

Автор: Тім Кларей

Джерело:  Institute Creation Research

 

Переклад: Тупчієнко В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Berger, L. R. et al. Homo naledi, a new species of the genus Homo from the Dinaledi Chamber, South Africa. eLife. Posted on elifesciences.org September 10, 2015, accessed September 15, 2015. 
  2. Dirks, P.et al. Geological and taphonomic context for the hominin species Homo naledi from the Dinaledi Chamber, South Africa. eLife. Posted on elifesciences.org September 10, 2015, accessed September 15, 2015. 
  3. Shreeve, J. 2015. Mystery man: A trove of fossils found deep in a South African cave adds a baffling new branch to the human family tree. National Geographic. 228(4): 30-57.
  4. Pickering, R. et al. 2007. Stratigraphy, U-Th chronology, and paleoenvironments at Gladysvale Cave: insights into the climatic control of South African hominin-bearing cave deposits. Journal of Human Evolution. 53 (5): 602-619.
  5. Pickering, R. et al. 2011. Contemporary flowstone development links early hominin bearing cave deposits in South Africa. Earth and Planetary Sciences Letters. 306 (1): 23-32.
  6. Bascomb, B. Archaeology's Disputed Genius. Nova Next. Posted on pbs.org September 10, 2015, accessed October 4, 2015. 
  7. Gr?n, R. 1989. Electron spin resonance (ESR) dating. Quaternary International. 1: 65-109.

Написати коментар