Архітектурні споруди неандертальців здивували археологів своєю вишуканістю та зручністю для життя.

Репутація Неандертальців, яких колись уявляли як жорстоких тварин з великими бровами, менш розвинених, ніж сучасні люди, знову потребує оновлення. В місцевості Абріка Романі, на захід від Барселони, Іспанія, археологічні розкопки неандертальської території виявили нову невідому сторону своїх стародавніх мешканців. Археологи Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції знайшли докази того, що деякі неандертальці нагрівали воду у своїх будинках.

На підставі розташування артефактів та кам’яних плит печера Абрік Романі здається організованою та поділеною на функціональні приміщення. Біля однієї скельної стіни є отвір розміром 40х30х10 см. На вогнища вказують добре розташовані камені, які розкололися через високу температуру. Також є невеликий басейн, який, як вважають археологи, використовували для нагрівання води шляхом додавання нагрітих каменів з сусідніх вогнищ.

Фото 1. Ця западина, приблизно 40 х 30 х 10 см, була знайдена біля стіни в іспанській печері, в якій колись жили неандертальці. Оточений вогнищами басейн цілком міг слугувати посудиною для нагріву води гарячим камінням.

Милий дім — моя печера

Вогнища розмежовують кімнати в житловій печері Абрік Романі. Біля отвору на нижньому рівні печери знаходиться місце, очевидно, присвячене виготовленню та використанню інструментів. У ньому знаходяться інструменти, виготовлені з різних каменів, включаючи кремній, вапняк і кварц. 

Деякі з цих інструментів мали пилкоподібні зубчаті краї, що робить їх дуже корисними для обробки м’яса. Поблизу розташовані кістки щонайменше 15-ти тварин, у кожної з яких виявлені ознаки різання. Це вказує на те, що тварини були вбиті, а потім розчленовані.¹ У деяких вогнищах також виявляють викинуті кістки тварин. Крім того, у печерному домі є місце, в яке, очевидно, неандертальці складали своє сміття.

Фото 2. Неандертальську оселю в Абрік Романі досліджували ще на початку ХХ століття. Сучасна археологічна методологія, ретельно вивчаючи та каталогізуючи старовинний печерний дім шар за шаром, дає більше інформації про організоване домашнє життя неандертальців.

Внутрішня частина приміщення була обладнана вогнищем, але значною мірою позбавлена артефактів. Ймовірно, вона служила спальнею, підозрюють археологи. Це не єдина неандертальська спальня, яка була знайдена. 

В печері Ескіл’ю, на іншій території в Іспанії, що належала неандертальцям, археологи виявили ще одну спальню біля вогнища.² Вона була обладнана постільною білизною, зробленою з трави. Вчені виявили ці місця для сну за скам’янілими частинками трави.³

Спадщина неандертальців

Неандертальські архітектурні переваги, такі як гаряча вода, організовані житлові приміщення та теплі спальні, лише збільшують розуміння того, що неандертальці, мабуть, не так сильно відрізнялись від нас. Ми можемо лише уявити, чи неандертальці використовували гарячу воду: щоб готувати, митись або ж зігрівати ноги. 

Неандертальці в печері Ель Сидрон, також на півночі Іспанії, їли приготовані овочі і використовували гіркі лікарські рослини.

З інших місць ми знаємо, що неандертальці не тільки виготовляли складні інструменти, але навіть виготовляли з кусочків пігмента фарби для малювання, які підходили для нанесення макіяжу на їх тіла. І схоже, вони носили прикраси.

Неандертальці також вважаються художниками, які наносили свої пофарбовані відбитки рук на стіни печер в інших місцях на півночі Іспанії. Виходячи з інших археологічних пам'яток, археологи дійшли висновку, що неандертальці доглядали за інвалідами та хворими, ховали своїх померлих і навіть саджали квіти навколо могил.⁴

Неандертальці не залишили жодного письмового свідчення про себе. Це не повинно шокувати нас, оскільки багато сучасних людей все ще говорять неписенними мовами. Тим не менш, деякі люди стверджували, що неандертальці були занадто еволюційно примітивними для використання мови. Проте генетичний аналіз геному неандертальців показав, що форма гена FOXp2, пов'язана з вивченням мови у сучасних людей, міститься у неандертальському геномі.

Більше того, факти показують, що неандертальці були, як і сучасні люди, переважно правшами. Мати домінуючу руку – це людська унікальність, що вказує на латеральність мозку, і це особливість, яка робить мову можливою. Не дивно, що неандертальці залишили свої сліди у ДНК сучасних людей. Можливо, через інбридинг. Крім того, дані свідчать, що вони спілкувалися з іншими представниками стародавніх людей.

Еволюціоністам потрібні нижчі еволюційні форми людей, щоб заповнити свою версію еволюційної історії, а неандертальці довгий час забезпечували їм цю можливість. Цей погляд змінюється завдяки новим відкриттям, залишаючи еволюціоністів шукати інших більш примітивних кандидатів для своїх діаграм та історій. 

Справді, наукові дослідження підтверджують, що біблійна модель передбачила все. Неандертальці, як і інші різновиди людей, яких часто називають «печерні люди», були звичайними, нормальними людьми.

Коли жили неандертальці?

Деякі люди, які наполягають, що шість днів творіння - це насправді довгі періоди в мільйони років, зустрічаються із труднощами, коли намагаються пояснити факти, що свідчать на користь людяності неандертальців. Тому вони часто заперечують їх. Дійсно, різні дати, які вчені-еволюціоністи присвоюють неандертальцям, значно перевершують ті, що вказані в Біблії. 

Насправді, немає можливості об'єктивно калібрувати різноманітні засоби, що використовуються для «датування» давніх людей таких, як неандертальці. Усі великі цифри – як от вік у 60 000 років – залежать від інтерпритації наукових даних. На останню ж безпосередньо впливає світогляд вченого, тобто те, у що конкретно ця людина вірить.

Усі такі схеми датування залежать від того, що вчений вважає надійним джерелом інформації про період в історії, який зараз не можна безпосередньо спостерігати. Коли вчений готовий прийняти історичний запис, наданий Богом у Його Слові, як базову шкалу людської історії, неандертальці та інші "печерні люди" добре в неї вписуються. 

Всі люди, включаючи неандертальців, походять від Адама і Єви, а з недавнього часу – від родини Ноя. 

Навіть їх анатомічні різновиди не викликають здивувавння, коли ми досліджуємо розсіяння людей від Вавилонської вежі через деякий час після Всесвітнього потопу. Коли ми хочемо дізнатись правду про незрозуміле минуле з артефактів, виявлених археологами та палеонтологами, ми повинні пам'ятати, що відправною точкою для нашого мислення має стати Слово Бога, Єдиного надійного, Всезнаючого Очевидця всієї людської історії.