Антропологія
Креацентр > Статті > Антропологія > Що ж нам думати про Homo naledi?

Що ж нам думати про Homo naledi?

Міжнародні та місцеві засоби масової інформації по всьому світу протягом декількох днів були збуджені повідомленням від 10 вересня про знайдені на схід від Йоганнесбурга (ПАР) останках, названих Homo naledi. Деякі християни з побоюванням реагують на подібного роду повідомлення, не знаючи, як відповідати на них.1 Але сьогодні християнська спільнота перебуває у всеозброєнні завдяки таким місіям, як Creation Ministries International (CMI), які допомагають зрозуміти і спростовувати твердження щодо еволюційного походження людини.

Професор Лі Бергер з Вітватерсрандського університету, палеоантрополог і лідер експедиційної групи, що досліджувала знахідку в місцевості, названою «Колискою людства», – «знаменитий» вчений, котрий добре знає, як з усього витягти максимум гласності. І це підтверджують навіть засоби масової інформації, які симпатизують еволюційним поглядам. Журнал National Geographic писав, що «Бергер – людина, яка невтомно привертає джерела фінансування і майстерно вміє захоплювати увагу широкої громадськості».2

ЖУРНАЛ NATIONAL GEOGRAPHIC

ПИСАВ, ЩО "БЕРГЕР - ЛЮДИНА, ЯКА

НЕВТОМНО ПРИВЕРТАЄ ДЖЕРЕЛА

ФІНАНСУВАННЯ І МАЙСТЕРНО ВМІЄ

ЗАХОПЛЮВАТИ УВАГУ ШИРОКОЇ

ГРОМАДСЬКОСТІ"

Журналісти з усього світу, бізнесмени, знаменитості та політичні діячі взяли участь у офіційних заходах, у Маропензі. Ймовірно, з метою захистити себе від недовіри, яку викликало його повідомлення про знахідку Australopithecus sediba3 у конкуруючих палеоантропологів у 2010 р., Бергер залучив до дослідження і публікації знахідок в онлайн-журналі eLIFE кілька «молодих вчених з різних країн, на дисертаціях яких ще навіть чорнилане підсохли».

Печера, де були виявлені останки, була відкрита спелеологами Стівом Такером і Ріком Хантером у 2013 р.2 Вони повідомили про свою знахідку Бергеру, котрий розмістив оголошення на фейсбуці про пошук худорлявих вчених (тому що вхід до печери вузький) для участі в майбутніх дослідженнях. Він зібрав групу з шести жінок-вчених, які й діставали останки під час експедицій у 2013 і 2014 рр.

На даний момент вилучено близько 1,5 тисячі кісток, які належали щонайменше 15 особинам. Вважається, що набагато більша кількість останків все ще лежить у цій незвичайній печері, названою Діналеді (що на місцевій мові сесото означає «зірки»). Вона, очевидно, весь час залишалась непоміченою, хоча інші печери в цьому районі раніше були місцем активних досліджень. Усі виявлені в даній місцевості викопні останки, такі як дитина Тонга, Місіс Плес і недавня знахідка Australopithecus sediba, віднесені до одного роду Australopithecus.

Так як же нам сприймати цю останню знахідку?

Перш за все, нам потрібно пам'ятати, якого роду наука стоїть за інтерпретуванням викопних останків. Тут ми маємо справу з історичною наукою, або наукою про походження. Тобто, це інтерпретація неспостережуваної, неперевірюваної історії, що відбувалася з спостережуваними об'єктами, в нашому випадку – кістками. Суб'єктивний характер таких інтерпретацій визнаний навіть таким добре відомим палеоантропологом і еволюціоністом, як Даррен Курно. Він сказав, що «ніхто не вивчає скам'янілі останки абсолютно неупереджено. Я вважаю також, що, в деякій мірі, ми бачимо те, що хочемо бачити. Ти берешся до роботи зі скам'янілостями, але у тебе є уявлення про те, яким чином відбувалася еволюція людського роду, і перше, що ти робиш – намагаєшся підігнати ці скам'янілості під свою світоглядну систему».4 Тобто він і багато інших вчених-натуралістів все більше і більше визнають, що саме світогляд визначає інтерпретацію фактів, а не навпаки.

Що робить повідомлення про цю знахідку особливою, так це те, що всі попередні останки гоміноїдів у цьому районі були віднесені до австралопітецинів. Відомими авторитетними еволюціоністами, як, наприклад Чарльз Окснард, представники роду Australopithecus були визнані унікальними вимерлими приматами, що не мають відношення до еволюції людини і є анатомічно більш віддаленими і від мавпи, і від людини, ніж мавпа і людина один від одного». Щодо A. Sediba писали наступне: «Хоча старійшини палеоантропології визнали знахідку Бергера "вражаючою", більшість вчених відкинули його інтерпретацію останків. A. Sediba був занадто пізнім, занадто дивним, і знаходяться в неправильному місці, щоб бути предком Homo: «Він не був одним із нас».2 Щоб знову привернути увагу, Бергеру потрібні були представники роду Homo. І Homo naledi, схоже, має достатньо загальних анатомічних ознак, щоб хоча б в порядку робочої гіпотези бути поки віднесеними до цього роду.

Місія CMI досліджує наявні дані і в майбутньому опублікує детальний технічний аналіз. До цього моменту ми не беремося з упевненістю стверджувати, чи були це останки людини або ж мавпи. Однак ці останки, безумовно, не є якоюсь відсутньою ланкою між мавпоподібними предками і людиною, як це відкрито припускають Бергер і його команда. Уже зараз інтерпретація цих останків, як нового виду Homo, переживає критику з боку еволюційної спільноти.5 У публікаціях ці створіння описуються різноманітно: як такі, у яких «будова ступні фактично не відрізняється» від сучасних людей,6 які володіють «здатністю використовувати знаряддя»,2 займаються «ритуальним свідомим похованням тіл»,7 і, нарешті, «Homo naledi міг використовувати вогонь для освітлення».8

Потрібно почекати і незабаром ми побачимо, чи займе еволюціоністське наукове співтовариство сторону, котра відносить останки до роду Homo, чи сторону, котра відносить їх до Australopithecus. Але навіщо називати останки Homo naledi, якщо так багато свідчень на користь того, що це могли бути звичайні люди з певними анатомічними варіаціями, точно такими ж, які простежуються у різних групах населення, але все-таки походять від двох перших людей, створених Богом, – від Адама і Єви? Тім Уайт з Каліфорнійського університету, який дотримується іншої інтерпретації еволюції людини, впевнений, що останки належать до виду H. erectus, який отримав свою назву в XIX-му столітті. Як він сказав, «нові види не можна створювати вимушено. Щоб заявити про новий вид, дослідник повинен продемонструвати, що він відрізняється від усього, що було відомо раніше».5

Дійсно, H.naledi був описаний як вид, що володіє рисами, «близькими до ранніх видів Homo, включаючи риси Homo erectus, Homo habilis і Homo rudolfensis».9 Все більше палеоантропологів-еволюціоністів вважають, що це – довільне присвоєння назв видів варіацій людського роду. «Іншими словами, замість того, щоб вважати Африку батьківщиною різних людських видів, таких як Homo erectus, Homo habilis, Homo ergasterі, Homo rudolfensis, насправді може виявитися, що всі вони є одним і тим же видом Homo erectus, до якого належать всі зазначені типи».10Деякі вчені, наприклад Вольпоф, ще в 2001 р. аргументували, що всі вони, насправді, повинні бути віднесені до одного виду moSapiens (людина розумна).11

На об'єкті були виявлені останки літніх людей, дорослих, підлітків і дітей.2Були знайдені три фрагментованих черепа. Залишаючи осторонь суб'єктивну природу реконструкції черепів, встановлений обсяг мозку в 560 куб. см,2 використовуваний для обґрунтування інтерпретації останків як примітивних, насправді, прекрасно попадає в діапазон обсягів мозку дітей і навіть дорослих з патологіями.

Явним недоліком є відсутність будь-яких спроб провести датування кісток. Є підстави припускати, що вчені, які брали участь у дослідженні, вважали за краще, щоб вік останків становив близько 2 млн. років – це допомогло б, згідно еволюціоністським припущенням, помітити останки, як чудову «ланку» між Australopithecus і Homo. Бергер виправдовує відсутність датувань тим, що він «не вважає правильним руйнувати останки гомінидів до того, як вони будуть описані, датування зразків означало б руйнування матеріалу».12 Оскільки було вилучено та досліджено понад 1500 фрагментів і, за визнанням вчених, ще тисячі останків імовірно залишилися в печері, вважаю, вони могли б пожертвувати хоча б однією кісткою для радіометричного датування?

Стаття Бергера і ін., що описує геологічний контекст знахідок, неодноразово посилається на останки, як на «кістки», лише «частково мінералізовані».13Вони були розкопані навіть не з літіфікованних відкладень, а з ґрунту, який «складається, в основному, з незцементованих відкладень, серед яких переважали фрагменти перевідкладеної помаранчевої глини, поміщені в коричневу глинисту масу».13 Багато з кісток не вимагали розкопок взагалі. Команда жінок [яка проводила розкопки] «графічно зафіксувала і спакувала більш ніж 400 скам'янілостей, що лежали на поверхні, а потім почала акуратно розбирати ґрунт навколо наполовину похованого землею черепа».2 Якщо задуматися над цим описом, він точно так же міг би відноситись до розкопок останків із бою Першої Світової Війни. Все вказує на те, що кістки можуть бути відносно свіжими, в цьому випадку безумовним методом датування повинен бути радіовуглецевий аналіз.

Очевидно, радіовуглецеве датування останків не було проведено тому, що припущення, які стоять за радіовуглецевим датуванням, встановлюють максимальний теоретичний «вік» від 50 до 100 тисяч років для будь-яких зразків, у яких виявився зміст радіовуглецю.14 Присутність радіоактивного ізотопу вуглецю (14С) в цих останках однозначно спростує їх ставлення до еволюційного походження людини. Це публічний виклик для тих, хто причетний до подібних заяв про H. naledi. Місія CMI буде спонсорувати проведення радіовуглецевого аналізу, якщо ми зможемо отримати зразки на обопільно прийнятних умовах, при яких буде гарантуватися, що не було допущено забруднення.

Цікаво, що ці псевдонаукові заяви (які, ймовірно, будуть все більше оскаржуватися конкуруючими палеоантропологами в найближчі місяці і роки)15 використовуються політиками, які хочуть прославитися в світлі таких «наукових» відкриттів. Еволюційний дарвінізм і його наслідки, вчення про раси, соціальний дарвінізм і євгеніка були ідеологічною основою поширення расизму і переваги білої раси в ХХ столітті. Це призвело до того, що темношкірих людей стали буденно називати мавпами та бабуїнами і ставитися до них відповідним чином.16 На жаль, деякі з темношкірих політичних лідерів, які раніше були залучені до боротьби проти цієї несправедливості, сьогодні шикуються в ряд для того, щоб мати можливість розцілувати (в одному з випадків – в буквальному сенсі) своїх, як вважається, мавпоподібних предків.

Якою б не була остаточна відповідь на питання, чим же є скам'янілі останки, вони можуть відноситись або до мавп’ячого «роду», або до людського, і в другому випадку це були нащадки історичних Адама і Єви. Швидше за все, вони померли у післявавілонський період, не більше кількох тисяч років тому.

І тому християни не повинні бути «хитливими, що захоплюються усіляким вітром учення, за лукавством людей, виходячи з хитрого мистецтва облудності, але щирою любов'ю всі виростали в Того, Котрий є голова Христос, із Котрого все тіло, складене і з'єднане засобом усіляких поєднань, що взаємно зміцнюються, в міру свого діяння кожного члена, одержує приріст для творення самого себе в любові». (Ефесян 4:14-16).

 

Автор: Марк Емблер

Джерело:  Creation

 

Переклад: Тига В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. CMI отримали багато повідомлень від християн після повідомлення про знахідку 10 вересня 2015 року, в тому числі від християнських радіостанцій. Слухайте підкаст-інтерв'ю на RadioPulpit, https://soundcloud.com/radiokanselweb/brandpunt-evolution-11092015. 
  2. Shreeve, J., This Face Changes the Human Story. But How?, news.nationalgeographic.com, посилання перевірене в вересні 2015 р. 
  3. Line, P., Australopithecus sediba-no human ancestor, квітень 2010 р.,creation.com/sediba, і Australopithecus sedibarevisited, вересень 2011 р,creation.com/sediba2. 
  4. Enigma Man: A Stone AgeMystery, Australian TVdocumentary. Див. Grigg, R., EnigmaMan: A Stone-ageMystery, липень 2014 р. 
  5. Стаття Reuters, CriticsQuestionHomoNalediFossilFindinSouthAfrica, NBC onlinenews. 
  6. News 24, 10 fascinatingfactsaboutHomonaledi, 10 вересня 2015 р. 
  7. RisingStarExpeditionrevealsnewspecies: Homonaledi, wits.ac.za, посилання перевірене в вересні 2015 . 
  8. McKenzie, D. і Wende, H., Homonaledi: NewspeciesofhumanancestordiscoveredinSouthAfrica, edition.cnn.com, посилання перевірене в вересні 2015 р. 
  9. Berger, LR, і ін., Homonaledi, a newspeciesofthegenusHomofromtheDinalediChamber, SouthAfrica, eLife 2015(4): e09560 |doi: http://dx.doi.org/10.7554/eLife.09560. 
  10. Choi, CQ WhatWeLearnedAboutHumanOriginsin 2013, 28 грудня 2013 р LiveScienceonlinesciencenewsletter. 
  11. Wolpoff, MH і ін., Modernhumanancestryattheperipheries: a testofthereplacementtheory, Science 291 (5502): 293-297, січень 2001 р. |doi: 10.1126 /science.291.5502.293. 
  12. Chernick, I. і Dipa, K., Criticsrainon H. nalediteam'sparade, iol.co.za, посилання перевірене в вересні 2015 р. 
  13. Dirks, P., Berger, L., і ін., GeologicalandtaphonomiccontextforthenewhomininspeciesHomonaledifromtheDinalediChamber, SouthAfrica, eLife 2015 (4): e09561 |doi: http://dx.doi.org/10.7554/eLife.09561. 
  14. Wieland, C.,Radiometricdatingbreakthroughs, Creation  26 (2): 42-44, березень 2004 р. 
  15. Це вже сталося в процесі написання цієї статті. Див. виноску 12. 
  16. Ambler, M., Hererogenocide, Creation  27 (3): 52-55, червень 2005 р. 

 

Написати коментар