Фальсифікації

Статті / Еволюціонізм / Фальсифікації / Геккель про це не знав? /

Геккель про це не знав?

В середині розвитку в усіх ембріонів хребетних є кілька складок в області шиї, біля глотки (фаринкс). Опуклі частини складок називають фарингеальними дугами, а увігнуті частини — зябровими щілинами. Однак фарингеальні складки — це не зябра. На фарингеальній стадії вони не є зябрами навіть у ембріонів риб. У риб глоткові складки (або мішки) пізніше розвиваються в зябра, а у рептилій, ссавців і птахів — в абсолютно інші структури (наприклад, у внутрішнє вухо або навколощитовидну залозу). 

У рептилій, ссавців і птахів фарингеальні мішки ніколи не є навіть рудиментами зябер; вони навіть не схожі на зябра і просто являють собою серію паралельних смуг в ділянці шиї. За словами англійського ембріолога Льюїса Вольперта (Lewis Wolpert): 

«Вищі тварини, як, наприклад, ссавці, проходять через ембріональну стадію, при якій деякі структури нагадують зяброві щілини у риб. Однак ця подібність оманлива, і структури у зародків ссавців лише нагадують ті структури у риб, з яких розвиваються зябра».


Ембріони Геккеля. Зліва направо: ембріони риби, саламандри, черепахи, курчати, свині, теляти, кролика і людини.

Порівняння малюнків Геккеля зі справжніми ембріонами хребетних.
Верхній ряд – малюнки Геккеля. Середній ряд — малюнків справжніх ембріонів в стадії, яку Геккель неправдиво назвав найбільш ранньою. Зліва направо: костиста риба; амфібія (жаба); рептилія (черепаха); птах (курча); людина.

Іншими словами, дані ембріології не дозволяють назвати фарингеальні складки «зяброподібними». Єдине виправдання цього терміну — гіпотетичне твердження, що ссавці еволюціонували з рибоподібних предків. Швейцарський ембріолог Гюнтер Рагер (Günter Rager) пояснює: 

«Термін "фарингеальні дуги" — просто описовий та ідеологічно нейтральний. Він описує складки, які з'являються в ділянці шиї... У людини ж зябер не було ніколи». 

Єдиний спосіб побачити «зяброподібні» структури у зародка людини — дивитися на його розвиток через призму еволюціонізму.

З книги Джонатана Уеллса «Антидарвін», Москва, 2012, стор. 124-125

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

11.12.2020

Парадокс пилка або як заховати мільярд років

Гора Рорайма належить до групи гір, яким корінні жителі дали назву тепуї. Це гори з плоскою вершиною (або столові гори), що складаються з кварцового ареніту (пісковика). Вважається, що це – залишки величезного плато з піщанику. Виходячи з традиційних геологічних методів, включаючи радіометричне датування, вважається, що ця порода відклалася не менше 1,7 (більшість вважає, що 1,8) мільярди років тому. Відповідно до загальноприйнятої еволюційної геологічної колони, ці відкладення відносяться до періоду докембрію, тобто сформувалися задовго до появи на Землі будь-яких багатоклітинних організмів – існували тільки бактерії й водорості. Це набагато, набагато раніше, ніж тоді, коли нібито виникли перші рослини, здатні виробляти спори або пилок. Найбільш ранній період, в якому еволюціоністи могли б припустити існування чогось, хоча б віддалено схожого на насіннєносні рослини – пізній девон, близько 380 млн років тому.

arrow-up